Составляем возражения к акту налоговой проверки
Суть вопроса. Если по результатам налоговой проверки вы получили акт, с которым не согласны, первым шагом может быть подача возражений к акту проверки. Именно на этом этапе у налогоплательщика есть возможность доказать законность своих действий, добавить документы, которые не были учтены при проверке, или привести аргументы, которые будут рассмотрены при административном или судебном обжаловании.
О чем статья? Поговорим о том, как оформить и подать возражение к акту проверки (в конце статьи приведен образец).
Что следует указать в акте проверки в случае несогласия с выводами проверяющих?
Налоговая проверка может быть камеральной, документальной (выездной или невыездной), фактической. По результатам проверки будут составлены:
- справка – если нарушения не выявлены;
- акт – при выявлении нарушений (п. 86.1 Налогового кодекса, далее – НК).
Если вам удалось получить справку, то никаких вопросов не возникает. Другое дело, если вы получили акт, но не согласны с выводами проверяющих. Поэтому дальше будем говорить именно о таком случае.
Предположим, у вас была проведена внеплановая документальная выездная проверка, и вы уже знаете, что по ее результатам будет составлен акт.
Акт документальной выездной проверки составляется в двух экземплярах, подписывается должностными лицами контролирующего органа, проводившими проверку, и регистрируется в контролирующем органе. Акт должен быть составлен в течение 5 рабочих дней после окончания установленного для проведения проверки срока, а если налогоплательщик имеет филиалы и/или находится на консолидированной уплате – в течение 10 рабочих дней (п. 86.3 НК).
Просто отказаться от получения акта или не подписывать акт – это не очень удачное решение. Ведь отказ от подписания или получения акта не препятствует доначислению налоговых обязательств и применению штрафа за выявленные во время проверки нарушения (пп. 86.3, 86.4, 86.6 НК).
Лучший вариант – подписать акт проверки с возражениями. К тому же, в форме акта документальной плановой/внеплановой выездной проверки, утвержденной приказом ГНС от 25.02.2021 № 244, это уже предусмотрено.
Так, в конце акта указывается: «З висновками перевірки та(або) фактами та даними, викладеними в акті перевірки, не згоден. У порядку та строки, встановлені пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, будуть подані до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ТОВ «МРІЯ» у податковій звітності». Под этим текстом ставятся подписи руководителя и главного бухгалтера, указываются их имена и фамилии.
Тогда в дальнейшем акт проверки, возражения к акту проверки, объяснения и их документальное подтверждение, предоставленные налогоплательщиком во время проверки, будут составлять материалы проверки.
Что будет, если отказаться от подписания акта проверки?
В случае отказа налогоплательщика от подписания акта проверки такой факт фиксируется в самом акте за подписью представителей контролирующего органа, проводивших проверку. При этом указываются должностные лица налогоплательщика, отказавшиеся от подписания акта.
Кроме того, должностными лицами контролирующего органа составляется акт произвольной формы, удостоверяющий факт такого отказа. Один экземпляр акта проверки в день подписания или отказа от подписания вручается налогоплательщику или его законному представителю.
В случае отказа даже получать акт (о чем контролирующим органом также будет составлен отдельный акт) акт проверки будет направлен на налоговый адрес налогоплательщика заказным письмом с уведомлением о вручении (ст. 42 НК).
В какой срок следует подать возражения к акту проверки?
Возражения к акту проверки вместе с необходимыми документами вы должны подать в орган налоговой службы, проводивший проверку, в течение 10 рабочих дней после получения акта проверки.
Например, если акт проверки получен 11 апреля, то начиная с 12 апреля у вас есть 10 рабочих дней для подачи возражений, то есть по 25 апреля включительно.
На что обратить внимание при подаче возражений к акту проверки?
Возражения обычно составляют в двух экземплярах. Если их подают лично через канцелярию налогового органа, то на экземпляре, который останется у налогоплательщика, работник канцелярии должен поставить отметку о приеме документов (в подтверждение факта подачи возражений).
