Облік операцій із товаром, поверненим за гарантією

Нормативна база:

Цивільний кодекс (далі – ЦК);

Податковий кодекс (далі – ПК);

Господарський кодекс (далі – ГК);

Господарський процесуальний кодекс (далі – ГПК);

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбіт-ражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (далі – Інструкція № П-7);

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.12.07 р. № 2 (далі – Методрекомендації № 2);

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМУ від 11.04.02 р. № 506 (далі – Порядок № 506).

Теоретичний мінімум

Відповідно до ст. 193 ГК та ст. 526 і 527 ЦК кожна сторона договору повинна вжити всіх заходів для належного виконання нею зобов’язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Як продавець, так і покупець мають закріпити у договорі порядок своїх дій у разі виявлення неякісного товару або недоліків, визначивши можливість заміни товарів та/або штрафні санкції.

У цій консультації розглянемо різні варіанти використання постачальником-виробником повернених покупцем товарів при оптовому продажі, а також вплив подальших операцій з такими товарами на об’єкт оподаткування.

Документальне оформлення повернення неякісного товару. Підставою для повернення товару, що знаходиться на гарантії, є акт приймання-передачі товару.

У разі виявлення недоліків при прийнятті товару або у процесі використання складається акт про виявлені дефекти (п. 16, реквізити – п. 29 Інструкції № П-7). У ньому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених дефектів. До акта також додаються усі супровідні документи до товару (п. 30, 31 Інструкції № П-7).

Підставою для повернення виробнику технічно складних товарів, перелік яких наведено у додатку 1 до Порядку № 506, є гарантійні документи. Нагадаємо, що гарантійні зобов’язання зазначаються виробником (продавцем) у гарантійному талоні або в іншому експлуатаційному документі у розділі «Гарантійні зобов’язання виробника», який повинен відповідати ГОСТу 2.601-95 «Эксплуатационные документы» та вимогам п. 8 Порядку № 506.

За умовами угоди покупець може оформити претензію, порядок складання, пред’явлення і розгляду якої врегульовано нормами ст. 222 ГК та ст. 5–11 ГПК.

Претензія є письмовою вимогою, адресованою до боржника, про усунення порушень виконання зобов’язання і, при необхідності, компенсацію понесених збитків і сплату штрафних санкцій. Претензія повинна містити обов’язкові реквізити, встановлені ст. 6 ГПК, зокрема:

• повне найменування і поштові адреси обох сторін;
• дату пред’явлення і номер претензії;
• обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
• докази, що підтверджують ці обставини;
• посилання на відповідні нормативні акти;
• вимоги заявника;
• суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
• перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Такий порядок досудового врегулювання розбіжностей найдоцільніше передбачити у договорі. При цьому претензія повинна супроводжуватися первинними документами, що підтверджують неякісність товару.

Податковий облік. Фінансовий результат до обкладення податком на прибуток збільшується на суму витрат на формування резервів та зменшується на суму витрат, відшкодованих за рахунок резервів (п. 139.1 ПК). При поверненні товару податкові зобов’язання з ПДВ повинні бути відкориговані постачальником (п. 192.1 ПК). Підставою цього коригування є розрахунок коригування, який складає продавець товару, а реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (да-лі – ЄРПН) покупець, який повернув товар.

Зверніть увагу: якщо після виявлення дефектів постачальник не буде використовувати товар у господарській діяльності, він повинен донарахувати податкові зобов’язання, виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних для виготовлення продукції (п. 189.1, 189.5 ПК).

Розглянемо детальніше бухгалтерський і податковий облік поверненого неякісного товару залежно від подальшого його використання.

