Складаємо заперечення до акта податкової перевірки
Суть питання. Якщо за результатами податкової перевірки ви отримали акт, з яким не згодні, то першим кроком може бути подання заперечень до акта перевірки. Саме на цьому етапі у платника податків є можливість довести законність своїх дії, додати документи, які не було взято до уваги під час перевірки, або навести аргументи, що будуть розглянуто при адміністративному чи судовому оскарженні.
Про що стаття? Поговоримо про те, як оформити та подати заперечення до акта перевірки (наприкінці статті наведено зразок).
Що слід вказати в акті перевірки в разі незгоди з висновками перевіряючих?
Податкова перевірка може бути камеральною, документальною (виїзною або невиїзною), фактичною. За результатами перевірки буде складено:
- довідку – якщо порушень не виявлено;
- акт – у разі виявлення порушень (п. 86.1 Податкового кодексу, далі – ПК).
Якщо вам пощастило отримати довідку, то жодних запитань не виникає. Інша річ, якщо ви отримали акт, але не згодні з висновками перевіряючих. Тому далі будемо говорити саме про такий випадок.
Припустимо, у вас провели позапланову документальну виїзну перевірку, і ви вже знаєте, що за її результатами буде складено акт.
Акт документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі. Акт має бути складено протягом 5 робочих днів після закінчення установленого для проведення перевірки строку, а якщо платник податків має філії та/або перебуває на консолідованій сплаті – тоді протягом 10 робочих днів (п. 86.3 ПК).
Просто відмовитися від отримання акта або не підписувати акт – це не дуже вдале рішення. Адже відмова від підписання чи отримання акта не є перешкодою для донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафу за виявлені під час перевірки порушення (пп. 86.3, 86.4, 86.6 ПК).
Найкращий варіант – підписати акт перевірки із запереченнями. До того ж у формі акта документальної планової/позапланової виїзної перевірки, затвердженій наказом ДПС від 25.02.2021 № 244, це вже передбачено.
Так, у кінці акта зазначається: «З висновками перевірки та(або) фактами та даними, викладеними в акті перевірки, не згоден. У порядку та строки, встановлені пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, будуть подані до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ТОВ «МРІЯ» у податковій звітності». Під цим текстом ставляться підписи керівника та головного бухгалтера, зазначаються їхні імена та прізвища.
Тоді у подальшому акт перевірки, заперечення до акта перевірки, пояснення та їхнє документальне підтвердження, надані платником податків під час перевірки, складатимуть матеріали перевірки.
Що буде, якщо відмовитися від підписання акта перевірки?
У разі відмови платника податків від підписання акта перевірки такий факт фіксується в самому акті за підписом представників контролюючого органу, які проводили перевірку. При цьому зазначаються посадові особи платника податку, які відмовились від підписання акта.
Крім того, посадовими особами контролюючого органу складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається платнику податків або його законному представнику.
У разі відмови навіть отримувати акт (про що контролюючим органом також буде складено окремий акт) акт перевірки буде надіслано на податкову адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ст. 42 ПК).
У який термін слід подати заперечення до акта перевірки?
Заперечення до акта перевірки разом з необхідними документами ви маєте подати до органу податкової служби, що проводив перевірку, протягом 10 робочих днів після отримання акта перевірки.
Наприклад, якщо акт перевірки отримано 11 квітня, то починаючи з 12 квітня у вас є 10 робочих днів для подання заперечень, тобто по 25 квітня включно.
На що звернути увагу під час подання заперечень до акта перевірки?
Заперечення зазвичай складають у двох екземплярах. Якщо їх подають особисто через канцелярію податкового органу, то на екземплярі, який залишиться у платника податків, працівник канцелярії повинен поставити позначку про приймання документів (на підтвердження факту подання заперечень).
Якщо заперечення до акта подаються поштою, тоді краще надсилати їх рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Зверніть увагу! Заперечення до акта перевірки можна подати через електронний кабінет (п. 42 ПК). |
Порядок функціонування Електронного кабінету (далі – ЕК) затверджено наказом Мінфіну від 14.07.2017 № 637. Вхід до ЕК здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини ЕК надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини ЕК дозволяє платнику податків надіслати заперечення до акта перевірки відповідному органу ДПС.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації заперечень до акта в органі ДПС платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини ЕК. Дата реєстрації заперечень вважається днем їх отримання органом ДПС.
Як правильно скласти заперечення до акта перевірки?
