• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Опановуємо РРО, або Прогрес як дзеркало законодавчих новацій


Починаючи з 1 січня 2013 року Міндоходів один раз на добу в автоматичному режимі отримує інформацію про обсяг розрахункових операцій суб’єктів господарювання. Це диво забезпечує сучасний РРО. Наразі 90 % наявних у підприємців касових апаратів уже підключені до системи електронної звітності. Але… техніка, як відомо, іноді виходить з ладу, а людина не завжди достеменно знає все законодавство, щоб правильно відреагувати в непередбачуваних ситуаціях і не сплачувати штрафи. Тож не відставаймо від прогресу! Пропонуємо розібратися у законодавчих та практичних тонкощах застосування диво-техніки.


Олександр Макарченко,
головний редактор

Уперше можливість звітуватися в автоматичному режимі перед податківцями про готівкові або безготівкові розрахунки була передбачена Законом № 2756. Проте ця норма досить довго чекала свого часу. І ось нарешті «електронна стрічка» — вистрелила! Починаючи із 1 січня 2013 року чиновники з Міндоходів отримали можливість бачити на своєму сервері електронні копії розрахункових документів, що зберігаються у пам’яті касового апарата або приєднаного до нього модему. Така звітність надходить до них в автоматичному режимі один раз на добу від кожного суб’єкта господарювання, що має у своєму арсеналі касовий апарат.

За словами екс-міністра доходів і зборів України Олександра Клименка «нові норми… не передбачають додаткових обов’язків для суб’єктів господарювання, а лише змінюють старий порядок подання звітності. Замість звітності на паперових носіях один раз на місяць не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця передбачається подання звітності в електронному вигляді дротовими або бездротовими каналами зв’язку». Екс-міністр переконаний, що це створює більш комфортні умови для суб’єктів господарювання, економить їх час на підготовку та передання звітності. Крім того, підприємці зможуть зекономити на витратах, пов’язаних з утриманням касової техніки, оскільки їм більше не потрібно роздруковувати паперову контрольну стрічку та зберігати її три роки. До того ж, на думку колишнього керівника Міндоходів, використання електронної контрольної стрічки значного спрощує процес перевірки платників податків.

1 из 1


Хто повинен застосовувати РРО

РРО має бути в усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю, а також надають послуги, у тому числі ресторани та заклади громадського харчування.

Нагадаємо, Закон про РРО поширюється на суб’єктів господарювання, їхні господарські одиниці та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у готівковій та/або безготівковій формі. Якщо у статуті підприємства записано, що основним видом його діяльності є саме торгівля чи громадське харчування, воно має керуватися Порядком № 833. Основний вид діяльності визначається за першим номером, зазначеним у Реєстраційній картці про включення відомостей про юридичну особу, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (форма № 6), затвердженій наказом Мін’юсту України від 14.10.2011 № 3178/5.

Картка чи готівка?

Відповідно до Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій чи безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:

  • проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО із роздрукуванням розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК);
  • видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 15 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що у разі готівкових розрахунків чек, накладна або інший документ, що підтверджує перехід права власності на товар, видається покупцеві лише на його вимогу. Але це не означає, що продавець може не проводити розрахункові операції через РРО та не роздруковувати розрахункові документи, передбачені п. 1 ст. 3 Закону про РРО.

Щодо безготівкових розрахункових операцій (за допомогою платіжних карток), то Мінекономрозвитку у листі від 07.05.2013 № 3502-06/16081-12 нагадало, що суб’єкти господарювання, які за законом мають використовувати РРО, зобов’язані перейти на приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (послуги) та забезпечити технічну можливість використання спеціальних платіжних засобів для таких розрахунків.

Але законодавство не зобов’язує використовувати електронні платіжні засоби у розрахунках за товари (послуги) суб’єктів господарювання, які не застосовують РРО.

До речі, платіжний термінал, через який покупці розраховуються банківськими картками, не вважається реєстратором розрахункових операцій. У разі здійснення розрахунків через такий термінал за допомогою банківської картки продавець зобов’язаний провести отриману суму коштів через РРО та видати покупцеві розрахунковий документ.

1 из 1


Нові законодавчі вимоги

На виконання Закону № 2756 розроблено Вимоги № 1057. Стосуються вони насамперед виробників РРО та модемів.

Свій РРО потрібно переобладнати так, щоб через нього можна було передавати дані в електронному вигляді. Є два варіанти такого переобладнання, обидва реалізуються через Центр сервісного обслуговування (ЦСО).

