У чому проблема? Незважаючи на доволі розповсюджену практику використання суб’єктами господарювання договору франчайзингу (інакше – договору комерційної концесії), облікові аспекти за таким договором залишаються недостатньо врегульованими. Ніяких спеціальних положень, які б стосувалися відносин в рамках договору франчайзингу, не передбачено ані нацстандартами бухобліку, ані Податковим кодексом (далі – ПК). Тому підприємства вимушені орієнтуватися лише на загальні облікові принципи і правила.
Про що стаття? Ми розглянемо особливості обліку операцій за договором франчайзингу у юросіб: франчайзера (правоволодільця) і франчайзі (користувача).