Строки позовної давності для списання безнадійної заборгованості

Завершуємо бухгалтерський рік

У кінці року кожний суб'єкт господарювання проводить ревізію наявної заборгованості за його договорами. І в цей момент цілком закономірно виникає запитання: а коли минають строки давності за заборгованістю для її визнання безнадійною? У консультації розглянемо основні правові моменти обчислення строків позовної давності за господарськими договорами.

Поняття та види строків позовної давності

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого юридична та фізична особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦК).

Основні правила, що стосуються строків позовної давності, викладено в гл. 19 ЦК (ст. 256–268), яка так і називається «Позовна давність». Крім того, при обчисленні строків давності слід керуватися нормами гл. 18 ЦК.

Законодавством передбачено два види строків позовної давності: загальний і спеціальні. Загальний строк – 3 роки (ст. 257 ЦК). Спеціальні строки встановлені різними нормами ЦК. Найбільш часто використовувані на практиці наведемо в таблиці.

Спеціальні строки позовної давності

Чи мають право сторони договора змінити строк давності, установлений законодавством?

Так, мають право, але з дотриманням вимог законодавства. Так, строки позовної давності, установлені ст. 259 ЦК, є мінімальними, тобто учасники договору не можуть їх зменшити, але можуть збільшити. Для цього потрібно включити до договору відповідну умову або укласти окрему угоду про строки давності.

Умову про збільшення строку позовної давності можна сформулювати в договорі так:

«7.8. Сторони договору дійшли згоди, що строк позовної давності щодо зобов'язань сторін за цим договором становить п'ять років».

На які вимоги не поширюються строки позовної давності

Перелік вимог, на які не поширюються строки позовної давності, наведено в ст. 268 ЦК. До нього, зокрема, включено вимоги:

• які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;
• вкладника до банку (фінустанови) про видачу вкладу;
• про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі таким, яке є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію;
• страхувальника (застрахованої особи) до страховика про проведення страхової виплати (страхового відшкодування);
• центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного матеріального резерву, про виконання зобов'язань, що випливають із Закону від 24.01.97 р. № 51/97-ВР;
• про визнання недійсним правомочності, предметом якої відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону № 500, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку до статутного капіталу товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

Обчислення строку позовної давності

Початок перебігу строку

Перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 261 ЦК). Як роз'ясняє ВГСУ (п. 4.2 Постанови № 10), у зобов'язальних правовідносинах, у яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг строку позовної давності починається із дня, що настає за останнім днем, у який відповідне зобов'язання повинне бути виконане.

Розглянемо, як правильно застосовувати це правило на прикладі.

ПРИКЛАД 1

Договором передбачено, що поставлений товар повинен бути оплачений не пізніше 25.12.18 р. Якщо до цієї дати оплата не буде здійснена, то строк давності відносно такої заборгованості почне обчислюватися з 26.12.18 р.

Це загальне правило визначення початку перебігу строку позовної давності, але в нього є винятки. Так, ст. 261 ЦК установлено, що перебіг даного строку починається:

• за вимогами про визнання недійсного правочину, учиненого під впливом насильства, – із дня припинення насильства;
• вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – із дня, коли почалося його виконання;
• зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, – із дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов'язання;
• регресними зобов'язаннями – із дня виконання основного зобов'язання.

Зазначимо також, що винятки можуть бути встановлені й іншими нормами ЦК, а також законодавчими актами. Наприклад, ст. 264 ЦК передбачено, що якщо договором підряду встановлено гарантійний строк і заяву про недоліки товару зроблено в рамках цього гарантійного строку, то перебіг строку позовної давності починається із дня подання такої заяви.

Як правильно обчислювати строк позовної давності, якщо у зв'язку з поетапним виконанням робіт у договорі визначено декілька строків оплати? При цьому за кожним етапом виконання робіт строк оплати – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

У цьому випадку позовна давність обчислюється окремо за кожним із таких строків (див. роз'яснення ВГСУ в п. 4.2 Постанови № 10). Розглянемо це правило на прикладі.

