Як оскаржити в суді результати перевірки органами Держпраці
Часто навіть незначні порушення у сфері трудового законодавства обертаються для роботодавців величезними штрафами. Однак це не привід опускати руки. Результати перевірок органів Держпраці можна оскаржити в судовому порядку (про адміністративне оскарження результатів перевірки див. у матеріалі «Адміністративне оскарження результатів трудової перевірки»). Як показує практика, цей спосіб є більш ефективним, порівнюючи з адміністративним оскарженням.
У консультації розглянемо, протягом якого строку подається позов, як його правильно скласти, які документи до нього додаються, які ще нюанси необхідно врахувати під час його подання.
Строки оскарження
Спори із приводу оскарження результатів перевірки розглядаються адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства від 06.07.05 р. № 2747-IV (далі - КАС).
Результати перевірки можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання (далі – СГ) у строки, зазначені в ч. 2 ст. 122 КАС, а саме:
- протягом 6 місяців. Цей строк обчислюється із дня винесення оскаржуваного рішення або із дня, коли СГ дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав;
- протягом 3 місяців, якщо законодавством передбачено процедуру досудового врегулювання спору й СГ нею скористався. Даний строк обчислюється із дня вручення позивачеві рішення за результатами розгляду його скарги. Це означає, що якщо СГ оскаржив припис в адміністративному порядку, то подати позов про його скасування треба протягом 3 місяців після оскарження.
Зверніть увагу: строки подання позову до адмінсуду не продовжуються на час дії карантину. Продовження процесуальних строків було скасоване Законом від 18.06.20 р. № 731-IX (далі - Закон № 731), який набув чинності із 17.07.20 р. Згідно з п. 2 розд. II Закону № 731 строки, продовжені Законом від 30.03.20 р. № 540-IX, минули через 20 днів після набуття чинності Закону № 731 (тобто 06.08.20 р.). Це означає, що вже з 07.08.20 р. норма про продовження строків у період карантину не діє.
Подання позову
Позовна заява складається в письмовій формі та повинна містити (ч. 2, 5 ст. 160 КАС):
- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
- П. І. Б., місце проживання (для фізосіб), найменування позивача, його місцезнаходження (для юросіб);
- поштовий індекс, ідентифікаційний код ЄДРПОУ (для юросіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізосіб) за його наявності або серію та номер паспорта для фізосіб – громадян України (якщо позивач їх знає), відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- ціну позову, обґрунтований розрахунок стягуваної суми – якщо в позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оспорюваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
- зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у випадку подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог за кожним із них;
- докази, що підтверджують зазначені обставини;
- відомості про вживання заходів досудового врегулювання спору – якщо законом установлено обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. У нашому випадку подання скарги в адміністративному порядку не обов’язкове, але якщо СГ подав скаргу на припис інспектора праці до органу Держпраці, то на це необхідно вказати в позові;
- відомості про вживання заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, доданих до заяви;
- докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), вказівку на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додаються до заяви;
- обґрунтування порушення оспорюваними рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
- власне письмове підтвердження позивачем того факту, що він не подав інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) із тим самим предметом і за тими самими підставами.
Позов підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.
Зразок позову про скасування припису та постанови про накладення штрафу органу Держпраці наведено нижче.
Зразок
|
До Донецького окружного адміністративного суду Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія» Відповідач: Управління Держпраці у Донецькій області Ціна позову: 180 000 грн. Позовна заява (адміністративний позов) На підставі наказу від 25.06.21 р. № 1234 та направлення від 25.06.21 р. № 123 Управлінням Держпраці у Донецькій області (далі – Відповідач) проведено інспекційне відвідування ТОВ «Конвалія» (далі – Позивач), за результатами якого складено акт від 09.07.21 р. № КВ123/1234/АВ. В акті зафіксовано порушення Позивачем вимог трудового законодавства, а саме ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, під час перевірки ТОВ «Конвалія» Відповідачем виявлено трьох осіб, які надавали послуги з прибирання на підставі договорів цивільно-правового характеру про надання послуг. В акті вказано, що Позивач допустив цих осіб до роботи без укладення трудового договору та уклав з ними договори цивільно-правового характеру про надання послуг, які, на думку Відповідача, за змістом відповідають трудовому договору. Відповідачем 13.07.21 р. видано припис про усунення виявлених порушень № 123/1234/АВ/П, яким Позивача зобов’язано усунути виявлені порушення до 31.07.21 р. Позивачем оскаржено цей припис до Головного управління Держпраці у Київській області. За результатами розгляду справи Відповідачем про накладення штрафу ним видано постанову від 15.08.21 р. № КВ123/1234/АВ/ФС-123 про накладення штрафу на ТОВ «Конвалія» в розмірі 180 000,00 грн (10 мінімальних зарплат за кожного неоформленного працівника) на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 295 КЗпП. Позивач вважає припис та постанову про накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Свою позицію Позивач обґрунтовує так. 1. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Статтею 901, 902 ЦК визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. 2. Законодавством регламентовано відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудового договору. При цьому основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу за трудовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений. Він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не включається до штату установи (організації), до його трудової книжки не вноситься запис та не видається розпорядчий документ про його прийняття на роботу на певну посаду. Таким чином, трудовий договір – це угода про здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації на підприємстві. Після виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. 3. Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та податків – у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Виходячи з буквального тлумачення наведеної норми, для притягнення до відповідальності вказаних осіб необхідно одночасне виконання двох умов:
Відповідачем під час інспекційного відвідування не виявлено та не зафіксовано фактів виплати Позивачем заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків. 4. Договори про надання послуг із прибирання не передбачають дотримання виконавцями трудового розпорядку товариства, виконання трудових функцій, пов’язаних із господарською діяльністю товариства, та належать до послуг, які можуть надаватися за цивільно-правовими договорами про надання послуг у розумінні чинного законодавства, а саме послуги з прибирання (вологе прибирання приміщень, миття вікон, чистка меблів тощо). 5. ТОВ «Конвалія» як податковий агент утримує та перераховує до відповідного бюджету ПДФО у розмірі 18 %, військовий збір у розмірі 1,5 %, а також ЄСВ. Таким чином, у Відповідача немає підстав для накладення штрафу на ТОВ «Конвалія». Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС ТОВ «Конвалія» підтверджує, що воно не подало іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 5, 132, 139, 160, 161, 245 КАС, ПРОСИМО:
Додатки:
Директор ТОВ «Конвалія» (підпис) М. Р. Півненко 25.08.21 р. |
Що буде, якщо СГ подасть позов і не вкаже, наприклад, ціну позову або її розрахунок?
