Змінився податковий облік ПДВ: що в бухобліку?

У чому полягає проблема

Бухоблік ПДВ регламентується як загальними правилами стандартів бухобліку та Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), так і окремим нормативним документом – Інструкцією, затвердженою наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі – Інструкція № 141). Нові правила обліку ПДВ уже внесені до ПК, а ось до Інструкції № 141 – поки що ні.

Завважимо, що у зв'язку зі змінами в податковому обліку ПДВ будуть унесені зміни і до Інструкції № 141. Відповідний проект оприлюднено на сайті Мінфіну (http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=424501&cat_id=407082&ctime=1439909711538) (далі – проект).

Проте відображати операції з ПДВ у бухгалтерському обліку потрібно вже зараз. Тому ми дамо вам рекомендації, як відобразити в бухобліку операції, для яких у 2015 році помінялися правила податкового обліку.

Стандартний бухоблік ПДВ

Для нарахування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ Інструкціями № 141 та № 291 передбачено такі субрахунки:

• 641 «Розрахунки за податками» – для обліку ПДВ уводиться, як правило, субрахунок другого порядку, наприклад 6415;
• 643 «Податкові зобов'язання» – використовується для обліку податкових зобов'язань при отриманні передоплати від покупців (замовників) за товари (послуги);
• 644 «Податковий кредит» – згідно з пп. 2.2, п. 8 Інструкції № 141 цей субрахунок може використовуватися у двох випадках: для обліку податкового кредиту при перерахуванні предпоплати за товари (послуги) і для обліку сум вхідного ПДВ, не підтверджених податковими накладними (далі – ПН), зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Для кожного із цих випадків зазвичай відкривають до субрахунка 644 додаткові субрахунки другого порядку (6441 та 6442 відповідно).

Бухоблік ПДВ в окремих ситуаціях

Ситуація 1

Придбання товарів (послуг), необоротних активів для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності.

Із 1 липня 2015 року при таких придбаннях суми вхідного ПДВ спочатку включаються до податкового кредиту, а потім нараховуються податкові зобов'язання на підставі п. 198.5 ПК.

Що передбачено чинною редакцією Інструкції № 141 для таких випадків? Нічого. Адже положення цієї редакції не відповідають чинним нормам ПК.

Які варіанти обговорюються? Є варіант, відповідно до якого нарахування податкових зобов'я­зань відображається проведенням Дт 643 – Кт 6415 (причому у цьому випадку рекомендується ввести окремий субрахунок.

У цьому випадку рекомендуємо ввести два субрахунки: 6431 «Податкові зобов'язання», що буде використовуватись при проведенні попередньої оплати, і 6432 «Податкові зобов'язання, що підлягають коригуванню»). Тоді вищенаведене проведення буде виглядати так: Дт 6432 – Кт 6415. А суми нарахованих податкових зобов'язань – включати до первісної вартості товарів (послуг), необоротних активів проведенням Дт 15, 20, 23, 28, 91–94 – Кт 6432.

Завважимо, що без зазначеного варіанта проведень не обійтися у разі, коли товари (послуги), необоротні активи придбаваються за передоплатою. Правда, при цьому проведення, яким сума ПДВ включається до первісної вартості придбаних активів, робиться тільки після їх оприбуткування.

А коли першою подією є отримання товарів (послуг), необоротних активів, тоді, на наш погляд, можна скористатися варіантом із використанням субрахунка 643, або відображати нараховані податкові зобов'язання відразу у складі первісної вартості таких активів, тобто відразу проведенням Дт 15, 20, 23, 28, 91–94 – Кт 6415.

Приклад 1

Підприємством були придбані для використання в неоподатковуваних операціях:

• товари на суму 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.). Перша подія в операції – отримання товарів;
• об'єкт основних засобів (далі – ОЗ) вартістю 3 600 грн. (у т. ч. ПДВ – 600 грн.). Перша подія в операції – передоплата в розмірі 100 %.

Облік операцій показано в таблиці.

(грн.)

