• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

«Бонус Плюс» у торговця: застосування та облік


Із цієї статті ви дізнаєтеся:

  • у чому суть програми «Бонус Плюс», які її правові основи і чому її вигідно застосовувати при роздрібній торгівлі;
  • як продавцеві класифікувати надані покупцям бонуси в цілях обліку;
  • як документально оформити і відобразити в обліку операції, пов'язані з участю у програмі «Бонус Плюс».

Що можна зробити на практиці: проінструктувати продавців у торговельних точках про умови участі у програмі «Бонус Плюс», щоб не порушити умови договору з банком і не допустити помилок при розрахунках.


«Бонус Плюс»: вигода для продавців і покупців

Прагнучи завоювати лояльність покупців, продавці йдуть на всілякі хитрощі: від витончених маркетингових ходів до надання найрізноманітніших вигід покупцям. Абсолютно очевидно, що сьогодні, коли люди змушені заощаджувати гроші, більшість уважатиме за краще отримувати саме бонуси від продавців за здійснені купівлі.

І в цьому сенсі для торговців уже є готове рішення на ринку банківських послуг – у будь-який час вони можуть приєднатися до програми лояльності «Бонус Плюс», розробленої Приватбанком. Це зручне рішення передбачає вигоди для обох сторін торговельної операції.

Для роздрібних продавців – це готовий майданчик, на якому вони отримують весь арсенал для залучення максимального числа клієнтів, практично не докладаючи до цього зусиль.

Єдиною умовою є наявність у покупця картки Приватбанку, підключеної до програми «Бонус Плюс». Якщо покупець оплачує покупки в магазинах – партнерах програми «Бонус Плюс» із використанням такої картки, то він має можливість отримувати, накопичувати і використовувати бонуси за програмою «Бонус Плюс».

Розмір бонуса торговець визначає самостійно (у межах 20 % продажної вартості товарів), зазначивши його при реєстрації на «бонусному» сайті. Більше за те, тут же продавець може зареєструвати й умови ексклюзивної пропозиції для клієнтів із підвищеним розміром бонусу. Таким чином, продавець прорекламує себе й умови надання бонусів (звичайних і підвищених) своїм покупцям, тому що покупці зможуть знайти інформацію про його торговельні точки на сайті Приватбанку.

Про те, що торговець бере участь у програмі «Бонус Плюс», свідчитиме і розкручений логотип (знайомий практично кожному покупцеві), розміщений у торговельних точках продавця і на його публічних інформаційних сторінках в Інтернеті (пп. 3.7.1.2.2.29 Умов і правил надання банківських послуг, далі – Умови).

Отже, для продавців вигода полягає в тому, що їм не потрібно винаходити велосипед (і мати додаткові витрати) для розробки і реклами власної програми лояльності, випускати бонусні (дисконтні) карти і роздавати їх покупцям. Вони можуть просто використовувати вже розроблений для цього механізм.

У програмі «Бонус Плюс» беруть участь тільки картки Приватбанку, але торговці можуть мати і власну програму лояльності, що охоплює всіх покупців: і тих, хто має картку Приватбанку, і тих, у кого її немає. Але і тоді «Бонус Плюс» буде хорошим доповненням до власної програми лояльності.

Для покупців програма «Бонус Плюс» – це можливість акумулювати на своєму бонусном рахунку бонуси, надані різними продавцями – учасниками програми лояльності (а не одним продавцем). Це істотно прискорить можливість їх отоварювання в торговельній точці (і навіть в інтернет-магазині) будь-якого продавця – учасника програми. Важливо, що покупцеві для цього не знадобиться ще одна картка – роль накопичувача бонусів виконає карта Приватбанку.

Правові основи програми «Бонус Плюс»

Правові основи програми викладено в згаданих вище Умовах. Ці Умови, по суті, є договором (публічною офертою, до якої торговцеві можна приєднатися, підписавши відповідну заяву у відділенні банку). В Умовах надано визначення бонусу й описано механізм нарахування та використання бонусів.

Зокрема, бонус – це сума, що зараховується на бонусний рахунок покупця після здійснення видаткових операцій у терміналах торговельно-сервісної мережі, що бере участь у програмі «Бонус Плюс». Сума бонусу розраховується як відсоток від вартості здійснених купівель (як ми сказали, продавець установлює цей відсоток самостійно). Під платіжним засобом «Бонус Плюс» Умови розуміють електронний платіжний засіб міжнародних платіжних систем VISA або MasterCard, що емітований Приватбанком і має додаткову властивості накопичення на окремому рахунку бонусів та/або знижок (пп. 1.1.1.15, 1.1.1.73 Умов).