Затвердженої форми заперечень до акта перевірки – немає. Тобто заперечення складаються у довільній формі. Але не забувайте користуватися національним стандартом щодо організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163:2020 від 01.07.2020 № 144).
Заперечення можна висувати не лише до висновків перевірки, але й до фактів і даних, викладених в акті перевірки.
На замітку! Заперечення можна подати також щодо результатів перевірки, оформлених довідкою, тобто коли порушень не виявлено. Наприклад, якщо у вас є зауваження щодо фактів, викладених у довідці, або в довідці треба виправити помилки написання. |
На практиці у запереченнях до акта перевірки зазначають:
- податковий орган, куди подаються заперечення;
- реквізити акта перевірки, до якого подаються заперечення;
- дані платника податків, який подає заперечення;
- інформацію чи дані, з якими платник податків не згоден;
- пояснення та аргументи платника податків.
Як ми вже згадали, до заперечень можна додати й додаткові документи та пояснення, що підтверджують відсутність вини платника податків, наявність пом’якшувальних обставин, наявність обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до п. 112.8 ПК (наприклад, сплив строків давності для застосування штрафів, наявність письмової індивідуальної податкової консультації).
Наприкінці консультації наводимо зразок заперечень до акта перевірки.
Як розглядаються заперечення?
Матеріали перевірки (акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи та пояснення) розглядає спеціальна комісія з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок. Вона є постійно діючим колегіальним органом податкової служби.
Комісія розглядає матеріали перевірки протягом 10 робочих днів після отримання від платника податків заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень.
Чи може платник податків бути присутнім під час розгляду заперечень до акта перевірки?
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки (особисто або через свого представника) (пп. 86.7.3 ПК). Для цього контролюючий орган не пізніше ніж за 4 робочих дні до дня розгляду матеріалів перевірки має повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду. Водночас відсутність платника (його представника), повідомленого про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для такого розгляду.
Зверніть увагу! З 16.06.2024 набувають чинності зміни до ст. 86 ПК, передбачені Законом від 23.02.2024 № 3603-IX. Так, платник податків зможе взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок. |
Порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами, для чого планується внести зміни, зокрема, до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 № 916, до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженим наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 27.
Як відбувається процес розгляду матеріалів перевірки?
Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, зокрема:
1) розглядає обставини вчинених правопорушень;
2) досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення, пом’якшують або звільняють від відповідальності.
3) досліджує питання щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки в порядку, встановленому пп. 78.1.5 ПК;
4) визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування прибутку або від’ємного значення суми ПДВ та/або суму зменшення ПДФО, задекларованого до повернення з бюджету, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень ухвалює висновок, що є невід’ємною частиною цих матеріалів.
Результат розгляду також направляється платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК:
- або в паперовому вигляді – надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи особисто вручається платникові податків (його представникові);
- або в електронному вигляді.
Протягом 5 робочих днів після прийняття комісією висновку і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків керівником контролюючого органу приймається податкове повідомлення-рішення (пп. 86.7.5 ПК).
Зразок
Вих. № 777 від 15.04.2024 У Шевченківську державну податкову інспекцію Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» Заперечення від 12.04.2024 № 123 За результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 31.03.2024, яка проводилась у ТОВ «МРІЯ» (код за ЄДРПОУ 20202020) з 05.04.2024 по 11.04.2024, нами отримано акт перевірки від 12.04.2024 № 123 (далі – акт перевірки). З висновками перевірки та даними, викладеними в акті перевірки, не згодні. Керуючись пунктом 86.7 Податкового кодексу України (далі – ПК) повідомляємо таке. 1. Стосовно п. 1 розд. 4 «Висновки» Акта перевірки (про включення до складу витрат на збут витрат на розміщення рекламної продукції від ТОВ «Вогник» (код ЄДРПОУ хххххххх) всього у сумі 25 000 грн). Між ТОВ «Мрія» та ТОВ «Вогник» укладено договір щодо надання комплексного рекламного обслуговування від 01.01.2023 № 32/р (далі – Договір), згідно з яким ТОВ «Мрія» як замовником замовлено розміщення реклами та прийнято