Ситуація 2

Товари (послуги), необоротні активи придбавалися спочатку для використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності, але згодом почали використовуватися в неоподатковуваних операціях та/або в негосподарській діяльності.

Що передбачено чинною редакцією Інструкції № 141 для такого випадку? Нараховувати податкові зобов'язання при використанні товарів (послуг) у негосподарській діяльності за дебетом рахунків обліку витрат діяльності (Дт 91–94) (п. 1.3). На практиці найчастіше у цьому випадку використовується дебет субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності». Якщо в негосподарській діяльності використовуються необоротні активи, то суми нарахованих податкових зобов'язань відображаються на рахунках обліку таких активів (п. 10, 11) (п. 1.4).

У разі використання товарів (послуг), необоротних активів у неоподатковуваних операціях передбачено нараховувати податкові зобов'язання через рахунки обліку товарів (послуг), необоротних активів (п. 10), тобто проведенням Дт 10, 11, 20, 23, 28, 91–94 – Кт 6415.

Які варіанти обговорюються? Пропонується відображати нарахування податкових зобов'язань через рахунки витрат діяльності (91–94) при використанні товарів (послуг) в неоподатковуваних операціях і негосподарській діяльності та при використанні необоротних активів у неоподатковуваних операціях (п. 1.3). Суму нарахованих податкових зобов'язань при використанні не-оборотних активів у негосподарській діяльності рекомендується відображати проведенням Дт 10, 11 – Кт 6415 (п. 1.4). Нагадаємо, що податкові зобов'язання у цьому випадку нараховуються виходячи з балансової (залишкової) вартості об'єктів ОЗ.

На наш погляд, підхід до відображення суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальникам, повинен бути єдиним – і для випадку, коли товари (послуги) відразу придбаваються для використання в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності, і для випадку, коли в подальшому напрям їх використання змінюється. Наприклад, вартість сировини, придбаної для виготовлення неоподатковуваної продукції, не повинна відрізнятися на 20 % від вартості сировини, яку спочатку придбавали для використання в оподатковуваних операціях, а потім використали для виготовлення продукції, що не обкладається ПДВ.

Приклад 2

Раніше придбані товари на суму 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.) та об'єкт ОЗ на суму 3 600 грн. (у т. ч. ПДВ – 600 грн.) починають використовуватися підприємством у неоподатковуваних операціях. Залишкова вартість об'єкта ОЗ на початок такого використання – 2 000 грн.

Облік операцій показано в таблиці.

(грн.)

Ситуація 3

Товари та необоротні активи придбавались для використання в неоподатковуваних операціях та/або негосподарській діяльності, але пізніше були переведені для використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності.

Нагадаємо (п. 198.6, п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПК), що коли товари (послуги), необоротні активи були придбані для використання в неоподатковуваних операціях та/або негосподарській діяльності:

• до 01.07.15 р. і починають використовуватися в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності після цієї дати – то суми ПДВ включаються до податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки;
• після 01.07.15 р. – податкові зобов'язання, нараховані при придбанні таких товарів (послуг), необоротних активів, зменшуються шляхом оформлення розрахунку коригування до ПН, виписаної при їх придбанні.

Що передбачено чинною редакцією Інструкції № 141 для такого випадку? Порядок відновлення податкового кредиту в цьому випадку не передбачено.

Які варіанти обговорюються? Пропонується коригувати податковий кредит проведенням Дт 6415 – Кт 719 (п. 12 проекту Інструкції № 141).

На наш погляд, у цьому випадку для відновлення податкового кредиту краще скористатися проведенням Дт 6415 – Кт 20, 28, щоб не перекручувати первісну вартість активів.

Приклад 3

Раніше придбані для використання в неоподатковуваних операціях товари на суму 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.) та об'єкт ОЗ на суму 3 600 грн. (у т. ч. ПДВ – 600 грн.) починають використовуватися підприємством в оподатковуваних операціях. Залишкова вартість об'єкта ОЗ на початок такого використання – 2 000 грн.

Приймемо за умову, що об'єкт ОЗ був придбаний після 01.07.15 р., а товари до цієї дати. Облік операцій показано в таблиці.

