Як реагувати на податкові запити

Перевірки контролюючими органами: підстави та порядок проведення, облік результатів

Багатьом платникам податків добре знайоме поняття податкового запиту або, як його в побуті називають, «лист щастя». У податкових органів є право запитувати інформацію, що цікавить їх, відповідно до Податкового кодексу (далі - ПК). Але чи завжди вони діють у рамках закону та наскільки небезпечно відмовити їм у наданні такої інформації? Адже часом виконання такого запиту може на час паралізувати діяльність підприємства – настільки великий обсяг запитаної інформації. Давайте розберемося із цими запитами в даній консультації.

Чим регламентуються запити

Як відомо, будь-який державний орган має право діяти тільки на підставі та в рамках повноважень, наданих йому законом (ст. 19 Конституції). Тому для початку з’ясуємо, які права є в органів ДПС щодо направлення платникам податків запитів.

Так, згідно з ПК податкові органи мають право:

• для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності в порядку, установленому законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані ними доходи, витрати та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю над яким покладено на органи ДПС, а також фінансову та статистичну звітність у порядку та на підставах, передбачених законом (пп. 20.1.2);
• отримувати безплатно від підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та матеріали (пп. 20.1.3);
• у випадку виявлення порушення вимог податкового або іншого законодавства України, контроль над дотриманням якого покладено на контролюючі органі, направляти платникам податків письмові запити про подання засвідчених належним чином копій документів (пп. 20.1.14).

Механізм направлення запитів регламентовано ст. 73 ПК і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1245 (далі - Порядок № 1245).

Платник податків, який отримав запит від органу ДПС, повинен пам’ятати, що такий запит уважається правомірним, якщо:

• він оформлений із дотриманням вимог законодавства;
• направлений за законними підставами (повинні бути зазначені в запиті).

Практика показує, що найчастіше ці умови не виконуються податковими органами, а значить, платник податків має право відмовити в задоволенні запиту. Розглянемо докладніше обидві умови.

Як повинен бути оформлений запит

Запит повинен містити (п. 73.3 ПК):

• підстави для направлення із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• перелік запитуваної інформації та перелік документів, які треба подати до органу ДПС;
• печатку органу ДПС;
• підпис керівника органу ДПС або його заступника.

Згідно з п. 10 Порядку № 1245 у запиті також має бути зроблене посилання на норму закону, відповідно до якої податковий орган має право на отримання цієї інформації.

Практика показує, що нерідко податкові запити оформляються з порушеннями і платникам податків, яким відмовляють у наданні інформації за такими запитами, у подальшому вдається відстояти свою правоту в суді, оспорюючи або наказ про проведення позапланової перевірки, призначеної через відсутність відповіді на запит, або результати незаконно призначеної позапланової перевірки. Візьмемо, наприклад:

• постанову Верховного Суду від 16.04.20 р. (ЄДРСР, реєстр. № 88832458). У даному спорі виграв платник податків, який оспорив застосовані до нього санкції, нараховані за результатами позапланової документальної перевірки. А перевірка була призначена у зв’язку з ненаданням платником відповіді на запит. Цей запит був оформлений із порушенням вимог до форми – на ньому не було печатки податкового органу. Суди всіх інстанцій у цьому спорі були на боці платника податків;
• постанову Верховного Суду від 21.05.20 р. (ЄДРСР, реєстр. № 89394759). Підприємство оспорило наказ про проведення позапланової перевірки, призначеної на підставі пп. 78.1.1 ПК, посилаючись на те, що запит про надання інформації був оформлений із порушеннями вимог ПК: у ньому не було конкретизовано, які саме порушення законодавства обумовили направлення підприємству запиту. Крім того, підприємство не проігнорувало запит, а вказало у відповіді на нього, що запитану інформацію надасть за умови, що запит буде конкретизований податковим органом. У даному випадку Верховний Суд теж став на сторону платника податків і визнав, що позапланова перевірка призначена незаконно.

Які підстави можуть бути зазначені в запиті

Підстави для направлення запиту перелічено в п. 73.3 ПК:

1. Виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання й протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль над дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

2. Для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю над трансфертним ціноутворенням згідно зі ст. 39 ПК та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, установлених ПК.

