Облік короткострокових кредитів і позик в інвалюті: теорія

Нормативна база:

• Цивільний кодекс (далі – ЦК);
• Податковий кодекс (далі – ПК);
• Постанова Правління НБУ від 03.03.16 р. № 140 «Про регулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України» (далі – Постанова № 140, діє по 08.06.16 р.);
• Постанова Правління НБУ від 03.08.04 р. № 363 «Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів» (далі – Постанова № 363);
• наказ Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» (далі – Наказ № 291, Інструкція № 291);
• Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене Постановою НБУ від 17.06.04 р. № 270 (далі – Положення № 270);
• Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34 (далі – Класифікатор);
• П(С)БО 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290;
• П(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318;
• П(С)БО 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20;
• П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ

Кошти, надані кредитором позичальникові на певний строк, називаються грошовою позикою. При цьому договір позики за умовчанням уважається процентним (ст. 1046, 1048 ЦК). Кредит є одним із видів запозичення. У таблиці наведемо відмітні ознаки кредиту і позики.

Відмітні ознаки кредиту і позики

№ п/п