Договір застави

Нормативна база:

• Цивільний кодекс (далі – ЦК);
• Господарський кодекс (далі – ГК);
• Закон від 05.06.03 р. № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон № 898);
• Закон від 18.11.03 р. № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрацію обтяжень» (далі – Закон № 1255);
• Закон від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952);
• Закон від 02.10.92 р. № 2654-ХII «Про заставу» (далі – Закон № 2654);
• Закон від 12.07.01 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнові права та професійну оцінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658);
• Інструкція про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна і заповнення заяв, затверджена наказом Мін’юсту від 29.07.04 р. № 73/5 (далі – Інструкція № 73/5);
• Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений постановою КМУ від 05.07.04 р. № 830 (далі – Порядок № 830).

Застава – це спосіб забезпечити виконання договірних зобов'язань. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 572, 574 ЦК; ст. 1 Закону № 2654).

Наприклад, існує основне зобов'язання, що випливає з договору позики. Кредитор хоче бути впевнений, що як би справи не обернулися, він у будь-якому випадку не залишиться в програші. І вимагає, щоб боржник передав йому в заставу своє майно. Якщо боржник виконає свої зобов'язання за договором – погасить борг, то кредитор поверне йому заставу. А якщо не виконає, тоді кредитор погасить свої вимоги до боржника за рахунок закладеного майна, маючи перевагу перед іншими кредиторами цього боржника. Адже це майно знаходиться в заставі в конкретної особи.

Таким чином, право застави – це право кредитора (заставодержателя) у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок закладеного майна, отримавши переважне право перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 572 ЦК; ст. 1 Закону № 2654).

Цікавий нюанс: недійсність основного зобов'язання тягне за собою недійсність застави, яка його забезпечує. Якщо ж недійсним виявиться договір застави, то це ніяк не вплине на дійсність основного зобов'язання (ст. 548 ЦК).