Округлення в чеку РРО і підсумкова податкова накладна

Зі статті ви дізнаєтеся:

• як відобразити округлення суми розрахунків у чеку РРО;
• як заповнити табличну частину розділу Б підсумковою податковою накладною (далі – ПН).

Коли та як округляти суму розрахунків

Суб’єкти господарювання (далі – СГ) у разі відсутності монет дрібних номіналів повинні округляти загальну суму готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) у чеках РРО (п. 4 постанови Правління НБУ від 15.03.18 р. № 25, далі – Постанова № 25).

Згідно з п. 4 Постанови № 25, якщо сума чека закінчується на цифру:

• від 1 до 4 (копійок) – то ці копійки ми відкидаємо, округляючи число в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 коп. Наприклад, якщо товар коштує 54,63 грн, то після округлення отримуємо 54,60 грн;
• від 5 до 9 (копійок) – тоді округляємо число в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 коп. Наприклад, якщо вартість товару 54,66 грн, то після округлення сума становитиме 54,70 грн.

Округлення в чеках РРО

Обов’язкові реквізити, які повинен містити чек РРО, наведені в п. 2 розд. II Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.16 р. № 13 (далі – Положення № 13). Такими реквізитами, зокрема, є:

• загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (ряд. 19);
• округлення (ряд. 22);
• до оплати (ряд. 23).

Згідно з п. 3 наказу Мінфіну від 18.06.20 р. № 306 є два винятки:

1. Якщо РРО був включений до Держреєстру РРО і перебував на обліку в податковій станом на 01.08.20 р., то вимога про відображення округлених сум до сплати в чеку не застосовується.
2. Якщо ж модель РРО була внесена до Держреєстру РРО, але РРО не перебував на обліку в податковій станом на 01.08.20 р., тоді реквізиту «Округлення» в чеках РРО не буде до 1 серпня 2021 року. Такі РРО мають бути доопрацьовані виробниками до цієї дати.

Виникає запитання:

Як у зазначених випадках слід учинити СГ, щоб виконати вимогу Постанови № 25 і коректно провести розрахунки з покупцями?

Для цього можна запрограмувати додаткові реквізити, які дозволять робити округлення. Така можливість передбачена п. 5 розд. I Положення № 13. Так, цим пунктом передбачено, що чеки РРО можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суми решти та інші дані, зокрема інформацію, визначену технічними вимогами до РРО. Проти такого підходу свого часу не заперечували й податківці (див. Індивідуальну податкову консультацію від 16.09.19 р. № 243/6/99-00-07-01-01-15/ІПК, далі – ІПК № 243).

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту обов’язково має потрапити сума з чеків після округлення (п. 15 та 17 Вимог, затверджених постановою КМУ від 18.02.02 р. № 199). Причина – одним з обов’язкових реквізитів цих звітів є підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо. Крім того, залежно від моделі РРО у Z-звіті та Х-звіті може бути зазначена й сума до округлення.

Давайте розглянемо, як округлення в чеку впливають на складання підсумкової ПН.

Як скласти підсумкову ПН

Право складати ПН за щоденними підсумками операцій (якщо звичайна ПН не була виписана на ці операції) надане платникам ПДВ у випадку (п. 201.4 Податкового кодексу, далі – ПК):

• постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (неплатникові ПДВ), розрахунки з яким проводяться через касу, РРО, банківську установу або платіжний пристрій (гроші надходять безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
• виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, що виставляються платникові податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку і податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами;
• видачі платникові податків касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального і податкового номера постачальника).

Правила складання підсумкової ПН наведені в п. 14 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з п. 14 Порядку № 1307 табличну частину розділу Б підсумкової ПН заповнюють за загальними правилами. Тобто дані вносяться в розрізі номенклатури поставлених товарів/послуг, а саме (ЗІР, категорія 101.16):

• у графі 2 зазначається номенклатура товарів (послуг) продавця;
• графах 3.1, 3.3 – код товарів згідно з УКТЗЕД або код послуг згідно з ДКПП;
• графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
• графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
• графі 11 – суми ПДВ.

При заповненні граф 7, 10, 11 табличної частини розділу Б підсумкової ПН потрібно враховувати округлення чи ні?

Згідно з п. 188.1 ПК база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче:

• від ціни придбання – якщо йдеться про товари, що купувалися для продажу;
• звичайної ціни – якщо це товари (послуги) власного виробництва.

На думку податківців, при визначенні бази обкладення ПДВ округлення не треба враховувати (див. ІПК № 243; ЗІР, категорія 101.04).

Таким чином, дотримуючись роз’яснень від ДПС, графи 7, 10, 11 табличної частини розділу Б заповнюють без урахування округлень. При цьому сума, зазначена в підсумковій ПН, не відповідатиме сумі розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ Z-звіту. Різниця може бути як у більший, так і менший бік.