Если возражения к акту подаются по почте, лучше отправлять их заказным письмом с описью вложения и уведомлением о вручении.
|
Обратите внимание! Возражения к акту проверки можно подать через электронный кабинет (п. 42 НК). |
Порядок функционирования Электронного кабинета (далее – ЭК) утвержден приказом Минфина от 14.07.2017 № 637. Вход в ЭК осуществляется по адресу https://cabinet.tax.gov.ua, а также через официальный веб-портал ГНС.
Доступ к приватной части ЭК предоставляется после прохождения пользователем электронной идентификации онлайн с использованием квалифицированной электронной подписи любого Квалифицированного поставщика электронных доверительных услуг.
Меню «Листування з ДПС» приватной части ЭК позволяет налогоплательщику прислать возражения к акту проверки соответствующему органу ГНС.
Информацию о получении и дате регистрации возражений к акту в органе ГНС налогоплательщик может просмотреть во вкладке «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватной части ЭК. Дата регистрации возражений считается днем их получения органом ГНС.
Как правильно составить возражения к акту проверки?
Утвержденной формы возражений к акту проверки – нет. То есть возражения составляются в произвольной форме. Но не забывайте пользоваться национальным стандартом по организационно-распорядительной документации (ДСТУ 4163:2020 от 01.07.2020 № 144).
Возражения можно выдвигать не только к выводам проверки, но и фактам и данным, изложенным в акте проверки.
|
На заметку! Возражения можно подать также по результатам проверки, оформленным справкой, то есть когда нарушения не выявлены. Например, если у вас есть замечания по фактам, изложенным в справке, или в справке нужно исправить описки. |
На практике в возражениях к акту проверки указывают:
- налоговый орган, куда подаются возражения;
- реквизиты акта проверки, к которому подаются возражения;
- данные налогоплательщика, подающего возражения;
- информацию или данные, с которыми налогоплательщик не согласен;
- объяснения и аргументы налогоплательщика.
Как мы уже упомянули, к возражениям можно добавить и дополнительные документы и объяснения, подтверждающие отсутствие вины налогоплательщика, наличие смягчающих обстоятельств, наличие обстоятельств, освобождающих от финансовой ответственности в соответствии с п. 112.8 НК (например, истечение сроков давности для применения штрафов, наличие письменной индивидуальной налоговой консультации).
В конце консультации приводим образец возражений к акту проверки.
Как рассматриваются возражения?
Материалы проверки (акт проверки, возражения к акту проверки и/или дополнительные документы и пояснения) рассматривает специальная комиссия по рассмотрению возражений и объяснений к актам проверок. Она является постоянно действующим коллегиальным органом налоговой службы.
Комиссия рассматривает материалы проверки в течение 10 рабочих дней после получения от налогоплательщика возражений к акту проверки и/или дополнительных документов и объяснений.
Может ли налогоплательщик присутствовать при рассмотрении возражений к акту проверки?
Налогоплательщик вправе участвовать в процессе рассмотрения материалов проверки (лично или через своего представителя) (пп. 86.7.3 НК). Для этого контролирующий орган не позднее чем за 4 рабочих дня до дня рассмотрения материалов проверки должен уведомить налогоплательщика о месте и времени проведения разбирательства. В то же время, отсутствие плательщика (его представителя), уведомленного о времени и месте рассмотрения материалов проверки, не является препятствием для такого рассмотрения.
|
Обратите внимание! С 16.06.2024 вступают в силу изменения в ст. 86 НК, предусмотренные Законом от 23.02.2024 № 3603-IX. Так, налогоплательщик сможет взаимодействовать с контролирующим органом в режиме видеоконференции, в частности, при рассмотрении материалов жалоб и материалов проверок. |
Порядок такого взаимодействия будет урегулирован соответствующими нормативно-правовыми актами, для чего планируется внести изменения, в частности, в порядок оформления и подачи жалоб налогоплательщиками и их рассмотрения контролирующими органами, утвержденный приказом Минфина от 21.10.2015 № 916, в порядок оформления результатов документальных проверок соблюдения законодательства Украины по вопросам налогового, валютного и иного законодательства налогоплательщиками, утвержденным приказом Минфина от 20.08.2015 № 27.
