• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Як передати майно та кошти закордонному підрозділу

Із цієї статті ви дізнаєтесь: яким чином та відповідно до яких нормативних актів слід передати майно та грошові кошти для забезпечення діяльності підрозділу юрособи за кордоном.

Що можна зробити на практиці:

 

  • за необхідності передати майно за кордон головне підприємство зобов’язане отримати індивідуальну ліцензію Мінекономрозвитку;
  • для того щоб відкрити розрахунковий рахунок закордонному підрозділу, головне підприємство повинне отримати ліцензію НБУ на відкриття банківського рахунка за кордоном.

Українські підприємства мають право відкривати свої відокремлені підрозділи (далі – підрозділи) за кордоном, передавати їм майно та кошти в іноземній валюті. Розглянемо, як такі операції регулюються українським законодавством.

Передача майна

Відповідно до п. 1 Указу Президента від 13.09.95 р. № 839/95 (далі – Указ № 839) передача майнових цінностей закордонному підрозділу є інвестуванням майнових цінностей за кордон. Інвестувати можна майнові права та майно (за винятком сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання), крім майна, експорт якого підлягає ліцензуванню, квотуванню або для експорту якого передбачено спеціальний режим (п. 2 Указу № 839).

Для такої операції юрособі слід отримати індивідуальну ліцензію Мінекономрозвитку.

 

Як отримати ліцензію?

 

Порядок видачі ліцензії визначено постановою КМУ від 19.02.96 р. № 229 (далі – Постанова № 229). Зокрема, у п. 3 наведено перелік документів, які слід подати для отримання ліцензії, серед них – нотаріально засвідчені установчі документи, підтвердження вартості майна та розрахунок терміну, необхідний підприємству для переміщення майна за кордон.

Заява розглядається протягом 15 робочих днів. Плата за видачу ліцензії становить на сьогодні 384,16 грн. (див. додаток 1 до постанови КМУ від 26.10.11 р. № 1111), вноситься заявником до подання документів для отримання ліцензії та у випадку відмови не повертається.

Митне оформлення майнових цінностей, що вивозяться для забезпечення діяльності підрозділу за кордоном, здійснюється лише за наявності ліцензії (п. 2 Положення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України, затвердженого Постановою № 229).

Для вивозу майна із зазначеною метою можуть застосовуватись два митних режими: режим тимчасового вивезення і режим експорту. Розглянемо докладніше.

 

Вивезення майна у режимі тимчасового вивезення

Відповідно до ст. 113 Митного кодексу (далі – МК) митний режим тимчасового вивезення передбачає вивезення за межі України товарів або транспортних засобів комерційного призначення з умовним повним звільненням від сплати митних платежів. Строк тимчасового вивезення не може перевищувати трьох років із дати митного оформлення, проте за клопотанням підприємства такий строк може бути продовжено відповідним митним органом.

Перелік документів, що надаються митному органу для тимчасового вивезення та для продовження його строку, наведено у розд. ІІІ Переліку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.05.12 р. № 657.

Графа 1 митної декларації (далі – МД) буде заповнена таким чином: ЕК 32 АА; графа 37: BE (відповідно до наказів Мінфіну від 30.05.12 р. № 651 та від 20.09.12 р. № 1011, далі – Наказ № 1011).

Зазначимо, що транспортні засоби комерційного призначення в разі необхідності чи вимог місцевого законодавства можуть протягом перебування за кордоном піддаватись технічному обслуговуванню та ремонту (ст. 115 МК).

Зверніть увагу! У разі порушення митного режиму тимчасового вивезення (наприклад, якщо майно буде реалізоване за кордоном без поміщення в митний режим експорту та ін.) доведеться сплатити умовно нараховані митні платежі. Єдине виправдання – форс-мажорні обставини, що підтверджено компетентними органами іноземної держави.

Крім того, ст. 481 МК передбачено фінансові санкції за перевищення терміну, установленого для повернення майна в Україну. Якщо затримка до 3 діб – 50 НМДГ (850 грн.); від 3 до 10 діб – 300 НМДГ (5 100 грн.); понад 10 діб – 1 000 НМДГ (17 000 грн.).