Виправлення поверненого бракованого товару

Завдання 1

ПАТ «Енерго» – виробник електричних приладів та постачальник супутніх товарів 10.09.15 р. реалізував ТОВ «Світло» – магазину побутової техніки настільні лампи у кількості 50 шт. за ціною 600 грн/од. (у т. ч. ПДВ – 100 грн/од.). Товар був придбаний з відстрочкою оплати на місяць. Собівартість 1 лампи – 300 грн. Протягом вересня магазин реалізував 20 ламп, але до магазину з претензіями на технічні недоліки ламп (зламалася кнопка включення) звернулися покупці 10 ламп. Відповідно до договору купівлі-продажу ПАТ «Енерго» надало гарантію на лампи – 12 місяців із дати придбання. Недоліки не є істотними і можуть бути виправлені шляхом ремонту, але магазин не має технічної можливості виконати ремонт, тому повернув споживачам кошти, а 30.09.15 р. – ПАТ «Енерго» 40 ламп, у тому числі 10 бракованих. ТОВ «Світло» 09.10.15 р. перерахувало ПАТ «Енерго» 6 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 1 000 грн.) за 10 ламп, які споживачі не повернули.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ

Відобразити ці операції в обліку ПАТ «Енерго».

РІШЕННЯ

У даному випадку ПАТ «Енерго» передає на склад 10 ламп як зовнішній виправний брак. Підприємство-виробник обліковує такий брак на рахунку 24 «Брак у виробництві», якщо бракована продукція пред'явлена йому для виправлення або відшкодування збитків. Виправним браком уважаються вироби, деталі, напівфабрикати, вузли і роботи, які після усунення недоліків можуть використовуватися за прямим призначенням і виправлення яких технічно можливе й економічно доцільне. На сьогодні ніякі коригування об'єкта обкладення податком на прибуток не передбачені (ст. 133 ПК).

Витрати на виправлення браку вважаються по-в'язаними з господарською діяльністю, оскільки відремонтована продукція надалі буде реалізована покупцям. Тому податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються.

Бухгалтерський облік операцій наведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Бухгалтерський облік повернення бракованого товару для виправлення

Використання бракованого товару в іншій діяльності підприємства

Завдання 2

Умови беремо із завдання 1, але ПАТ «Енерго» вирішило не лагодити браковані лампи, а розібрати їх на запчастини і продати їх ремонтній майстерні. Договірна ціна реалізації запчастин – 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.). Резерв на гарантійний ремонт не створювався.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ

Відобразити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку ПАТ «Енерго».

РІШЕННЯ

При постачанні запчастин власного виробництва відбудеться продаж за

ціною нижче виробничої собівартості, тому на дату відвантаження ПАТ «Енерго» має виписати дві податкові накладні: одну – на суму реалізації, другу – на різницю між виробничою собівартістю та договірною ціною/

Якщо резерв не створювався, то всі витрати на розбирання бракованих товарів, повернених покупцем, відображаються на рахунку обліку витрат виробництва.

Таблиця 2. Бухгалтерський облік продажу бракованого товару як запчастин

Утилізація бракованого товару

Завдання 3

ПАТ «Енерго» 19.10.15 р. відвантажило ТОВ «Місяць» лампи накалювання потужністю 60 Вт у кількості 2 000 шт. на загальну суму 12 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 2 000 грн.). Облікова ціна лампи – 4 грн. Умови доставки – за рахунок ПАТ «Енерго». Покупець у процесі приймання ламп на складі виявив у 100 лампах брак у цоколі і вимагав замінити їх. 20.10.15 р. ПАТ «Енерго» допоставило 100 ламп, а браковані лампи утилізувало. Транспортні витрати на цю допоставку становили 240 грн. (у т. ч. ПДВ – 40 грн.).

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ

Відобразити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку ПАТ «Енерго».

РІШЕННЯ

Якщо підприємство створює резерв на гарантійне обслуговування, то вартість усіх робіт, пов’язаних із виправленням браку або його утилізацією, слід списувати за рахунок створеного резерву. Витрати на формування резерву не впливають на розмір витрат, що враховуються при обкладенні податком на прибуток. Однак використання резерву призведе до збільшення витрат.

У даному випадку доведеться нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на списаний остаточний брак, оскільки понесені витрати не пов’язані з господарською діяльністю підприємства (пп. «г» п. 198.5 ПК). Не пізніше останнього дня звітного місяця, у якому списується брак, підприємство має виписати податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у загальновстановленому порядку (тобто протягом 15 календарних днів, що настають за днем її виписування). Базою для нарахування ПДВ буде вартість придбаної із ПДВ сировини (послуг) у складі собівартості браку (п. 189.1 ПК).

Таблиця 3. Бухгалтерський облік заміни та утилізації бракованого товару