Варіант перший — придбати в ЦСО РРО нового покоління. Такі РРО розроблені з урахуванням Вимог.

Варіант другий — модернізувати наявний у вас РРО, тобто встановити на нього модем. До речі, модернізувати РРО мусять ті підприємці, які згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО подаватимуть звітність дротовими або бездротовими каналами зв’язку. На решту Вимоги не поширюються.

Спосіб звітування перед податківцями залежить від виду РРО, який використовує суб’єкт господарювання. Це може бути або електронна копія розрахункових документів, або традиційний для багатьох звіт за формою № ЗВР-1.

Нагадаємо, відповідно до п. 5 Закону № 5518 до абзацу другого та третього п. 7 ст. 3 і «Прикінцевих положень» Закону про РРО з 1 січня 2015 року будуть внесені зміни. Зокрема, забороняється первинна реєстрація РРО, що не створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Починаючи з цієї ж дати суб’єкти, які використовуватимуть РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні будуть подавати дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. Саме вони містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті під’єднаних модемів. Зазначені вимоги стосуються також суб’єктів господарювання, які використовують РРО з приєднаними до них зовнішніми модемами.

Отже, після запроваджених нововведень до суб’єктів господарювання ставляться такі вимоги стосовно звітності за розрахунковими операціями:

  • у разі здійснення готівкових або безготівкових розрахункових операцій (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до органів ДПС потрібно подавати звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, якщо не передбачене подання такої інформації в електронному автоматичному режимі;
  • у разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, до органів ДПС потрібно подавати дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані;
  • у разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, за винятком електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їхній фіскальній пам’яті.

Ціна питання

За словами Андрія Забловського, керівника секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, на обліку в податковій перебуває 280 тис. РРО. У Міндоходів рапортують, що вже 90 % наявних у підприємців касових апаратів підключено до системи електронної звітності.

Проте вартість одного нового касового апарата з вбудованим модемом і можливістю сформувати електронну копію фіскального чека в середньому становить 2,6 тис. грн. За підрахунками Ігоря Кишка, генерального директора Української торговельної асоціації, модернізація застарілих моделей обійдеться приблизно в ту саму суму — близько 2,5 тис. грн. Зокрема, на модеми доведеться витратити близько 1–1,5 тис. грн, а на модуль безпеки — 100 грн. Таким чином, для оновлення обладнання тільки однієї великої торговельної мережі знадобиться близько 1,6–2,4 млн грн. І це ще без урахування щомісячної плати сервісним організаціям за обслуговування системи автоматичного інформування податкових органів.

«Щомісяця потрібно оплачувати послуги операторів каналів зв’язку, роботу інформаційного еквайєра (компанії, уповноваженої НБУ на обробку даних) і центру сервісного обслуговування РРО. Тільки за попередніми підрахунками, плата за експлуатацію кожної каси з модемом складає не менше 100 грн. У результаті вартість модернізації 280 тис. касових апаратів обійдеться бізнесу майже в 717 млн грн, а обслуговування тільки до кінця 2013 року близько 180 млн грн», — вважає Ігор Кишка.

Z-звіт отримано?

Форму та зміст інформації, яку роздруковує РРО, що засвідчує успішну або неуспішну передачу даних, регламентує документ під назвою «НСМЕП. СУПУТНІ ПРОЕКТИ. Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протокол передачі інформації», що базується на наказі Мінфіну України від 08.12.2012 № 1057. У ньому чітко визначено, у якому вигляді, як і коли має друкуватися повідомлення про отримання контрольно-звітної інформації сервером Міндоходів (фіскальний звітний чек, або Z-звіт). За цією інформацією користувач може визначити, чи отримали податківці дані. Такі повідомлення РРО роздруковує лише у разі успішної передачі даних. Таким чином, за інформацією на чековій чи контрольній стрічці РРО користувач може визначити, що адресат (Міндоходів) отримав дані.

Штрафні канікули

Чиновники з Міндоходів у своєму роз’ясненні від 01.07.2013 наполягають, що нові законодавчі вимоги щодо застосування РРО не вводять додаткових обов’язків для суб’єктів господарювання, а лише змінюють старий порядок подання звітності.

Наразі підприємцям надано час для переобладнання своїх РРО, тому діють так звані штрафні канікули. Проте не слід забувати, що з 1 січня 2014 року набрав чинності п. 9 ст. 17 Закону про РРО, який передбачає санкції (див. п. 10 таблиці) за неподання до органів ДПС звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК, та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку в разі обов’язковості їх подання.