(грн.)

Ситуація 4

Товари (послуги), необоротні активи придбаваються для одночасного використання в операціях, що не обкладаються і обкладаються ПДВ.

Що передбачено чинною редакцією Інструкції № 141 для такого випадку? Нічого. Адже положення цієї редакції не відповідають чинним нормам ПК.

Які варіанти обговорюються? Для обліку сум ПДВ у цій ситуації передбачено відкрити додатковий субрахунок другого порядку до субрахунка 643 (наприклад, 6431) і донараховувати податкові зобов'язання пропорційно до частки використання придбань в неоподатковуваних операціях проведенням Дт 6432 – Кт 6415 (п. 11 проекту Інструкції № 141). А суми нарахованих податкових зобов'язань включити до складу первісної вартості товарів (послуг), необоротних активів проведенням Дт 10, 20, 23, 28, 91–94 – Кт 6432.

Завважимо, що в разі коли на дату придбання товарів (послуг), необоротних активів частка їх використання в неоподатковуваних операціях відома, податкові зобов'язання можна нарахувати на дату придбання. Якщо ж на дату придбання частка використання в неоподатковуваних операціях ще невідома (наприклад, якщо неоподатковувані операції здійснюються у звітному періоді вперше), тоді податкові зобов'язання нараховуються за підсумками звітного періоду.

Приклад 4

Підприємством придбаваються для одночасного використання в оподатковуваних і не-оподатковуваних операціях товари на суму 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.) та об'єкт ОЗ на суму 3 600 грн. (у т. ч. ПДВ – 600 грн.). Частка використання придбань у неоподатковуваних операціях становить 40 %.

Приймемо за умову, що перша подія при придбанні: товарів – постачання; об'єкта ОЗ – перед-оплата. Облік операцій показано в таблиці.

(грн.)

Ситуація 5

Товари (послуги) продаються за ціною, меншою за їх фактичну собівартість (вартість придбання).

Нагадаємо, що в разі продажу товарів (послуг) за ціною, нижчою за їх собівартість (вартість придбання), необхідно нарахувати податкові зобов'язання на різницю (п. 188.1 ПК).

Що передбачено чинною редакцією Інструкції № 141 для цього випадку? Нічого. Адже положення цієї редакції не відповідають чинним нормам ПК.

Які варіанти обговорюються? Передбачено використовувати рахунки витрат діяльності (Дт 91–94) для випадків, коли фактична собівартість товарів (послуг) перевищує ціну їх продажу (п. 1.3 проекту Інструкції № 141). Як правило, для цих цілей використовується субрахунок 949.

Завважимо, що фактична собівартість товарів (послуг) власного виробництва не завжди буває відома на момент їх продажу. Тому донарахувати податкові зобов'язання у цьому випадку на різницю платник ПДВ зможе тільки на дату, коли визначиться з фактичною собівартістю.

Для випадків, коли ціна придбання товарів (послуг) і балансова вартість необоротних активів перевищує ціну їх продажу, проектом Інструкції № 141 окремих правил не передбачено. Тому вважаємо, що для донарахування податкових зобов'язань також можна використовувати рахунки витрат діяльності.

Приклад 5

Підприємство продає продукцію за договірною вартістю 1 000 грн. (крім того ПДВ – 200 грн.). А її фактична собівартість – 1 150 грн.

(грн.)

Ситуація 6

Податкова накладна не була зареєстрована до 29.07.15 р., і вже минуло 180 календарних днів з дати її виписування.

Що передбачено чинною редакцією Інструкції № 141 для такого випадку? Нічого. Адже положення цієї редакції не відповідають чинним нормам ПК.

Які варіанти обговорюються? Сума ПДВ, яка не потрапляє до податкового кредиту через відсутність реєстрації ПН, включається до витрат. Тобто коли спливуть 180 календарних днів із дати складання такої ПН, робиться проведення Дт 949 – Кт 6442.

Приклад 6

Підприємством були придбані товари на суму 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.). Постачальник протягом 180 календарних днів не зареєстрував ПН.

Облік операцій показано в таблиці.

(грн.)