Оскаржуємо рішення ДПС в адміністративному порядку: правила та строки
Якщо платник податків не згоден з рішенням податкового органу, то спочатку його можна оскаржити в адміністративному порядку. А вже в разі отримання незадовільного рішення є сенс звертатися до суду. На відміну від процедури судового оскарження, подання скарги в адміністративному порядку є безплатною, отже, платнику не доведеться сплачувати судовий збір і витрачатися на юридичний супровід позову. У консультації ми детально розглянемо процедуру адміністративного оскарження рішення податкового органу.
Загальні правила оскарження
Які рішення органу ДПС дозволено оскаржувати в адміністративному порядку?
Процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу є досудовим порядком вирішення спору. Платник податків має право або відразу звернутися до суду, або оскаржити рішення органу ДПС в адміністративному порядку (ст. 56 Податкового кодексу, далі – ПК).
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН, РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 56.23 ПК і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
Важливо: рішення податкового органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає оскарженню в адміністративному порядку (п. 56.18 ПК). Тому слід розуміти, що, якщо відразу піти до суду, урегулювати спір у досудовому порядку не вийде, якщо раптом суд ухвалить рішення не на користь платника податків. Тому доцільно спочатку застосувати процедуру адміністративного оскарження.
Пам’ятайте! Оскаржувати потрібно не акт перевірки, а винесене органом ДПС податкове повідомлення-рішення (далі – ППР). |
Які рішення ДПС не підлягають оскарженню?
В адміністративному порядку не оскаржуються (п. 4 розд. I Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 № 916, далі – Порядок № 916):
- грошові зобов’язання, самостійно визначені платником податків;
- рішення контролюючих органів, оскаржені платником у судовому порядку.
Куди подається скарга на рішення контролюючого органу?
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ПК). Таким є Державна податкова служба України.
Разом зі скаргою слід надіслати органу ДПС, який прийняв ППР, повідомлення про те, що платник оскаржить його рішення (п. 56.5 ПК). Повідомлення складається в довільній формі та може мати, наприклад, таке формулювання: «Доводимо до вашого відома, що податкове повідомлення-рішення від 08.12.2024 № 000001234567 оскаржено ТОВ «Промінь» в ДПС України в порядку і строки, установлені ст. 56 Податкового кодексу».
Протягом якого строку подається скарга?
Подати скаргу на ППР можна протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такого рішення (п. 56.3 ПК).
Протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) після дня отримання платником відповідного рішення можна оскаржити (п. 2 розд. III Порядку № 916):
- самостійне визначення органом ДПС грошового зобов’язання платника податків із причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства;
- суми податкових зобов’язань із податку на майно, нараховані контролюючим органом фізособам;
- рішення про розподіл грошових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникли внаслідок реорганізації;
- рішення органу ДПС про погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, які забезпечені податковою заставою (до проведення реорганізації);
- рішення про встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов’язань платника, що перебуває в стадії реорганізації, щодо всіх осіб, які будуть створені в процесі такої реорганізації, що спричиняє застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;
- рішення про поширення права податкової застави на майно платника податків, створеного шляхом об’єднання інших платників, якщо один із них або більше мали грошові зобов’язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
До відома: якщо останній день подання скарги на рішення податкового органу припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку її подання буде перший після вихідного або святкового робочий день (п. 3 розд. III Порядку № 916). |
Платник пропустив 10-денний строк для оскарження. Чи можна його поновити?
Якщо пропуск цього строку відбувся з поважних причин, то платник податків протягом шести місяців із дня спливу 10-денного строку може клопотати про його поновлення. Для цього разом зі скаргою подається клопотання про поновлення пропущеного строку та копії документів, що підтверджують поважність причин його пропуску (за наявності). Крім того, на таке клопотання можна вказати в самій скарзі (п. 4 розд. III Порядку № 916).
Якщо контролюючий орган вищого рівня визнає причини пропуску строку, зазначені в клопотанні, поважними, він поновить пропущений строк. А якщо платникові буде відмовлено в поновленні пропущеного строку, скарга повертається із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ПК).