Загалом підключення РРО до системи зберігання і збору даних дротовими або бездротовими каналами зв’язку податківці розпочали ще 1 січня 2013 року. Наразі цей процес триває.

Таблиця.doc

Завантажити

Декілька слушних порад

Як і будь-які інші технічні прилади, РРО можуть виходити з ладу. Виникає питання: що робити у такий ситуації зі звітністю, яка має відправлятись автоматично? Відповідь слід шукати у Порядку № 601. У ній зазначено, що гарантійний чи післягарантійний ремонт повинен виконувати упродовж 72 годин ЦСО, з яким суб’єкт господарювання уклав договір. З огляду на те, що робочий день триває 8 годин, РРО має бути відремонтований за сім робочих днів (ст. 5 Закону про РРО). Зазвичай рівень сучасних ЦСО дає змогу без особливих зусиль дотримуватися цих термінів, якщо сервісні центри мають у своєму штаті фахівців відповідного рівня і тримають склад запасних частин до РРО. Після відновлення роботи РРО дані передаються на сервер Міндоходів автоматично.

А от як бути з відправленням звітності, коли несправний РРО понад 72 години перебуває за межами України, скажімо в аеропорту? Це вже складніша ситуація, але вихід із неї теж є. За таких обставин варто скористатися послугами роумінгу. Нагадаємо, всі оператори зв’язку надають послугу передачі даних у роумінгу. Вартість такої послуги дещо більша, ніж на території України, але зважаючи на те, що з касових апаратів передається лише Z-звіт, обсяг якого приблизно один кілобайт, а оператори стільникового зв’язку зазвичай починають тарифікацію від десяти кілобайтів, витрачені на передачу даних кошти будуть не такими вже й великими. Можна також скористатися модемами, під’єднаними до мережі Ethernet. Оскільки в кожному аеропорту є можливість підключитися до мережі Internet, передача даних зовсім нічого не коштуватиме кінцевому споживачеві.

Іще одне цікаве питання. Коли магазин, який працює цілодобово, має знімати Z-звіт? Відповідь на нього теж міститься у нормативному документі. Як це не дивно, але саме Вимоги № 199 містять чітке визначення терміну «зміна». Отже, вважається, що зміна починається з моменту першої розрахункової операції, включаючи «Службове внесення» або «Службову видачу», але не більше 24 годин. Таким чином, магазин, який працює цілодобово, повинен щодня роздруковувати Z-звіт (п. 9 ст. 3 Закону про РРО), але не пізніше 24 годин з моменту першої розрахункової операції. Іноді податківці вимагають знімати Z-звіт до 00:00 годин поточної доби. Навіть були судові процеси з цього питання, зокрема штрафували магазини за зняття Z-звіту після 00:00 годин. Але такі вимоги суперечать чинному законодавству, і в усіх випадках суд ухвалював рішення на користь суб’єктів господарювання.

І нарешті декілька слів про зависання РРО… В жодному нормативному документі не визначено, що таке зависання, тобто цей стан РРО не ідентифіковано як його несправність. Отже, у випадку нестабільної роботи РРО під час розрахунків з покупцями немає юридичних підстав використовувати так звані м’які паперові чеки. Це протизаконно. Такі чеки використовують лише у разі несправності або виходу з ладу РРО. Якщо РРО зависає постійно, варто звернутися з офіційним листом до виробників. Вони зобов’язані усунути такі недоліки, що кваліфікуються як некоректна робота пристрою.


Нормативна база

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Закон № 2756 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 № 2756-VI.

Закон № 5518 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» от 06.12.2012 № 5518-VI.

Наказ № 1057 — наказ Мінфину «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби» від 08.10.2012 № 1057.

Порядок № 601 — Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 № 601.

Порядок № 833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 № 833.

Вимоги № 1057 — Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057.

Вимоги № 199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 № 199.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 № 2756-VI.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Закон України від 06.12.2012 № 5518-VI.

Постанова КМУ «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 № 199.

Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення на ринку споживчих товарів, що затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 № 833.

Роз’яснення Міндоходіввід 01.07.2013.

Лист Міндоходів від 04.12.2013. № 6330/М/99-99-18-03-01-14.

Наказ Мінфіну «Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та «Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби» від 08.12.2012 № 1057

Лист Мінекономрозвитку від 07.05.2013 № 3502-06/16081-12.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, які затверджено наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057.


Дата піготовки
03.03.2014

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Опановуємо РРО, або Прогрес як дзеркало законодавчих новацій