Як узнати, чи потрібно сплачувати митні платежі під час ввезення майна на територію іншої держави?

Для цього радимо ознайомитися з нормами Конвенції про тимчасове ввезення (підписана у Стамбулі 26.06.90 р.). У додатках, що містить ця Конвенція, є перелік товарів, які повністю або частково звільняються від обкладення митними платежами.

Вивезення майна в режимі експорту

У режимі тимчасового вивезення можна вивезти майно лише на 3 роки. І хоча цей строк за клопотанням підприємства може бути продовжено, для підприємства це може створювати певні незручності. Краще використати інші можливості.

Майно, яке має бути передане закордонному підрозділу для забезпечення його діяльності, можна експортувати. Нагадаємо, що експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, згідно з яким українські товари випускаються у вільний обіг за межами України без зобов’язання щодо зворотного їх увезення в Україну (ч. 1 ст. 82 МК).

У графі 24 МД зазначається код характеру угоди 84 «Інше» (відповідно до Класифікатора характеру угод, затвердженого Наказом № 1011). Цей код застосовується, коли розрахунки між контрагентами не передбачені. Позитивним моментом є відсутність будь-яких часових обмежень. Вивезений у режимі експорту товар взагалі може не повертатися «додому».

 

Повернення майна підрозділом

У разі вивезення в митному режимі тимчасового вивезення

 

Майно, переміщене за кордон у митному режимі тимчасового вивезення, для повернення його на територію України зазвичай поміщається в митний режим реімпорту (гл. 14 МК). Реімпорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були фактично поміщені (або навіть лише заявлені) у митний режим тимчасового вивезення, випускаються у вільний обіг на МТУ без сплати митних платежів (ст. 77 МК).

Реімпортувати можна товари до закінчення строку тимчасового вивезення, якщо вони в тому самому стані, у якому були вивезені, крім допустимих природних змін (п. 1 ч. 2 ст. 78 МК). Графа 1 МД матиме такий вигляд: ІМ 41 АА; графа 37: BF.

Як бачимо, у разі застосування режимів тимчасового вивезення та реімпорту підприємство несе витрати лише на оформлення індивідуальної ліцензії Мінекономрозвитку.

Зазначимо також, що термін дії індивідуальної ліцензії та термін тимчасового вивезення не є тотожними. Термін дії ліцензії лише встановлює граничний проміжок часу (із дати оформлення ліцензії), протягом якого майно може бути вивезене за межі України для потреб підрозділу.

 

 

У разі вивезення в режимі експорту

Зворотне ввезення майна, вивезеного раніше в митному режимі експорту, можливе:

1. У режимі реімпорту. Цей режим потребує виконання певних умов. Основна з них наведена в абзаці «а» пп. 3 п. 2 ст. 78 МК: раніше експортовані товари мають бути реімпортовані в Україну не пізніше 6 місяців із дати вивезення. Таким чином, використання схеми «експорт – реімпорт» у нашому випадку втрачає зміст – адже термін тимчасового вивезення становить до 3 років.

2. У режимі імпорту. Негативний момент – якщо все-таки виникне потреба повернути товар в Україну, доведеться ввозити його зі сплатою всіх передбачених митних платежів.

У будь-якому разі вибір митного режиму вивезення товару та якщо доведеться – його зворотного ввезення слід обирати виважено.

 

Приклад 1

 

Після отримання відповідної ліцензії ТОВ «Імекс» передає в користування своїй філії «Імекс Вест» основні засоби (далі – ОЗ) адміністративного призначення – власну комп’ютерну техніку залишковою вартістю 140 000 грн. Сума нарахованого зносу – 20 000 грн. Митна вартість майна дорівнює залишковій. З митним органом погоджено строк тимчасового вивезення – 3 роки. За час експлуатації за кордоном сума нарахованого зносу досягла 80 000 грн. Залишкова вартість ОЗ на момент повернення – 60 000 грн.

Облік операцій у ТОВ «Імекс» показано в таб­лиці.

(грн.)