Как происходит процесс рассмотрения материалов проверки?
При рассмотрении материалов проверки комиссия по вопросам рассмотрения возражений, в частности:
1) рассматривает обстоятельства совершенных правонарушений;
2) исследует вопросы наличия или отсутствия обстоятельств, которые исключают вину налогоплательщика в совершении правонарушения, смягчают или освобождают от ответственности;
3) исследует вопрос о необходимости проведения документальной внеплановой проверки в порядке, установленном пп. 78.1.5 НК;
4) определяет размер денежных обязательств и/или сумму уменьшения бюджетного возмещения и/или уменьшения отрицательного значения объекта налогообложения прибыли или отрицательного значения суммы НДС и/или сумму уменьшения НДФЛ, задекларированного к возврату из бюджета, и/или занижения либо завышения суммы налоговых обязательств, заявленной в налоговой декларации, или суммы налогового кредита, заявленной в налоговой декларации по НДС.
По результатам рассмотрения материалов проверки комиссия по рассмотрению возражений оформляет заключение, которое является неотъемлемой частью этих материалов.
Результат рассмотрения также направляется налогоплательщику в порядке, определенном ст. 42 НК:
- или в бумажном виде – отправляется заказным письмом с уведомлением о вручении или лично вручается налогоплательщику (его представителю);
- или в электронном виде.
В течение 5 рабочих дней после принятия комиссией заключения и предоставления (отправки) письменного ответа налогоплательщику руководителем контролирующего органа принимается налоговое уведомление-решение (пп. 86.7.5 НК).
Образец
|
Вих. № 777 від 15.04.2024 У Шевченківську державну податкову інспекцію Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» Заперечення від 12.04.2024 № 123 За результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 31.03.2024, яка проводилась у ТОВ «МРІЯ» (код за ЄДРПОУ 20202020) з 05.04.2024 по 11.04.2024, нами отримано акт перевірки від 12.04.2024 № 123 (далі – акт перевірки). З висновками перевірки та даними, викладеними в акті перевірки, не згодні. Керуючись пунктом 86.7 Податкового кодексу України (далі – ПК) повідомляємо таке. 1. Стосовно п. 1 розд. 4 «Висновки» Акта перевірки (про включення до складу витрат на збут витрат на розміщення рекламної продукції від ТОВ «Вогник» (код ЄДРПОУ хххххххх) всього у сумі 25 000 грн). Між ТОВ «Мрія» та ТОВ «Вогник» укладено договір щодо надання комплексного рекламного обслуговування від 01.01.2023 № 32/р (далі – Договір), згідно з яким ТОВ «Мрія» як замовником замовлено розміщення реклами та прийнято зобов’язання оплатити рекламні послуги, а ТОВ «Вогник» прийнято зобов’язання надати послуги з розміщення та обслуговування реклами замовника. Детальні умови щодо строків розміщення реклами, місцезнаходження носіїв реклами (назва за договором – «адресна програма»), вартості рекламних послуг обговорювалися сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід’ємною частиною. Отже, первинними документами, що підтверджують факт існування господарчих відносин між ТОВ «МРІЯ» та ТОВ «Вогник», є укладений Договір, додатки до нього (специфікації), акти виконаних робіт, видаткові накладні, платіжні доручення, фотозвіти. Під час перевірки зазначені документи надавалися перевіряючим у оригіналах. Із цього переліку перевіряючими запрошувалися копії лише окремих документів. Стосовно відсутності гарантійних листів можемо пояснити таке: згідно з п. 4.1 Договору, після підписання сторонами відповідних додатків до Договору стосовно узгодження вартості розміщення реклами гарантійні листи втрачають юридичну силу, тому немає сенсу їх зберігати. Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Чинне законодавство не забороняє виконавцю (підрядником) залучати третіх осіб до виконання робіт або надання послуг. Такої заборони не містять й укладений нами Договір. Окрім того, умовами договору з ТОВ «Вогник» не передбачалося інформувати замовника, хто конкретно працює з боку виконавця (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові), адже ТОВ «МРІЯ» як замовника цікавив лише результат виконаної роботи або наданої послуги. 2. Цитата з акта перевірки (стор. 9): «У ході перевірки встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Вогник». Не зрозуміло, яким чином, перевіряючи одного суб’єкта господарювання (ТОВ «МРІЯ»), можна дійти висновку про відсутність необхідних ресурсів у іншого суб’єкта господарювання (ТОВ «Вогник»). Під час укладання Договору сторони обмінялися копіями реєстраційних документів (свідоцтв про державну реєстрацію, довідок про включення до ЄДР). На момент укладання Договору і до цього дня ТОВ «Вогник» існувало та існує як юридична особа і платник податків. Дані щодо наявності у контрагента податкового боргу відсутні. Крім того, статтею 16 ПК не передбачено обов’язок платника податків перевіряти діяльність своїх контрагентів, дотримання ними податкової дисципліни, виконання зобов’язань перед бюджетами. Ба більше, на законодавчому рівні закріплено свободу підприємницької діяльності та заборону на втручання в господарську діяльність (ст. 6 Господарського кодексу України, далі – ГК; стаття 3 ЦК). Чинне законодавство не передбачає ані право, ані обов'язок замовника за господарським договором перевіряти технічні можливості контрагентів, оскільки основні засоби та трудові ресурси можуть залучатися за договорами оренди або іншими договорами у третіх осіб. 3. Цитата з акта перевірки (стор. 9): «Отже, зазначені договори відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 ЦК є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їхньою недійсністю». Згідно з частиною першою статті 204 ЦК, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо його не визнано судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Зазначені в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинним законодавством не встановлено такої підстави. Державні податкові інспекції наділені повноваженнями подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Законодавство України не містить норм, які б передбачали відсутність будь-яких документів бухгалтерського або податкового обліку як прямі підстави для визнання договору нікчемним. 4. Цитата з акта перевірки (стор. 11): «Таким чином, ТОВ «МРІЯ» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК) по правочинах, здійснених з ТОВ «Вогник». Проведеної перевіркою не виявлено жодних фактів, які б свідчили про недодержання вимог законодавства в момент вчинення правочину. Наявні документи свідчать про реальність правових наслідків укладеного Договору, фактичне отримання товарів/послуг від ТОВ «Вогник» та правомірність включення їх вартості до складу витрат на збут. Отже, витрати на розміщення рекламної продукції, сплачені ТОВ «Вогник» (код ЄДРПОУ хххххххх) у сумі 25 000 грн, включено до складу витрат на збут ТОВ «МРІЯ» правомірно та обґрунтовано. Визначення в акті перевірки укладеного Договору нікчемним є безпідставним та суперечить чинному законодавству України. З огляду на вищевикладене вважаємо, що висновки, наведені у пункті 4 акта перевірки, є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства. На основі п. 86.7 ПК подаємо ці заперечення щодо акта перевірки від 12.04.2024 № 123 та повідомляємо, що представник ТОВ «МРІЯ» бажає взяти участь у розгляді заперечення. Просимо повідомити ТОВ «МРІЯ» про дату та час розгляду цих заперечень до акта перевірки, направивши повідомлення на податкову адресу ТОВ «МРІЯ». Директор ТОВ «МРІЯ» (підпис) Степан ГОЛОВКО Головний бухгалтер ТОВ «МРІЯ» (підпис) Олена СНІЖКО |
Комментарии к материалу