Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Нараховуємо мінзарплату: що враховувати, а що ні

29.03.2017

З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата (далі – МЗП) за повністю виконану працівником місячну (годинну) норму праці не може бути менше 3 200 грн. (згідно зі змінами, унесеними до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», далі – Закон № 108). При цьому заробіток середньостатистичного працівника включає не тільки основну зарплату, але й різні доплати, надбавки, виплати за невідпрацьований час, компенсаційні та інші виплати.

Які ж складові заробітку треба враховувати при порівнянні з МЗП, а які – ні?

Здавалося б, просте запитання! Адже в ст. 31 Закону № 108 наведено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні мінімального розміру зарплати. До списку винятків із цього переліку потрапили доплати і надбавки:

  • за роботу у важких і шкідливих (та особливо важких і шкідливих) умовах роботи;
  • роботу в нічний час;
  • наднормову роботу;
  • роз’їзний характер роботи;
  • премії до святкових та ювілейних дат.

І все.

На початку року, відповідаючи на перші запити роботодавців (чи правильно ми все зрозуміли?), фахівці Мінсоцполітики в листі від 18.01.17 р. № 119/0/101-17/282 (далі – Лист № 119) дійшли логічного висновку: усі інші виплати (доплати, надбавки, премії, індексації тощо), крім названих у ст. 31 Закону № 108, ураховуються при визначенні мінімального розміру зарплати.

Абсолютно ясно, що таке трактування повністю відповідає букві Закону № 108. Проте не зовсім вписується в поставлену законодавцями мету: довести зарплату за повністю виконану (у годинах) місячну норму праці до рівня МЗП. Але! Тільки зарплату, що є винагородою за виконану (протягом місяця) роботу.

Як міркували в Мінсоцполітики, напевно не відомо. Але свою думку про те, які виплати враховуються при обчисленні мінімального розміру зарплати, а які – ні, фахівці міністерства потім, так би мовити, уточнили. Це випливає з їх подальших листів і роз’яснень. Усе звелося до того, що перелік виплат, які не враховуються при порівнянні зарплати працівника з МЗП, почав розростатися.

Щоб ви не наробили помилок при розрахунку доплати до МЗП, спробуємо розібратися, якою була логіка Мінсоцполітики в роз’ясненнях, опублікованих після Листа № 119.

Спершу звернемося до нормативних документів. Перш за все пригадаємо, що в ст. 2 Закону № 108 надане тільки загальне визначення структури заробітної плати без деталізації: основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. У зазначеній статті наведено також різні доплати і надбавки, але не всі.

Детальніше структура фонду оплати праці (далі – ФОП) розкрита в п. 2 Інструкції, затвердженої наказом Держстату від 13.01.04 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Для цілей статистики до складу ФОП включається не тільки зарплата працівників, нарахована за виконану норму часу (або норму виробітку, обслуговування, посадових обов’язків), але й виплати за невідпрацьований час, разові та систематичні заохочення, матеріальна допомога тощо.

Тобто склад ФОП підприємства і склад зарплати працівника, яка порівнюється з МЗП, – це, як то кажуть, дві великі різниці. І принцип тут такий: якщо доплата, надбавка відноситься до зарплати за відпрацьований час (наприклад, оклад + премія, оклад + доплата за високу професійну майстерність), така доплата враховується при порівнянні зарплати з МЗП. А якщо доплата не відноситься до зарплати за відпрацьований час (наприклад, премія до свята), то вона не враховується при порівнянні зарплати з МЗП.

Окремо слід сказати про відпусткові, витрати на відрядження та інші виплати, які обчислюються за середнім заробітком за певний період часу згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Суми доплати до МЗП самі по собі включаються до розрахунку середньої зарплати. Тому виплати працівникам, розраховані «за середнім», не беруть участі в розрахунку зарплати для забезпечення її мінімального розміру (щоб не враховувати одну й ту саму суму двічі). Це стосується як виплат за невідпрацьований час (наприклад, відпусткових), так і виплат за відпрацьований час (наприклад, за час перебування у відрядженні). За наявності таких виплат зарплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу (зокрема, за вирахуванням часу перебування у відрядженні).

Тепер, з’ясувавши логіку нормативних документів, наведемо висновки окремих роз’яснень Мінсоцполітики (з нашими коментарями).

Роз’яснення від 12.01.17 р.:

  • час простою оплачується, згідно зі ст. 113 КЗпП, у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки без доплати до рівня МЗП (тут явна виплата за невідпрацьований час);
  • при підсумованому обліку робочого часу з невеликим обліковим періодом (наприклад, місяць) робота понад нормальний час за місяць оплачується як наднормова і сума наднормових не бере участі в розрахунку мінімального розміру зарплати (для цієї виплати прямо передбачено виняток у ст. 31 Закону № 108, хоча вона безпосередньо пов’язана з відпрацьованим часом). До речі, Мінсоцполітики у своєму роз’ясненні прямо рекомендує підприємствам застосовувати такі облікові періоди, як півріччя і рік, щоб зменшити години наднормової роботи.