Отже, торговець, що став учасником програми «Бонус Плюс», зобов'язується надавати покупцям – утримувачам однойменних платіжних засобів бонуси у розмірі встановленого відсотка від роздрібних цін на свої товари/послуги на всіх приватбанківських терміналах у своїх торговельних точках при оплаті як з основного рахунка, так і з бонусного (пп. 3.7.1.2.2.27 Умов).

Покупці, будьте уважні: пп. 3.7.1.2.2.12 Умов забороняє продавцям завищувати ціну товару (послуги) при їх оплаті за програмою «Бонус Плюс» порівняно з оплатою живою готівкою, а також запроваджувати будь-які додаткові комісійні. Якщо ж факт завищення буде встановлений, то продавець зобов'язаний у безумовному порядку повернути покупцеві – держателеві картки суму націнки (або додаткової комісії) на той самий картрахунок, з якого той оплатив покупку. А на користь банку продавцеві доведеться сплатити штраф – 100 % вартості товару/послуги.

Ще декілька слів про вигоди торговця і покупця.

Оплачуючи покупку карткою «Бонус Плюс», покупець спершу сплачує повну вартість товару (послуги): частину цих грошей отримує торговець (наприклад 95 % від ціни), а частина грошей іде на бонусний рахунок покупця (наприклад, 5 %). Таким чином, торговець, недоотримуючи гроші в повній сумі, надає покупцеві знижку на суму бонусів. Бонуси в покупця починають накопичуватися. Щоб їх витратити, покупцеві треба зробити наступну купівлю, тобто повернутися до торговельної точки, що працює за програмою «Бонус Плюс». Це «прив'язує» покупця до певних магазинів: адже оплата бонусами частково замінює оплату живими грошима.

Не у програші і банк, оскільки поки гроші знаходяться на бонусному рахунку, вони у розпорядженні банку, тобто це свого роду короткостроковий депозит покупця. А крім того, банк отримує з торговця комісійні за еквайринг.

Документальне оформлення

Як ми вже сказали, для продавця документальним підтвердженням участі у програмі «Бонус Плюс» буде відповідна заява, яку він підпише в банку. При цьому рекомендуємо розмір бонусів, що надаються покупцям (як звичайних, так і ексклюзивних), затвердити наказом (положенням) по підприємству. Звичайні бонуси будуть надані всім без винятку покупцям – держателям платіжного засобу «Бонус Плюс» (зрозуміло, при розрахунках цим платіжним засобом). А ексклюзивні бонуси, як правило, надаються на певних умовах (наприклад, у зазначені строки, у певних торговельних точках, на певний асортимент і кількість товарів тощо). Усі ці умови необхідно прописати в наказі (положенні) про програму лояльності.

Щомісячно банк надсилатиме продавцеві на електронну пошту виписку за минулий місяць з інформацією про нараховані бонуси по кожній транзакції та даними про їх відшкодування (пп. 3.7.1.3.2 Умов).

Бухгалтерський облік

У продавця – учасника програми «Бонус Плюс» облік буде таким. Оскільки бонус надають у момент здійснення купівлі, дохід фіксують в обліку (Кт 702 «Дохід від реалізації товарів») у сумі продажної вартості реалізованого товару за вирахуванням бонусу (п. 21 П(С)БО 15), тобто в сумі справедливої вартості отриманих (що підлягають отриманню) активів – коштів.

Собівартість реалізованих товарів списують на однойменний субрахунок 902 за первісною вартістю. Суму торговельної націнки на реалізований товар списують проведенням Дт 282 «Товари в торгівлі» – Кт 285 «Торговельна націнка» методом «червоне сторно» (або зі знаком «–» при комп'ютерному обліку), у повній сумі (розмір бонусу на суму списуваної націнки не впливає). Такий порядок обліку застосовується незалежно від того, який розмір бонусу – вищий чи нижчий за торговельну націнку.

Комісія банку за еквайринг. На практиці продавцеві зараховують на рахунок суму продажної вартості товару не тільки за вирахуванням наданого бонусу, але й за мінусом комісії банку за послуги еквайрингу. На суму комісії продавець не зменшує свій дохід, а враховує її згідно з п. 18 П(С)БО 16 за Дт рахунка 92 «Адміністративні витрати». Але на практиці є й інша думка – ураховувати витрати на послуги еквайрингу на рахунку 93 «Витрати на збут», оскільки вони безпосередньо пов'язані з реалізацією товарів.

Податковий облік

Податок на прибуток. Будь-яких коригувань фінрезультату при реалізації товарів із бонусами розд. ІІІ Податкового кодексу (далі – ПК) не передбачає.

ПДВ. Базу оподаткування визначають виходячи з договірної вартості реалізованих товарів (п. 188.1 ПК), тобто виходячи з продажної ціни за вирахуванням бонусу.