Для довідки: ПК не містить вичерпний перелік поважних причин пропуску строку оскарження, тому це питання передається на розсуд посадових осіб ДПС. |
Порядок оформлення скарги на рішення органу ДПС
Які вимоги встановлено до форми скарги?
Згідно з п. 56.3 ПК скарга подається до ДПС у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку, за необхідності – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків уважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПК (див. зразок у кінці консультації).
Скарга може бути викладена в довільній формі, однак повинна містити інформацію, передбачену п. 1 розд. IV Порядку № 916, а саме:
- ПІБ./найменування платника податків, його адресу;
- найменування адресата – ДПС;
- реквізити оскаржуваного ППР (номер і дата);
- підстави, з яких оскаржується ППР, тобто чому платник уважає, що ППР є неправомірним;
- обґрунтування незгоди платника з ППР із посиланням на норми законодавства;
- вимоги та клопотання платника, який подає скаргу;
- відомості про повідомлення органу ДПС, ППР якого оскаржується, про подання скарги до ДПС;
- відомості про оскарження рішення органу ДПС до суду;
- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги (на практиці досить указати адресу платника);
- перелік документів, які додаються до скарги.
Майте на увазі! Якщо скаргу підписує представник платника податків, до неї треба додати засвідчену копію документа, що підтверджує його повноваження. |
У який спосіб можна подати скаргу?
Скарга подається одним із таких способів (п. 1 розд. V Порядку № 916):
1. Безпосередньо до контролюючого органу, який буде розглядати скаргу. У цьому разі днем подання скарги вважається день її фактичного отримання контролюючим органом.
2. Відправляється поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Тоді днем подання скарги вважається дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника відправлення з такою скаргою (дата вказується в повідомленні про вручення або на конверті). Якщо визначити дату отримання скарги поштовим відділенням неможливо (повідомлення про вручення або відбиток штемпеля на конверті, бандеролі відсутні), днем подання скарги вважається день її надходження до контролюючого органу.
3. В електронній формі засобами електронного зв’язку. Цим способом користуються платники, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог Законів від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Для цього платнику податків потрібно зайти в меню «Листування з ДПС» приватної частини електронного кабінету і надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС, зокрема скаргу до ДПС. Потрібно заповнити або вибрати із запропонованих реквізитів регіон, в якому розташований орган ДПС, орган ДПС, до якого відправляється лист (запит тощо), тип документа, тематику звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf розміром не більше ніж 5 Мб). Відправлені листи можна переглянути у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Протягом одного робочого дня після надсилання листа платнику повідомляють вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого цей запит направлено. Інформацію про отримання та реєстрацію листів в податковому органі користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини електронного кабінету.
У якому вигляді подається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН або РК?
Скарга на зупинення реєстрації ПН/РК із додатками до неї (за наявності) подається в електронному вигляді (ідентифікатор форми – J/F1313205) засобами електронного зв’язку (п. 5 Порядку № 1165), адже таке зупинення здійснюється не за результатами перевірки та має свій порядок оскарження.
Для того щоб додати до скарги копії документів, потрібно створити документ довільного формату (ідентифікатор форми – J/F1360102).
Після надходження скарги платникові буде відправлена перша квитанція. Потім здійснюється автоматична перевірка частини реквізитів, зазначених у п. 10 Порядку № 1165 (ЗІР, категорія 101.18). І якщо ці дані не відповідають даним, що є у податкової, то скаргу не буде прийнято через відсутність в органі ДПС даних, наведених у скарзі. Скаргу можна буде подати повторно, виправивши неточності.
Чи має право платник податків оскаржити кілька рішень податкового органу в одній скарзі?
Так, має, оскільки чинним законодавством обмеження із цього питання не встановлено. Такої позиції дотримується й ДПС (див. ЗІР, категорія 127.01).
Розгляд скарги платника податків
У якому порядку розглядається скарга?