зобов’язання оплатити рекламні послуги, а ТОВ «Вогник» прийнято зобов’язання надати послуги з розміщення та обслуговування реклами замовника. Детальні умови щодо строків розміщення реклами, місцезнаходження носіїв реклами (назва за договором – «адресна програма»), вартості рекламних послуг обговорювалися сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід’ємною частиною. Отже, первинними документами, що підтверджують факт існування господарчих відносин між ТОВ «МРІЯ» та ТОВ «Вогник», є укладений Договір, додатки до нього (специфікації), акти виконаних робіт, видаткові накладні, платіжні доручення, фотозвіти. Під час перевірки зазначені документи надавалися перевіряючим у оригіналах. Із цього переліку перевіряючими запрошувалися копії лише окремих документів. Стосовно відсутності гарантійних листів можемо пояснити таке: згідно з п. 4.1 Договору, після підписання сторонами відповідних додатків до Договору стосовно узгодження вартості розміщення реклами гарантійні листи втрачають юридичну силу, тому немає сенсу їх зберігати. Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Чинне законодавство не забороняє виконавцю (підрядником) залучати третіх осіб до виконання робіт або надання послуг. Такої заборони не містять й укладений нами Договір. Окрім того, умовами договору з ТОВ «Вогник» не передбачалося інформувати замовника, хто конкретно працює з боку виконавця (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові), адже ТОВ «МРІЯ» як замовника цікавив лише результат виконаної роботи або наданої послуги. 2. Цитата з акта перевірки (стор. 9): «У ході перевірки встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Вогник». Не зрозуміло, яким чином, перевіряючи одного суб’єкта господарювання (ТОВ «МРІЯ»), можна дійти висновку про відсутність необхідних ресурсів у іншого суб’єкта господарювання (ТОВ «Вогник»). Під час укладання Договору сторони обмінялися копіями реєстраційних документів (свідоцтв про державну реєстрацію, довідок про включення до ЄДР). На момент укладання Договору і до цього дня ТОВ «Вогник» існувало та існує як юридична особа і платник податків. Дані щодо наявності у контрагента податкового боргу відсутні. Крім того, статтею 16 ПК не передбачено обов’язок платника податків перевіряти діяльність своїх контрагентів, дотримання ними податкової дисципліни, виконання зобов’язань перед бюджетами. Ба більше, на законодавчому рівні закріплено свободу підприємницької діяльності та заборону на втручання в господарську діяльність (ст. 6 Господарського кодексу України, далі – ГК; стаття 3 ЦК). Чинне законодавство не передбачає ані право, ані обов'язок замовника за господарським договором перевіряти технічні можливості контрагентів, оскільки основні засоби та трудові ресурси можуть залучатися за договорами оренди або іншими договорами у третіх осіб. 3. Цитата з акта перевірки (стор. 9): «Отже, зазначені договори відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 ЦК є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їхньою недійсністю». Згідно з частиною першою статті 204 ЦК, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо його не визнано судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Зазначені в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинним законодавством не встановлено такої підстави. Державні податкові інспекції наділені повноваженнями подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Законодавство України не містить норм, які б передбачали відсутність будь-яких документів бухгалтерського або податкового обліку як прямі підстави для визнання договору нікчемним. 4. Цитата з акта перевірки (стор. 11): «Таким чином, ТОВ «МРІЯ» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК) по правочинах, здійснених з ТОВ «Вогник». Проведеної перевіркою не виявлено жодних фактів, які б свідчили про недодержання вимог законодавства в момент вчинення правочину. Наявні документи свідчать про реальність правових наслідків укладеного Договору, фактичне отримання товарів/послуг від ТОВ «Вогник» та правомірність включення їх вартості до складу витрат на збут. Отже, витрати на розміщення рекламної продукції, сплачені ТОВ «Вогник» (код ЄДРПОУ хххххххх) у сумі 25 000 грн, включено до складу витрат на збут ТОВ «МРІЯ» правомірно та обґрунтовано. Визначення в акті перевірки укладеного Договору нікчемним є безпідставним та суперечить чинному законодавству України. З огляду на вищевикладене вважаємо, що висновки, наведені у пункті 4 акта перевірки, є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства. На основі п. 86.7 ПК подаємо ці заперечення щодо акта перевірки від 12.04.2024 № 123 та повідомляємо, що представник ТОВ «МРІЯ» бажає взяти участь у розгляді заперечення. Просимо повідомити ТОВ «МРІЯ» про дату та час розгляду цих заперечень до акта перевірки, направивши повідомлення на податкову адресу ТОВ «МРІЯ». Директор ТОВ «МРІЯ» (підпис) Степан ГОЛОВКО Головний бухгалтер ТОВ «МРІЯ» (підпис) Олена СНІЖКО |
Коментарі до матеріалу