Лист Мінсоцполітики від 13.02.17 р. № 294/0/101-17/282: сума матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем і грошової допомоги до щорічної відпустки не враховуються в зарплаті для забезпечення її мінімального рівня (по-перше, ці виплати розраховуються «за середнім», а по-друге, вони не мають відношення до відпрацьованого часу). Зверніть увагу! У листі від 13.02.17 р. № 322/0/101-17/282 Мінсоцполітики узагальнило: усі суми середнього заробітку не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру. У листі наведено приклади таких виплат: це виплати за час відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, відряджень, а також вихідна допомога і компенсація за невикористану відпустку.

Лист Мінсоцполітики від 17.02.17 р. № 3223/0/2-17/28:

  • сума винагороди за цивільно-правовим договором визначається в договорі і не підпадає під вимоги трудового законодавства (це взагалі не зарплата, тому така виплата не враховується при порівнянні зарплати працівника з МЗП);
  • премії до державних свят та ювілейних дат не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру (ця виплата названа в переліку винятків, наведених у ст. 31 Закону № 108). А як бути, якщо на підприємстві є власні святкові та ювілейні дати, установлені колдоговором або іншим актом роботодавця? У цьому випадку підхід той самий: такі виплати не враховуються при порівнянні зарплати працівника з МЗП (адже такого роду премії, дійсно, не пов’язані із зарплатою за відпрацьований час. Тому відповідь із приводу премій, надану в листі, можна було передбачити, дотримуючись загальної логіки Мінсоцполітики).

Ясно, що на практиці зустрічаються різні поєднання основної зарплати і різних доплат і надбавок, які поки що не потрапили до офіційного роз’яснення. І кожного разу бухгалтер ставить собі запитання: ураховувати їх чи ні при порівнянні з МЗП?

Аналіз роз’яснень Мінсоцполітики підводить нас до такого висновку. Якщо доплата, надбавка відноситься до зарплати за відпрацьований час, то вона враховується при порівнянні зарплати з МЗП. А якщо не відноситься, тоді не враховується.

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
06.05.2025
Чи включати до стажу для щорічної відпустки період, коли роботодавець виплачував кошти мобілізованому працівнику?
Під час воєнного стану багато роботодавців продовжують підтримувати своїх мобілізованих працівників, виплачуючи їм кошти, наприклад, середній заробіток або інші компенсації. За таких обставин виникає запитання: чи зараховується період, коли роботодавець виплачував кошти мобілізованому працівнику, до...
05.05.2025
Лікарняний у відпустці: як оплачувати?
Ситуація, коли працівник захворів під час щорічної відпустки, не є рідкістю. У таких випадках виникають запитання: чи оплачується лікарняний, як це впливає на тривалість відпустки та як мають діяти працівник і роботодавець? У цій статті ми розглянемо, як продовжити чи перенести відпустку та як оплач...
Популярне
20.06.2025
Резерв сумнівних боргів: у яких випадках підприємству вигідно його створювати
Розповімо, які підприємства можуть оптимізувати податок на прибуток шляхом створення резерву сумнівних боргів та як правильно сформувати цей резерв, щоб не було претензій з боку контролюючих органів. У чому полягає проблема: оптимізація об’єкта обкладення податком на прибуток для деяких підпри...
20.06.2025
Як розрахувати резерв відпусток на дату балансу
У статті розповімо про порядок формування резерву відпусток і регулярність його перегляду. Чи треба щомісячно інвентаризувати резерв? Забезпечення на оплату відпусток формується для рівномірного розподілу витрат на відпустки між звітними періодами. Його створення – обов’язок підприємства...
20.06.2025
Резерв на виконання гарантійних забов'язань: хто повинен створювати та в чому вигода
У статті розповімо, як знання стандартів бухобліку допомагають оптимізувати базу обкладення податком на прибуток. Також поговоримо про формування резерву на виконання гарантійних зобов’язань. Корисна норма бухобліку: згідно з п. 13–18 НП(С)БО 11 «Зобов'язання» підприємствам д...
Нове
02.07.2025
Оплата практики учнів закладів професійної освіти та керівників практики
Практика учнів закладів професійної освіти в деяких випадках є оплачуваної, та керівник практики на підприємстві також має отримати відповідну оплату. Які є умови для оплати практики та як це відобразити у звітності, розповімо у статті.  Щодо оплати часу виробничої практики учнів професійного н...
02.07.2025
Практика учнів закладів професійної освіти на підприємстві та її оформлення
Виробничу практику учні закладів професійної освіти, як правило, проходять на підприємствах. Порядок оформлення та умови проходження такої практики мають свої особливості, про які ми розповідаємо у статті  Виробнича практика учнів закладів професійної освіти є невід’ємною частиною навчаль...
01.07.2025
Діюче підприємство починає формувати резерв відпусткових: які наслідки
У статті надано рекомендації, як почати формувати резерв у разі його неформування через помилку та в разі переходу з мікропідприємств у малі.Часто підприємства, які раніше нехтували своїм обов'язком створювати резерв, вирішують зробити це з початку звітного року. Але стартувати треба правильно, адже...
Кращі матеріали