Нормативна база:
ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ
Оцінка майна
Оцінка майнових внесків учасників проводиться до державної реєстрації підприємства. На підставі такої оцінки визначається частка кожного із засновників (учасників) у статутному капіталі (далі – СК) підприємства.
Загальний принцип: оцінка майна встановлюється за угодою між засновниками, незалежна оцінка потрібна тільки у випадках, обумовлених законом (ч. 2 ст. 115 ЦК).
Для різних форм створюваних підприємств порядок оцінки майнових внесків до статутного капіталу (далі – СК) буде різним.
ТОВ, ПП та інші госптовариства без державної або комунальної частки (ст. 13 Закону № 1576). Засновники самі вибирають механізм оцінки внесків і фіксують його у протоколі.
Існує два варіанти:
АТ. Ціна майна, що вноситься до СК, повинна відповідати його ринковій вартості (ч. 2 ст. 11 Закону № 514). При цьому оцінку проводять згідно із законодавством про оцінку майна, майнові права та професійну оцінну діяльність (ч. 1 ст. 8 Закону № 514). Це означає, що для оцінки майна, згідно із Законом № 514, необхідний професійний оцінювач, якого призначають або збори засновників, або один засновник (якщо АТ створюється однією особою). Надалі установчі збори затверджують ринкову вартість майна (на підставі акта оцінки). До речі, затверджена ринкова вартість може відрізнятися від вартості, визначеної оцінювачем. Але при цьому величина відхилення не може становити більше 10 %, а установчі збори повинні обґрунтувати причину такого відхилення (ч. 3 ст. 8 Закону № 514).
У яких іще випадках засновники зобов'язані залучати оцінювача?
Згідно зі ст. 7 Закону № 2658 оцінювач необхідний при створенні державних або комунальних підприємств, а також будь-яких госптовариств із державною або комунальною формою власності. Наприклад, у складі засновників новстворюваних госптовариств можуть бути госптовариства, що діють, з державною або комунальною часткою. У такому разі для визначення вартості внесків всіх учасників і засновників створюваного госптовариства потрібна незалежна оцінка.
Приймання-передача внеску до СК
Факт передачі майна від засновника (учасника) до створюваного підприємства прийнято оформляти актом приймання-передачі. Акт підписують сторони, що передають і приймають: тобто учасник (фізособа за себе, від імені юрособи – її керівник або інша уповноважена особа) і підприємство (це може бути керівник підприємства або інша уповноважена ним або зборами засновників особа).
Якщо в юрособи всього один засновник, який також є і керівником підприємства, то акт приймання-передачі може підписати одна й та сама особа, яка в цьому випадку представлятиме як сторону, що передає, так і сторону, що приймає (лист Держкомпідприємництва від 10.09.08 р. № 7667).
Акт приймання-передачі внеску до СК складається в довільній формі, проте рекомендуємо:
Важливий момент! Унесок засновника до СК підприємства стає власністю цього підприємства. Отже, підприємство може розпоряджатися отриманим ним майном на свій розсуд: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в оренду і здійснювати інші операції. Засновник же як компенсацію за передане майно отримує корпоративні права, емітовані підприємством. Корпоративні права можуть бути виражені у вигляді акцій (для АТ) або в іншій, ніж цінні папери, формі (ідеться про частки в капіталі ТОВ, ПП).
На практиці часто виникає таке запитання:
До СК внесли нерухоме майно. Через декілька років справедлива вартість цього майна збільшилася, і майно було дооцінене. Чи потрібно вносити будь-які коригування до СК?
Ні, ні розмір СК, ні розмір частки засновника у цьому випадку збільшувати не потрібно. Як уже було сказано вище, внесене до СК майно стає власністю підприємства. Тому ніякі операції із цим майном, у тому числі і дооцінка, не впливають на розмір СК і частки засновників.