Неповнолітні працівники: від прийняття до звільнення

Із цієї статті ви дізнаєтеся: на які особливості слід зважити роботодавцеві при звільненні неповнолітніх співробітників та як організувати процес їх роботи.

Що можна зробити на практиці: виконати всі формальності, дотримуючись наших рекомендацій.

Робота неповнолітніх осіб має низку особливостей і обмежень. У цій консультації ми розповімо, які правила повинен виконувати роботодавець при звільненні з роботи неповнолітніх співробітників, щоб уникнути штрафів за порушення трудового законодавства.

З якого віку роботодавець може приймати неповнолітніх на роботу?

Згідно зі ст. 188 КЗпП приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років.

Прийняти на роботу можна і 15-річного підлітка, проте в такому разі додатково слід отримати від одного з батьків (особи, яка їх замінює) письмову згоду.

Роботодавець має право приймати на роботу осіб з 14 років, але тільки за одночасного дотримання таких умов:

• якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середньоспеціального навчального закладу;
• він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
• робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
• отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Що слід урахувати в разі звільнення неповнолітніх працівників

Звільнення на вимогу батьків

Крім загальних підстав для звільнення, передбачених у ст. 36, 38, 40, 41 КЗпП, існує ще одна додаткова підстава для звільнення неповнолітнього співробітника. Згідно зі ст. 199 КЗпП трудовий договір (як безстроковий, так і строковий) з неповнолітнім може бути розірваний на вимогу батьків, усиновлювачів та опікунів, державних органів і посадових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Проте такі вимоги є законними, тільки якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Які чинники можуть загрожувати здоров’ю неповнолітнього або порушувати його інтереси?

У законодавстві не уточнюється, які саме чинники можуть призвести до негативних наслідків. На практиці найчастіше батьки (інші особи, що їх замінюють) подають роботодавцеві вимоги про звільнення такого співробітника у зв’язку з тим, що робота заважає навчальному процесу.

У такому разі звільнення оформлюється за загальним правилом – згідно з наказом роботодавця (див. зразок 1).

Зразок 1

На підставі наказу на вимогу працівника в паперову трудову книжку вноситься запис про звільнення за ст. 199 КЗпП (див. зразок 2).

Зразок 2

Звільнення за ініціативою роботодавця

Звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою роботодавця теж має свої особливості. Таке звільнення в принципі допускається, проте крім дотримання загального порядку звільнення роботодавцеві необхідно отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей.

А якщо йдеться про звільнення за підставами, зазначеними в п. 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП, то звільнити неповнолітнього можна тільки у виняткових випадках і лише з подальшим працевлаштуванням. Наприклад, посада, яку займає неповнолітній, підпадає під скорочення. Звільнити такого співробітника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець може з відома служби у справах дітей і лише за умови, що звільнений співробітник буде працевлаштований.

Розрахунки при звільненні

За загальним правилом (ст. 47 КЗпП), яке стосується і розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником, у день звільнення роботодавець зобов’язаний:

• видати йому копію наказу про звільнення;
• надати письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, як це передбачено ст. 116 КЗпП;
• виплатити всі належні суми.

Також неповнолітній працівник має розписатися в особовій картці типової форми № П-2.