Для визначення виробничої собівартості продукції підприємству доводиться «збирати» витрати в спеціальних облікових документах, які самі по собі первинними не є, але заповнюються на підставі первинки та допоміжних розрахунків. У консультації розглянемо, якими саме документами можна підтвердити витрати на виготовлення продукції.
Фактична виробнича собівартість готової продукції – основна складова собівартості її реалізації, сума якої у звітному періоді реалізації продукції впливає на фінансовий результат до оподаткування.
До складу виробничої собівартості входять (п. 11 П(С)БО 16):
Перелік і склад статей витрат, відповідно до яких буде формуватися виробнича собівартість, підприємство встановлює самостійно. При цьому розрахунок виробничої собівартості окремих одиниць продукції здійснюється на підставі первинних і зведених документів.
Дані про виробничу собівартість продукції потрібні насамперед для визначення бухгалтерського фінансового результату господарської діяльності. Але не тільки. Вони знадобляться і для цілей податкового обліку. Платники податку на прибуток на підставі розрахованого фінрезультату визначають об'єкт обкладання цим податком. Платники ПДВ можуть скористатися цими даними при обґрунтуванні звичайної ціни готової продукції.