3. Виявлення недостовірних даних у податкових деклараціях, поданих платником податків.

4. Подання на платника податків скарги про неподання ним:

• податкової накладної (далі – ПН) покупцеві, а також про допущення продавцем товарів/послуг помилок в обов’язкових реквізитах ПН, передбачених п. 201.1 ПК, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації ПН та/або розрахунку коригування (далі – РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);
• акцизної накладної покупцеві або порушення порядку її заповнення та/або реєстрації.

5. Проведення зустрічної звірки. У даному випадку запит повинен бути складений за формою, затвердженою Наказом № 299. Правила проведення зустрічних звірок визначені п. 73.5 ПК і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1232.

6. Виявлення недостовірних даних у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом.

7. Отримання повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з яким Україна уклала міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом про підзвітний рахунок особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором.

8. В інших випадках, визначених ПК.

Способи направлення запиту

Запит уважається належним чином врученим, якщо він направлений у порядку, установленому ст. 42 ПК. Згідно з вимогами цієї статті ПК і правилами, установленими п. 13 Порядку № 1245, запит може бути:

• направлений в електронній формі з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку через електронний кабінет із накладенням кваліфікаційного електронного підпису керівника (або його заступника) – при надходженні сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку;
• відправлений поштою на адресу платника податків (за місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення;
• вручений особисто під підпис платникові податків або його вповноваженому представникові.

Строки надання відповіді на запит

Строк для відповіді теж установлений п. 73.3 ПК і залежить від підстави для його направлення:

• 10 р. д. – якщо запит направлений у зв’язку із проведенням зустрічної звірки;
• 15 р. д. – для запитів, направлених за всіма іншими підставами.

Тому, щоб правильно визначити строк надання відповіді, потрібно звернути увагу на підставу для цього запиту.

На період карантину призупинені, зокрема, строки, передбачені ст. 73 ПК для надання платниками податків відповідей на запити, отримані від контролюючих органів (п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Строк призупиняється до останнього календарного дня місяця (включно), у якому буде завершений карантин. Перебіг строку відновиться з першого календарного дня місяця, що настає за місяцем завершення карантину, з урахуванням часу, що минув до призупинення строку. Тому в період дії карантину у вас є більше часу для підготовки відповіді на запит.

Форма та способи направлення відповіді на запит

Затвердженої форми відповіді на податковий запит немає, тому він складається в довільній формі. Однак є відомості, які слід включити до такої відповіді (п. 15 Порядку № 1245), а саме:

• номер і дата запиту органу ДПС, на який ви надаєте відповідь;
• інформація, запитана органом ДПС.

Відправити відповідь можна так само, як і запит:

• в електронній формі через електронний кабінет із накладенням електронного підпису;
• поштою рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення;
• передати безпосередньо до органу ДПС (не забудьте отримати підпис про отримання на другому примірнику відповіді).

Наведемо приклад відповіді про відмову надати запитану інформацію у зв’язку з тим, що направлений запит не відповідає вимогам ПК (див. зразок).

Зразок

Чим чревате ігнорування запиту

Відмова в наданні інформації або ненадання відповіді на запит у встановлений законодавством строк загрожують платникові податків позаплановою перевіркою на підставі ст. 78 ПК (див. таблицю).

Підстави для позапланової перевірки у випадку ненадання відповіді на запит

Крім того, на підставі п. 121.1 ПК до платника податків може бути застосований штраф у розмірі 1 020 грн за неподання податковому органу копій документів при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК. Штраф за повторне подібне порушення протягом року становитиме 2 040 грн.

Висновки

Податкові органи мають право направляти платникам податків запити про надання інформації та її документальне підтвердження. Однак робити це вони зобов’язані виключно в рамках своїх повноважень. У запиті повинні бути посилання на відповідні норми законодавства, що передбачають право на такий запит. Сам запит теж повинен бути оформлений із дотриманням вимог законодавства. Якщо ж ці вимоги не виконано, у платника податків є право не відповідати на такий запит. Ми ж рекомендуємо в таких випадках направляти податковому органу відмову в наданні інформації з аргументованим її обґрунтуванням. Ігнорування отриманих запитів може загрожувати платникові податків проведенням позапланової перевірки.