Процедуру розгляду скарги викладено в п. 56.8, 56.9 ПК і розд. VІІ Порядку № 916. За загальним правилом ДПС повинна розглянути скаргу й надіслати мотивоване рішення протягом 20 к. д., що настають за днем отримання скарги.
Слід знати! Якщо останній день строку прийняття рішення припадає на вихідний або святковий день, то таким останнім днем буде вважатися перший після вихідного або святкового робочий день. |
В окремих випадках установлений строк прийняття рішення за скаргою може бути продовжений до 60 к. д. Про продовження такого строку платник податків має бути повідомлений у письмовій формі до спливу 20 днів.
Мотивована відповідь на скаргу направляється платникові поштою на адресу, зазначену в скарзі, а за відсутності в скарзі такої адреси – на податкову адресу платника, з повідомленням про вручення або видається платникові (його представникові) під підпис про отримання.
Корисна інформація: якщо мотивоване рішення за скаргою не відправляється платникові протягом 20 днів (або рішення про продовження розгляду скарги не було відправлено до закінчення 20 днів) або протягом строку, продовженого за рішенням уповноваженої особи ДПС, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з дня, що настає за останнім днем цих строків.
Чи може платник податків бути присутнім під час розгляду скарги?
Так, може, (п. 1 розд. VI Порядку № 916, п. 101 Порядку № 1165). Платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень. Для цього у формі скарги в полі «залучення до участі у розгляді скарги в режимі відеоконференції» йому треба зробити відповідну позначку, а нижче зазначити ПІБ особи, яка буде брати участь у розгляді скарги з боку платника.
Не пізніше ніж за 5 к. д. до дати розгляду матеріалів скарги платнику податку надсилається повідомлення щодо його участі в процедурі розгляду (додаток 8 до Порядку № 1165) із зазначенням її дати і часу та відповідного посилання для підключення до відеоконференції технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог ПК, Законів № 851 і № 2155. Аналогічне правило міститься і в п. 2 розд. IV Порядку № 916.
Повідомлення про розгляд матеріалів скарги в режимі відеоконференції надсилається в електронному вигляді в електронний кабінет платника податку (п. 2 розд. IV Порядку № 916).
Крім того, під час розгляду скарги платник податків має право:
- висловлювати свою думку з питань, які виникають у процесі такого розгляду;
- подавати документи, пояснення, доводи, що відносяться до предмета скарги;
- до прийняття рішення за скаргою відкликати її повністю або частково шляхом направлення письмової заяви до контролюючого органу, який її розглядає;
- отримувати інформацію про розгляд скарги та рішення за результатами її розгляду;
- знайомитися з матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній і письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;
- здійснювати технічну фіксацію засідання щодо розгляду матеріалів скарги за допомогою фото- і кінозйомки, відео- та звукозапису;
- взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції з метою надання усних пояснень;
- заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, у тому числі:
– про участь і надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги особами, які проводили перевірку, ухвалювали рішення (учиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;
– про присутність під час розгляду матеріалів скарги за участю платника податків представників ЗМІ (у разі публічного розгляду матеріалів скарги).
Яке рішення може ухвалити податковий орган за результатами розгляду скарги?
За результатами розгляду скарги податковий орган ухвалює одне з таких рішень (п. 2 розд. IX Порядку № 916):
- повністю задовольнити скаргу платника податків і скасувати оскаржуване рішення податкового органу;
- частково задовольнити скаргу платника податків і в окремій частині скасувати оскаржуване рішення податкового органу;
- збільшити (зменшити) суму грошового зобов’язання;
- залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У яких випадках контролюючий орган може залишити скаргу без розгляду?
