Договір доручення

06.02.2018 1291 0 2

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується зробити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 гл. 68 Цивільного кодексу (далі – ЦК)). Дані дії можуть бути пов'язані з укладенням або виконанням договорів, виконанням процесуальних дій, складанням актів, представництвом перед третіми особами тощо.

Хто може бути стороною договору доручення?

Сторонами договору доручення можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (у т. ч. і ті, що не мають статусу підприємця).

Може повірений діяти самостійно чи він зобов'язаний виконувати прямі вказівки довірителя?

У разі потреби довіритель може надати повіреному право без попереднього запиту відступати від його вказівок. Проте такі відступи мають бути винятково в інтересах довірителя (ч. 2 ст. 1004 ЦК). При цьому повірений повинен у розумний строк проінформувати заявника про допущені відступи. Поняття «розумний строк» у законодавстві не розшифровано. Тому в договорі краще зазначити, протягом якого строку повірений зобов'язаний повідомити довірителя, що відступив від його прямих вказівок.

Хто з'ясовує відносини з третіми сторонами у разі виникнення претензій – повірений чи сам довіритель?