При цьому база оподаткування не може бути нижча:

  • при постачанні купованих товарів/послуг – від ціни їх придбання;
  • при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг – від звичайних цін.

Виняток становлять товари (послуги), ціни на які підлягають держрегулюванню.

За підсумками дня продавець складає підсумкову податкову накладну (далі – ПН), якщо за даними операціями він не склав «індивідуальні» ПН (п. 201.4 ПК). Її потрібно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у такі строки:

  • якщо підсумкова ПН складена з 1-го по 15-й календарний день (включно) календарного місяця – не пізніше останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вона виписана;
  • якщо ПН оформлена з 16-го по останній календарний день (включно) календарного місяця – не пізніше 15-го числа (включно) наступного календарного місяця.

У підсумковій ПН у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачеві (покупцеві) з причини» роблять позначку «X» і зазначають тип причини 11. У графі ПН «Одержувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер одержувача (покупця)» проставляють умовні ІПН «100000000000» (п. 8, 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307).

Суму бонусу в окремих рядках ПН не зазначають, а зменшують ціну постачання і базу оподаткування, які вписують до відповідних граф ПН (ЗІР, категорія 101.16).

Якщо при наданні бонусу договірна вартість купованих товарів/послуг виявиться нижчою за ціну їх придбання (самостійно виготовлених – нижчою за звичайну ціну), то потрібно скласти другу підсумкову ПН (виходячи з такої різниці) з типом причини «15» і зареєструвати її в Єдиному реєстрі. Або ж можна не пізніше останнього дня місяця оформити зведену ПН виходячи із цієї різниці, визначеної окремо за кожною операцією постачання товарів/послуг (п. 201.4 ПК; п. 15 Порядку № 307; ЗІР, категорія 101.17). При цьому потрібно донарахувати ПДВ на різницю проведенням Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» – Кт 641 «Розрахунки за податками».

ПДФО. У загальному випадку до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фіз­особи – платника податку включають дохід, отриманий нею як додаткове благо у вигляді суми знижки зі звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), призначеної для неї індивідуально (пп. «е» пп. 164.2.17 ПК). Проте бонус за програмою «Бонус Плюс» поширюється на будь-якого покупця, який розплачується із застосуванням картки Приватбанку, підключеної до програми «Бонус Плюс», і не є індивідуальною знижкою. Тому суму такого бонусу не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків – покупця (ЗІР, категорія 103.02).

Приклад
ТОВ «Саквояж» (мережа магазинів) у квітні стало учасником програми «Бонус Плюс» і встановило в положенні про програму лояльності розмір бонусу 5 % на весь товар, придбаний покупцями – власниками платіжних карток Приватбанку при оплаті цими картками. Розмір бонусу знаходиться в межах торговельної націнки. За травень за безготівковим розрахунком (картками Приватбанку) реалізовано товарів продажною вартістю 100 000 грн., за вирахуванням бонусу – на 95 000 грн., сума бонусу – 5 000 грн. Комісія банку за еквайринг становить 1 900 грн. (2 % від суми транзакцій 95 000 грн. х 2 %), ця сума утримана банком до зарахування виручки на поточний рахунок). Собівартість реалізованих товарів – 60 000 грн. Підприємство враховує товари за методом ціни продажу.

Облік цих операцій покажемо в таблиці.

(грн.)


з / п

Зміст операції

Первинний документ

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Реалізовані товари покупцям

Чеки РРО, сліпи платіжного терміналу, Z-звіти РРО

333

702

95 000,00

2

Зараховано кошти на поточний рахунок підприємства за вирахуванням комісії банку за еквайринг
(95 000 – 1 900)

Виписка банку

311

333

93 100,00

3

Відображено комісію банку за еквайринг

92 (93)

333

1 900,00

4

Нараховано зобов'язання з ПДВ
(95 000 : 120 % х 20 %)

Підсумкові ПН

702

641

15 833,33

5

Списано собівартість реалізованих товарів

Бухгалтерська довідка

902

282

60 000,00

6

Сторновано торговельну націнку на реалізовані товари
(100 000 – 60 000)

282

285

40 000,00

Висновки

Програма «Бонус Плюс» вигідна як торговцям, так і покупцям. Торговець скорочує свої витрати на рекламу і залучає більше покупців, а отже, й отримує більше виручки. Покупець накопичує і витрачає суми наданих йому знижок.

Облік операцій торговець веде, як у разі надання звичайних знижок. Витрати на еквайринг включає до складу адміністративних (збутових) витрат.

Також читайте:

"Як запрограмувати РРО для програми «Бонус Плюс»"

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

«Бонус Плюс» у торговця: застосування та облік