Згідно з п. 4 розд. VIII Порядку № 916 податковий орган може залишити скаргу без розгляду, якщо:
- її не підписано платником податків (його представником) або до неї не додаються належним чином засвідчені документи, що підтверджують повноваження представника на підписання скарги;
- скаргу подано з пропуском установленого строку її подання, крім випадків можливого поновлення таких строків;
- скарга надійшла до органу ДПС, який не вповноважений її розглядати;
- до моменту прийняття рішення за скаргою від платника податків, який її подав, отримано заяву про відкликання (повне/часткове) скарги;
- платник податків звернувся до суду з позовними вимогами про оскарження рішення контролюючого органу, яке є предметом адміністративного оскарження;
- платник податків раніше вже звертався до контролюючого органу зі скаргою з аналогічного питання.
Коли припиняється процедура адміністративного оскарження?
Процедура адміністративного оскарження припиняється, а грошове зобов’язання платника податків уважається погодженим (п. 56.17 ПК):
- у день, що настає за останнім днем строку подання скарги в адміністративному порядку, якщо скаргу не було подано в установлений строк;
- день отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення його скарги;
- день отримання платником податків рішення ДПС;
- день звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про відстрочення/розстрочення грошових зобов’язань, які оскаржувалися.
Зразок
Державна податкова служба України Товариство з обмеженою відповідальністю «Карамель» Скарга Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (далі – орган ДПС) за зверненням платника податків була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Карамель» (далі – ТОВ «Карамель») із питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2022 по 31.12.2022. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.11.2024 № 123/10-06-14-01/675849390 (далі – акт перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ «Карамель» вимог податкового законодавства, а саме: 1) п. 198.1, ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПК), що призвело:
Такі висновки орган ДПС пов’язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Карамель» і ТОВ «Світанок», ТОВ «Місяць». На думку перевіряльників, контрагенти ТОВ «Карамель» не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій із постачання товарів, оскільки в них не було товарних потужностей завершити укладені з ТОВ «Карамель» договори постачання товарів. При цьому продавці не купували і не виробляли відповідні товарно-матеріальні цінності . Тож податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Карамель» і ТОВ «Світанок», ТОВ «Місяць». Тому ТОВ «Карамель» не мало права відображати в складі податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Світанок» на суму 290 886,60 грн і від ТОВ «Місяць» на суму 1 453 433,00 грн. На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.12.2024 № 0002376511. Платник податків не згоден із висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на таке. ТОВ «Карамель» дотримувалося спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законодавством порядку. Товари, отримані ТОВ «Карамель» за укладеними договорами, були використані для провадження власної господарської діяльності. Податковий орган, обґрунтовуючи прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не навів обставин, які б підтвердили безтоварність операцій, а тільки вказав на відсутність товарно-транспортних накладних (далі – ТТН), сертифікатів якості на товар від виробника. Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами/статутами). Крім того, Законом від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», зокрема ст. 48, передбачено, що внутрішнє перевезення вантажів має бути документально оформлено ТТН або іншим визначеним законодавством документом на вантаж. ТТН є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору та використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Правильно оформлена ТТН має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення. Слід зазначити, що за Законом від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 № 363 (далі – Правила № 363), установлено, що товарно-транспортна документація – це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. ТТН – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, який призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу, виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені Правилами № 363. При перевезенні вантажів на договірних засадах суб’єкт господарювання зобов’язаний оформити ТТН. При цьому заміна ТТН будь-яким іншим документом довільної форми не допускається. Також Правила № 363 передбачають використання суб’єктами господарювання різних форм ТТН для перевезення різних вантажів (молочної сировини, етилового спирту, нафтопродуктів та ін.). Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг із перевезення товарів (якщо воно здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності господарської операції з постачання товарів. Утім, відсутність ТТН не може бути достатньою підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені податковим органом. Тому питання наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції. Усі необхідні первинні документи за операціями з постачання товарів (податкові накладні, акти приймання-передачі товару), а також договори постачання були надані перевіряльникам під час проведення податкової перевірки. ТОВ «Карамель» не порушило вимоги податкового законодавства. Виходячи з викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 56 Податкового кодексу, просимо задовольнити цю скаргу та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 06.12.2024 № 0002376511. Додатки:
09.08.2023 |
Коментарі до матеріалу