Грошова позика між працівником і підприємством

Фінансування на поворотній основі працівником потреб підприємства, наприклад для сплати податків, дуже поширена операція. Бувають і прямо протилежні ситуації, коли підприємство надає позику працівнику. Які правила обліку таких операцій і що робити, якщо борг вибачають або списують після закінчення строку позовної давності, розповімо в цій консультації.

При укладанні договору позики необхідно керуватися нормами § 1 гл. 71 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі – ЦК). За договором грошової позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму коштів (суму позики).

Важливо! Договір позики повинен укладатися в письмовій формі, якщо (ст. 1047 ЦК):

• сума позики в 10 разів перевищує НМДГ (тобто більше 170 грн.);
• позикодавцем виступає юридична особа.

Договір позики вважається укладеним із моменту передачі грошей або речей (ст. 1046 ЦК). Тому, якщо сторони підписали договір, але гроші не були передані, договір уважається неукладеним, а документ, підписаний сторонами, можна розглядати як попередній договір.

Договір позики повинен містити істотні умови, без яких він уважається неукладеним, а саме: