Зовнішній брак: оформлення та облік

Зовнішній брак зазвичай виявляє споживач у процесі складання, монтажу або експлуатації неякісного виробу. У консультації йтиметься про відображення в обліку підприємства-виробника операцій, пов'язаних з виникненням зовнішнього браку.

Виявлення зовнішнього браку та його документальне оформлення

Покупець, що отримав неякісний товар, має право вимагати від продавця компенсацію на власний вибір (ст. 678 Цивільного Кодексу). Це може бути:

пропорційне зменшення ціни неякісного товару;

безплатне усунення недоліків товару в розумний строк;

відшкодування витрат покупця на усунення недоліків товару.

Якщо такі недоліки неможливо ліквідувати без значних витрат або затрат часу, або вони виявляються неодноразово, уже після їх усунення, або взагалі неусувні, то покупець на свій розсуд може:

відмовитися від виконання договору і зажадати повернення сплаченої за товар грошової суми;

зажадати заміни товару.

За наявності зовнішнього браку покупець оформляє акт про виявлення браку (довільної форми), який передається виробникові неякісної продукції. Крім того, виробникові виставляється претензія, у якій зазначається факт постачання продукції та бажаний спосіб компенсації. Ці документи потрібні для того, щоб повернення продукції покупцем не було кваліфіковано як її зворотний продаж виробникові.

Бухгалтерський облік

Загальні положення

Зовнішній брак, як і внутрішній, може бути виправним або остаточним. А за своєю суттю він завжди непередбачений (наднормативний). Облік втрат від зовнішнього браку ведеться так само, як і при внутрішньому непередбаченому браку.

Для обліку й узагальнення інформації про втрати від зовнішнього браку, як і від внутрішнього, використовується рахунок 24 «Брак у виробництві».

Втрати від зовнішнього браку відображаються у складі витрат того місяця, у якому були отримані та прийняті претензії від споживачів (п. 419 Методрекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Мінпромполітики України від 09.07.07 р. № 373, далі -Методрекомендації № 373).

Покажемо в таблиці, як формується вартість зовнішнього браку відповідно до п. 418 Метод-
рекомендацій № 373.

Витрати на зовнішній брак

За наявності зовнішнього браку виконуються такі операції, як повернення і заміна бракованої продукції, гарантійні ремонти.

Гарантійний ремонт

На підприємстві може створюватися забезпечення (резерв) виконання гарантійних зобов'язань (п. 13 П(С)БО 11). У цьому випадку фактичні витрати на гарантійний ремонт списуються за рахунок такого резерву, який, у свою чергу, забезпечує рівномірне включення цих витрат до вартості продукції.

Отже, якщо на підприємстві гарантійне забезпечення:

створюється, то його суму слід включати до виробничої собівартості у складі загальновиробничих витрат (Дт 91 «Загальновиробничі витрати» – Кт 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань») (пп. 15 п. 394 Методрекомендацій № 373). Надалі при виконанні ремонтів робляться записи Дт 473 – Кт 20, 22, 65, 66 тощо;

не створюється, тоді для списання втрат від браку при проведенні гарантійного ремонту потрібно використовувати рахунок 93 «Витрати на збут» (Дт 93 – Кт 20, 22, 65, 66 тощо)
(п. 182 Методрекомендацій № 373).

Повернення товару

Порядок обліку повернення не залежить від того, у якому періоді товар був повернений відносно продажу. Операція відображається із застосуванням субрахунка 704 «Вирахування
з доходу» (Дт 704 – Кт 361).

Заміна товару

У цьому випадку варто користуватися проведеннями, призначеними для відображення обміну товарами (пп. 5 пп. 16.2.1 розд. 16 Методрекомендацій № 373). Наприклад, якщо бракована продукція замінюється такою ж якісною та її ціна не змінилася, можна скористатися правилами обліку, установленими для обміну подібними активами однакової справедливої вартості, тобто без визнання доходу (п. 9 П(С)БО 15).

Приклад

Підприємство-виробник реалізувало партію з 10 виробів за ціною 3 600 грн. (у т. ч. ПДВ –
600 грн.) за один виріб. Собівартість одного виробу – 2 500 грн. У процесі експлуатації
в одному з виробів покупець виявив брак. Був складений акт про виявлення браку і виставлена підприємству-виробнику претензія, у якій покупець зажадав перерахувати на його розрахунковий рахунок кошти в розмірі вартості бракованого виробу.

Підприємство-виробник сплатило витрати
з демонтажу і доставки поверненого бракованого виробу в сумі 900 грн. (у т. ч. ПДВ – 100 грн.). Брак визнано остаточним. Витрати на розбирання виробу становлять 450 грн. (без ПДВ). Отримані в результаті розбирання комплектуючі були оприбутковані за ціною можливого використання у виробництві на загальну суму 700 грн.

Покажемо, як виробник повинен відобразити виконані операції в обліку.

Облік господарських операцій у підприємства-виробника

(грн.)