Які відпустки «згорають» наприкінці року?

Наближається кінець календарного року. І це період не тільки для підбиття підсумків роботодавцем, а ще й останні можливості надати деяким працівникам відпустки, які «згорають» цього року. Далі в статті розповімо, які саме відпустки, не переходять на наступний рік.

Відпустки, які не «згорають» та «переходять» на наступний рік

Порядок надання різних видів відпусток регулюється Законjv від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) та КЗпП.

Перенесенню підлягають відпустки, що належать до щорічних, тобто основна та додаткові (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці) та інші види відпусток, що належать до щорічних та надаються згідно з іншими законами. Оскільки такі відпустки надаються за робочий рік (а не за календарний), обов’язку надавати їх лише протягом календарного року немає. 

Переноситься також додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону № 504). Оскільки ця відпустка надається як пільга працівникам, що мають дітей, та на неї поширюється більшість умов, передбачених для щорічних відпусток, вона також не «згорає» в кінці року.

Усі інші види відпусток не переносяться, тому їх слід використати в поточному році. 

Відпустки, які не переносяться на наступний рік

Далі розглянемо детальніше, які саме відпустки не можна переносити на наступний рік, тобто які потрібно надати до кінця календарного року, бо інакше вони «згорять».

Відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності

Як передбачено ст. 77² КЗпП і ст. 16² Закону № 504, додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів (далі – к. д.) на рік надається:

• учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, згідно зі ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551). Детальніше про те, хто має право на таку відпустку, див. у статті «Трудові гарантії учасникам бойових дій та іншим окремим категоріям громадян»;
• постраждалим учасникам Революції Гідності, відповідний статус яким надається на підставі постанови КМУ від 28.02.2018 № 119 «Деякі питання соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності»;
• особам з інвалідністю внаслідок війни (ст. 13 Закону № 3551);
• особам, реабілітованим відповідно до Закону від 17.04.1991 № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (далі – Закон № 962).

Оскільки перелічені вище відпустки не належать до щорічних, невикористані дні таких відпусток на наступні роки не переносяться.

Зазначена ситуація може виникнути, наприклад, тоді, коли таку особу було працевлаштовано наприкінці року і, відпрацювавши хоча б один день, вона зможе отримати додаткову відпустку згідно зі ст. 16² Закону № 504.

«Чорнобильська» відпустка

Працівникам – чорнобильцям відпустка надається на підставі п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796).

Таку додаткову відпустку зі збереженням зарплати можуть отримати працівники, віднесені до першої та другої категорій чорнобильців. Згідно з п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону № 796 тривалість такої відпустки – 14 робочих днів, але, оскільки Закон № 504 визначає тривалість відпусток у календарних днях, вона становитиме 16 к. д.

Тож, якщо «чорнобильська» відпустка надається у грудні – січні, вона так само вважається наданою за той календарний рік, на який припадає її початок.

Детальніше про чорнобильські відпустки див. у статті «Відпустки «чорнобильцям»».

Відпустка для підготовки до участі в змаганнях

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається відповідно до ст. 77¹ КЗпП і ст. 16¹ Закону № 504. Порядок надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях затверджено постановою КМУ від 01.06.2011 № 565 (далі – Порядок № 565).

Така відпустка надається на підставі заяви працівника та листа-виклику Мінмолодьспорту на спортивні змагання (п. 4 Порядку № 565). На період перебування у відпустці за працівником – учасником змагань зберігається місце роботи та середній заробіток (п. 7 Порядку № 565). Тривалість такої відпустки – не більш як 40 к. д. на рік.

Оскільки ця відпустка не належить до щорічних і законодавством не передбачено її перенесення на інший період, працівник, який не скористався нею в межах строку, передбаченого листом-викликом, втрачає право на її отримання в інший період.

Навчальна відпустка

Надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням передбачено ст. 211, 213, 216 КЗпП і ст. 13–15 Закону № 504.

Навчальна відпустка надається лише за основним місцем роботи в період, визначений закладом освіти. Згідно зі ст. 217 КЗпП на час таких відпусток за працівниками зберігається місце роботи і середня зарплата.

Зазвичай заклади освіти в період закінчення поточного року та настання наступного не видають виклики на такі відпустки, оскільки їхніми навчальними планами це не передбачено. Тому, якщо працівник не скористався своїм правом на таку відпустку у визначений навчальним закладом період, на інший період вона не переноситься.

Детальніше про навчальні відпустки читайте у статті «Навчальні відпустки: надання та оформлення в мирний і воєнний час».

Творчі відпустки

Творча відпустка надається згідно зі ст. 77 КЗпП і ст. 16 Закону № 504. Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток затверджено постановою КМУ від 19.01.1998 № 45.

Творчі відпустки надаються працівникам підприємств незалежно від форм власності за основним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (тривалістю до трьох місяців) або доктора наук (до шести місяців), для написання підручника, а також монографії, довідника (до трьох місяців) тощо. Право на неї мають працівники, які успішно поєднують основну діяльність із науковою роботою.

Також творча відпустка надається професійним творчим працівникам закладів культури для підготовки та участі в мистецьких конкурсах, гастрольних заходах та інших культурно-мистецьких проєктах. Тривалість такої відпустки не може перевищувати 90 к. д. на рік.

Творча відпустка надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади чи вченої ради закладу вищої освіти III–IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про її доцільність або довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік.

Тобто у відповідному документі вказується строк надання відпустки. Якщо працівник пропустив визначений строк відпустки, роботодавець не повинен надавати її в інший період.

Відпустки без збереження зарплати

Найбільш відомі неоплачувані відпустки надаються згідно зі ст. 25, 26 Закону № 504 та ст. 84 КЗпП. Зокрема:

• за бажанням працівника роботодавець має надати в обов’язковому порядку відпустку без збереження зарплати за наявності певного статусу або обставин, перелічених у ст. 25 Закону № 504;
• у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною в заяві, але не більше 90 календарних днів (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136)
• за згодою сторін надається відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин не більш ніж на 30 к. д. Проте на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або в разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому таку відпустку без обмеження строку (ст. 26 Закону № 504).

Законодавством не передбачено перенесення неоплачуваної відпустки на наступний рік, тому, якщо працівник не використав її у 2025 році, отримати таку відпустку у 2026 році не вдасться.

Детальніше про «Відпустки без збереження зарплати під час війни».

Висновки

1. Відпустки, які надаються в межах одного календарного року, не переносяться на інший, а якщо певними нормативно-правовими документами встановлено періоди надання деяких відпусток і працівник не оформив їх, то вони «згорають».
2. Невикористані дні таких відпусток не підлягають компенсації в разі звільнення працівника. Зокрема, це стосується відпустки, яка надається учасникам бойових дій (див. постанову Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 241/2229/20, провадження № 61-12287св21).
3. Якщо одна частина відпустки припадає на кінець року, а решта – на початок наступного, вважайте це відпусткою за минулий рік. На цьому, зокрема, наголошує в листі Мінпраці та соцполітики від 14.06.2006 № 206/13/116-06.