з/п

 

Зміст операції

 

Первинний документ

 

Бухгалтерський облік

 

Дт

 

Кт

 

Сума

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

1

 

Сплачено за оформлення ліцензії на інвестування майнових цінностей за кордон

Банківська виписка

 

92

 

311

 

384,16

 

2

 

Здійснено митне оформлення переданих філії ОЗ*

Товарна накладна, МД

 

683

 

104

 

140 000,00

3

 

Відображено суму нарахованого зносу на момент передачі ОЗ

Бухгалтерська
довідка

 

131

 

104

 

20 000,00

 

4

 

Списано сплачену вартість ліцензії на фінансовий результат**

791

 

92

 

384,16

 

5

 

Повернено ОЗ головному підприємству

Товарна накладна, МД

 

104

 

683

 

60 000,00

 

* Відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків із виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс. Передача активів відображається за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунка 683, а їх одержання – зворотною кореспонденцією цих рахунків. Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п. 4 П(С)БО 21 до господарських одиниць за межами України належать також філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

** У податковому обліку фінрезультат (сальдо за рахунком 79) не коригується у зв’язку з тим, що за такими операціями Податковим кодексом (далі – ПК) різниць не передбачено.

 

 

Приклад 2

ТОВ «Імекс» придбало в Україні комп’ютерну та офісну техніку вартістю 180 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 30 000 грн.) та передало її закордонній філії. Техніку вивезли в 2014 році в митному режимі експорту. Курс НБУ на дату вивезення – 11,50 грн. за 1 дол. США. Митна вартість – 150 000 грн. Вивізним митом товар не обкладається.

Однак унаслідок непередбачуваних обставин через 9 місяців після вивезення техніку довелось повернути головному підприємству в Україну. Курс НБУ на дату ввезення в режимі імпорту (квітень 2015 року) – 23 грн. за 1 дол. США. Для обґрунтування митної вартості ТОВ «Імекс» подало митним органам експортну МД та розрахунок амортизації основних засобів, яка склала за період експлуатації за кордоном 15 000 грн. Митна вартість, визначена митними органами, – 135 000 грн. Товар підлягає обкладенню ввізним митом за ставкою 10 %, додатковим імпортним збором за ставкою 5 % від митної вартості та ПДВ за ставкою 20 %.

(дол. США/грн.)


п/п

 

Зміст операції

 

Первинні
документи

 

Бухгалтерський облік

 

Дт

 

Кт

 

Сума

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

1

 

Придбано ОЗ в Україні

Прибуткова
накладна

 

152

 

631

 

150 000,00

 

2

 

Відображено податковий кредит із ПДВ

Податкова
накладна

 

641/ПДВ

 

631

 

30 000,00

 

3

 

Сплачено кошти постачальнику

Платіжне
доручення,
банківська виписка

 

631

 

311

 

180 000,00

 

4

 

Здійснено митне оформлення товару для вивезення його за межі України з метою передачі філії за кордоном

МД

 

683

 

152

 

$13 043,48

150 000,00

5

 

Перераховано кошти митним органам для сплати митних платежів під час повернення ОЗ у режимі імпорту (квітень 2015 року)

Платіжне доручення, банківська виписка

377

 

311

 

51 300,00

 

6

 

Оприбутковано ОЗ головним підприємством

Акт типової форми
№ ОЗ-1

104

 

683

 

$5 869,57

135 000,00

7

 

Включено до первісної вартості ОЗ сплачене ввізне мито за ставкою 10 % (135 000 х 10 %)

МД

 

104

 

377

 

13 500,00

 

8

 

Включено до первісної вартості ОЗ сплачений додатковий імпортний збір за ставкою 5 %

(135 000 х 5 %)

МД

 

104

 

377

 

6 750,00

 

9

 

Відображено податковий кредит із ПДВ

[(135 000 + 13 500 + 6 750) х 20 %]

МД

 

641/ПДВ

377

 

31 050,00

 

* Затверджено наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.

 

 

Передача коштів

Як зазначено в п. 5 Указу № 839, його дія не поширюється на інвестування валю

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Як передати майно та кошти закордонному підрозділу