Для визначення строків позовної давності за ЗЕД-контрактами слід дотримуватися норм не тільки українського законодавства, але й міжнародних конвенцій. Як правильно обчислити такі строки та які нюанси при цьому врахувати, розповімо в консультації.
Головне, що слід знати при обчисленні строків позовної давності за ЗЕД-контрактами, – яким правом керуються сторони контракту. Адже згідно зі ст. 35 Закону № 2709 позовна давність за ЗЕД-контрактами визначається нормами права, яке застосовується для встановлення прав та обов'язків учасників даних правовідносин.
Зазвичай застосовне право сторони вказують у ЗЕД-контракті. Якщо, наприклад, сторони в контракті прописали, що для визначення прав та обов'язків керуються правом України, то при обчисленні строків позовної давності вони будуть користуватися нормами нашого ЦК. Якщо ж сторони вказали, що будуть керуватися нормами права країни іноземного контрагента, тоді строки позовної давності будуть визначатися за правилами, установленими в цій країні.
Як обчислити строк позовної давності за ЗЕД-контрактом, якщо сторони не вказали в контракті, правом якої країни вони керуються при встановленні прав та обов'язків?
Якщо сторони не назвали у ЗЕД-контракті застосовуване до відносин право, то визначити таке право доведеться на підставі ст. 32, 44 Закону № 2709. У даному випадку застосовується право сторони, яка має найбільш тісний зв'язок із правочином, наприклад, право країни підрядника – за договором підряду, перевізника – за договором перевезення.
Для обчислення строку позовної давності також потрібно враховувати, що на багато контрактів поширюється дія Конвенції про позовну давність (далі – Конвенція). Якщо до відносин сторін застосовуються положення Конвенції, то повинні дотримуватися строки та правила, передбачені Конвенцією, адже норми міжнародних договорів мають пріоритет перед нормами національного законодавства (ст. 19 Закону № 1906).
Конвенція застосовується для визначення строку позовної давності у ЗЕД-контрактах купівлі-продажу товарів. Однак її положення поширюються далеко не на всі зовнішньоекономічні контракти. Тут діють такі правила.
1. Контракт повинен мати міжнародний характер. Договір уважається міжнародним, якщо в момент його укладення комерційні підприємства контрагентів знаходяться в різних державах (ст. 2 Конвенції).
2. Країни, у яких знаходяться сторони договору, повинні бути учасниками Конвенції. Україна ратифікувала Конвенцію 14.07.93 р. Згідно з Постановою № 3382 Конвенція діє в Україні з 01.04.94 р. Перелік країн, що ратифікували Конвенцію, можна знайти в Листі Міністерства закордонних справ від 16.12.02 р. № 72/36-612/6-2968. Тобто якщо ваш контрагент знаходиться в країні, що не є учасницею Конвенції, то до вашого контракту не застосовуються її норми.
3. Сторони мають право прямо передбачити у ЗЕД-контракті умову про відмову від застосування до їх правовідносин норм Конвенції (ч. 3 ст. 3 Конвенції). Зверніть увагу на зміст вашого контракту: чи немає в ньому умови, що виключає застосування Конвенції.
4. Дія Конвенції не поширюється на договори купівлі-продажу (ст. 4 Конвенції):
5. Під дію Конвенції не підпадають договори, за якими продавець зобов'язаний виконати роботи або надати інші послуги (наприклад, договір будівельного підряду). Виняток: договори на постачання товарів, які повинні бути виготовлені або вироблені в тих випадках, коли сторона, що замовляє товари (покупець), не зобов'язується поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виробництва таких товарів. Тоді ці договори вважаються договорами купівлі-продажу.
Важливо пам’ятати: Конвенція застосовується при дотриманні всіх перелічених вище умов незалежно від права, яке застосовується до правовідносин сторін (див. роз’яснення ВГСУ в п. 5.7 Постанови від 29.05.13 р. № 10). |
Яким буде строк позовної давності за ЗЕД-контрактом, якщо Конвенція до даних відносин не застосовується?
Якщо норми Конвенції не застосовуються, то строк позовної давності визначається відповідно до права, обраного сторонами контракту. Припустимо, сторони контракту, на який не поширюються вимоги Конвенції, вибрали для свого контракту право України. Тоді згідно зі ст. 257 ЦК загальний строк позовної давності за контрактом становитиме 3 роки і при його визначенні будуть діяти всі правила обчислення, установлені українським законодавством (докладніше про це див. «Строки позовної давності для списання безнадійної заборгованості»).
Конвенцією (ст. 8) установлено загальний строк позовної давності за ЗЕД-контрактами – 4 роки. У деяких випадках цей строк може продовжуватися або призупинятися, однак незалежно від положень Конвенції він припиняється не пізніше ніж через 10 років із дня обчислення позовної давності.
Як і при визначенні будь-якого строку, для обчислення строку давності за Конвенцією важливо правильно встановити момент, з якого починається перебіг цього строку. У даному випадку потрібно керуватися ст. 9–12 Конвенції (див. таблицю).
Визначення початку перебігу строку позовної давності за Конвенцією
Вид позову |
Початок обчислення строку позовної давності |
1 |
2 |
Позов, що випливає з порушень умов контракту |
Із дня виникнення такого порушення |
Позов, що випливає з дефекту товару або іншої невідповідності умовам договору |
Із дня фактичної передачі товару покупцю або відмови покупця прийняти такий товар |
Позов, що випливає з обману, учиненого до або під час укладання контракту |
Із моменту, коли такий обман був або міг бути розкритий |
Позов за контрактами, у яких продавець надав гарантію на товар, строк дії якої обмежений певним проміжком часу |
Із дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, що став причиною відмови від товару, але не пізніше строку закінчення дії гарантії |
Позов про припинення строку дії контракту до настання строку його виконання (при наявності підстави, передбаченої правом, застосовуваним до контракту) |
Із дня подання контрагенту заяви про дострокове припинення строку дії контракту |
Позов, що випливає з порушення контрагентом умов постачання або оплати товару частинами |
Із дня порушення таких строків за кожною із частин окремо |
При визначенні строків позовної давності за Конвенцією потрібно враховувати, що в деяких випадках строки можуть припинятися або поновлюватися.
Перебіг строку позовної давності припиняється в таких випадках (ст. 13–15 Конвенції):
Конвенцією передбачено поновлення 4-річного строку позовної давності в таких випадках (ст. 19–20 Конвенції):
Важливо знати! Згідно з Конвенцією сторони не можуть змінювати строк позовної давності шляхом подання заяв або угоди сторін. Виняток: боржник у будь-який момент (у межах строку позовної давності) має право продовжити цей строк, направивши на адресу кредитора відповідну письмову заяву (ст. 22 Конвенції). |
За основним правилом, установленим ст. 24 Конвенції, закінчення строку позовної давності береться до уваги при розгляді спору тільки за заявами сторін, які брали участь у процесі розгляду даного спору. При наявності такої заяви право вимоги не підлягає визнанню та примусовому виконанню під час розгляду спору, провадження за яким було відкрите після закінчення строку позовної давності.
Але й це правило має винятки, передбачені ч. 2 ст. 25 Конвенції: незважаючи на закінчення строку позовної давності, сторона має право заявити вимогу в порядку заперечення або для взаємозаліку вимоги, яку пред'являє друга сторона, за умови, що:
Ну і, звичайно, закінчення строку позовної давності є підставою для відображення відповідної операції в обліку.
Висновки
Для правильного визначення строків позовної давності за ЗЕД-контрактами необхідно знати:
Згідно з Конвенцією строк позовної давності становить 4 роки, але в деяких випадках він може бути змінений.