Особова справа, особова картка та особовий листок з обліку кадрів: у чому різниця

Приймаючи на роботу нового працівника, роботодавець має завести на нього особову справу. Що вона собою являє, якими нормативними документами слід керуватися для її ведення, чи всі роботодавці мають це робити та які форми використовувати, з’ясуємо у статті.

Багато хто плутає зазначені види кадрових документів. Тому почнемо з короткого їх визначення.

Особова справа – це сукупність певних документів, які містять найповнішу інформацію про працівника. Формуються вони на всіх працівників (у т. ч. на сумісників). Для державних службовців передбачено окремий порядок її ведення, а ось для підприємств, установ, організацій (далі – підприємства), що не належать до державної форми власності, порядок не визначено.

Особова картка(форма № П-2) – це обліковий документ, форму якого затверджено наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656 (далі – Наказ № 495/656).

Особовий листок з обліку кадрів – це документ, який є складовою особової справи працівників і містить автобіографічні відомості. Його заповнюють перед оформленням на роботу, для участі в конкурсі на посаду.

Характеристики документа