Особливості працевлаштування інвалідів

Трудове законодавство надає рівні права всім працівникам незалежно від статусу роботодавця (юридична чи фізична особа). При цьому деякі категорії працівників, зокрема інваліди, користуються додатковими пільгами і гарантіями. Знання всіх правил і нюансів допоможе співробітникам кадрової служби підприємства уникнути помилок при оформленні трудових відносин з такими працівниками і, як наслідок, – штрафних санкцій. Про це й ітиметься в консультації.

Інвалід – це особа зі стійким розладом функцій організму, який може призводити до обмеження його життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації ним прав нарівні з іншими громадянами і забезпечити його соціальний захист (ст. 2 Закону № 875).

У прийнятті на роботу інвалідів зацікавлені в першу чергу роботодавці, у яких за трудовим договором працює 8 і більше осіб (основне місце роботи). Це пов’язано з тим, що згідно зі ст. 19 Закону № 875 вони зобов’язані виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

При прийнятті на роботу інваліда необхідно брати до уваги ряд важливих моментів, а саме:

1. інвалід може бути прийнятий тільки на ту роботу, яка не протипоказана йому за станом здоров’я (ч. 6 ст. 24 КЗпП). Інакше укладати з ним трудовий договір заборонено, навіть якщо він не заперечує проти цієї роботи. Документом, у якому зазначається група і причина інвалідності, а також рекомендовані види діяльності, є висновок (довідка) медико-соціальної експертизи (далі – МСЕК) (ст. 7 Закону № 2961);
2. на прохання інваліда власник зобов’язаний установити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 172 КЗпП);
3. залучати інваліда до нічних і наднормових робіт можна тільки з його згоди і з огляду на медичні рекомендації (ст. 55, 63 КЗпП);
4. інвалідам, направленим на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, не може бути встановлено випробувальний строк при прийнятті на роботу (ч. 3 ст. 26 КЗпП). Водночас якщо інвалід влаштовується на роботу самостійно (не за направленням), випробувальний строк можна встановити;
5. заборонено відмовляти інвалідам у прийнятті на роботу (за відсутності протипоказань), а також звільняти їх за ініціативою власника або переводити без їх згоди на іншу роботу (ч. 3 ст. 17 Закону № 875). Такі дії можуть бути оскаржені в судовому порядку (ст. 232 КЗпП). Правда, звільнення можливе, якщо згідно з висновком МСЕК продовження роботи протипоказане за станом здоров’я.

Розглянемо поетапно порядок оформлення інвалідів на роботу.