ПРИКЛАД 2

Строк оплати за договором – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання виконаних робіт. Сторони підписали акт приймання за першим етапом 12.01.18 р., за другим – 20.03.18 р., за третім – 17.05.18 р.

Якщо оплата замовником робіт не буде здійснена у встановлений договором строк, строки позовної давності почнуть обчислюватися:

• за першим етапом – із 23.01.18 р.;
• другим – із 31.03.18 р.;
• третім – із 28.05.18 р.

З якого моменту слід обчислювати строк позовної давності, якщо в договорі строк оплати не встановлено?

Якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК), а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня її пред'явлення. Після закінчення 7 днів і почне обчислюватися строк позовної давності.

Зупинення строку

При обчисленні строку позовної давності для списання заборгованості слід ураховувати, що в деяких випадках, визначених ст. 263 ЦК, ці строки можуть зупинятися, а саме:

• якщо пред'явленню позову перешкоджали обставини непереборної сили, наприклад, природні або соціальні явища (повінь, страйки і т. п.);
• якщо закон передбачає відстрочення виконання зобов'язання (мораторій), наприклад, при порушенні справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до дня його введення;
• якщо призупинено (на конкретний час або до прийняття нового акта) дію закону або іншого нормативно-правового акту, яким регулюються відповідні відносини;
• якщо позивач або відповідач перебуває в складі Збройних сил України або в інших створених згідно із законом військових формуваннях, які переведені на воєнний стан.

Із дня припинення вищезгаданих обставин перебіг строку позовної давності продовжується з урахуванням часу, який минув до його призупинення.

ПРИКЛАД 3

Відносно боржника за договором протягом трьох місяців (із 01.04.17 р. по 30.06.17 р. включно) діяли обставини непереборної сили (форс-мажор), засвідчені довідкою Торгово-промислової палати. Строк оплати за договором – не пізніше 31.01.17 р.

Три місяці форс-мажору не включаються в розрахунок строку позовної давності. До зупинення строк позовної давності становив два місяці, значить, із трирічного загального строку залишилося 2 роки і 10 місяців, які слід обчислювати починаючи з 01.07.17 р. Таким чином, строк позовної давності за цією заборгованістю закінчується 30.04.20 р.

Переривання строку

Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено і в ст. 264 ЦК.

Якщо перебіг строку був перерваний однією з подій, передбачених законодавством, то цей строк починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, у новий строк не зараховується.

Підставами для переривання строку є такі події:

1. Боржник учинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов'язку. Як роз'яснює ВГСУ (пп. 4.4.1 Постанови № 10), такими діями можуть бути:

• визнання боржником пред'явленої претензії;
• зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору;
• письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу;
• підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір;
• письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу;
• часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій. Важливий момент: якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини або періодичного платежу, то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності за іншими (невизнаними) частинами платежу.

2. Кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників.

ПРИКЛАД 4

За умовами договору постачаня покупець був зобов'язаний оплатити отриманий товар не пізніше 18.06.18 р. Оплата у встановлений строк не була здійснена. 05.12.18 р. між постачальником і покупцем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджена наявність заборгованості покупця перед постачальником за цим договором.

Отже, строк позовної давності перервався і з 05.12.18 р. почав перебіг заново. Таким чином, строк позовної давності (3 роки) за розглянутою заборгованістю мине 05.12.21 р.

Висновки

Правила обчислення строків позовної давності за договірними зобов'язаннями визначено нормами ЦК.

Існує загальний строк позовної давності – 3 роки та спеціальні строки, які встановлені відповідними нормами законодавства і можуть бути більше або менше загального строку.

При обчисленні строків позовної давності слід ураховувати:

• умови договору, якими визначено строки виконання зобов'язань, щоб правильно визначити початок перебігу строку позовної давності;
• те, що при певних обставинах строк позовної давності може призупинятися та перериватися.