Якщо позов буде поданий без дотримання умов, установлених у ст. 160 КАС, суд може залишити його без руху, винісши відповідну ухвалу (ст. 169 КАС). В ухвалі наводяться недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення (не більше 10 днів із дня його вручення).
Які документи слід додати до позову?
До позовної заяви додаються (ст. 161 КАС):
- її копія та копії всіх подаваних із нею документів за кількістю третіх осіб;
- документ про сплату судового збору;
- усі наявні в позивача докази, які підтверджують обставини, заявлені в позові;
- оригінал або копія оспорюваного індивідуального акта (наприклад, постанова про накладення штрафу, припис);
- клопотання та заяви позивача про призначення експертизи, витребування доказів і т. д. (за необхідності).
Судовий збір
Розміри судового збору встановлено ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674), зокрема:
- за позов майнового характеру юрособи сплачують 1,5 % ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі – ПМ), установленого на 1 січня календарного року, у якому подається позов (у 2021 році – 2 270 грн) і не більше 10 ПМ (22 700 грн), фізособи та фізособи-підприємці – 1 % ціни позову, але не менше 0,4 ПМ (908 грн) і не більше 5 ПМ (11 350 грн);
- за позов немайнового характеру юрособи та фізособи-підприємці сплачують не менше 1 ПМ, а фізособи – 0,4 ПМ (908 грн).
Корисна інформація: реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному сайті Судової влади України.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 за подання позовної заяви, яка містить одночасно вимоги майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, установленими для позовів майнового та немайнового характеру. Якщо в заяві об’єднано дві та більше вимоги немайнового характеру, збір сплачується за кожною з них.
СГ збирається оскаржити постанову про накладення штрафу органом Держпраці. Якого характеру буде такий позов – майнового чи немайнового?
При оскарженні постанови про накладення штрафу позов носить майновий характер, адже вимога впливає на майновий стан позивача (див. ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 74026832).
А от якщо СГ буде оскаржувати припис органу Держпраці, то це буде вимога немайнового характеру. До таких позовів відносяться, наприклад, позови про визнання дій органів державної влади протиправними, про скасування рішень, якими держоргани пропонують виконати будь-які дії, і т. д.
Призупинення дії постанови органу Держпраці
Згідно з п. 9 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.13 р. № 509, СГ повинен сплатити штраф протягом місяця із дня прийняття постанови про його накладення. І навіть у випадку судового оскарження дія постанови органу Держпраці не призупиняється.
Якщо СГ добровільно не сплатить штраф, до нього можуть застосувати заходи примусового виконання постанови (звернення стягнення на кошти, накладення арешту на майно і т. д.). Виходить, що СГ зобов’язаний спочатку сплатити штраф, а вже потім доводити в суді неправомірність його накладення. Однак не все так погано, у СГ є шанс добитися призупинення постанови Держпраці та не платити штраф, поки справа розглядається в суді.
Як призупинити дію постанови органу Держпраці про накладення штрафу на час судового оскарження?
Для цього СГ може подати до суду заяву про вживання заходів із забезпечення позову. Такі заходи застосовуються у випадках, коли (ч. 2 ст. 150 КАС):
- їхнє неприйняття може суттєво ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або відновлення порушених або оспорюваних прав, або інтересів позивача, для захисту яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- є очевидні ознаки протиправності рішення, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень і порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, діями або бездіяльністю.
Ця заява подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням СГ або органу Держпраці, який виніс постанову про накладення штрафу. Правила складання заяви викладено в ст. 152 КАС.
Суд розглядає заяву протягом 2 днів із дня її надходження (ч. 1 ст. 154 КАС). Після цього суд виносить ухвалу або про забезпечення позову, або про відмову в забезпеченні позову (ч. 5 ст. 154 КАС). У першому випадку в ухвалі будуть зазначені види забезпечення та підстави для їхнього обрання (ч. 6 ст. 154 КАС). Така ухвала підлягає негайному виконанню (ч. 1 ст. 156 КАС). Примірник ухвали відразу направляється СГ, який подав заяву, та органу Держпраці, що виніс постанову про накладення штрафу.
|
Урахуйте: саме по собі подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень (у нашому випадку рішення органу Держпраці про накладення штрафу), якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. |
Набуття чинності рішення суду
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку його апеляційного оскарження, якщо скарга не була подана. Оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку можна протягом 30 днів із моменту вручення повного рішення суду. А для апеляційного оскарження ухвали адмінсуду встановлено строк 15 днів із моменту вручення ухвали (ст. 295 КАС).
Якщо рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному суді (за умови, що таке рішення не скасоване апеляційним судом), то воно набуває чинності (ст. 255 КАС):
- після повернення апеляційної скарги;
- відмови у відкритті або закритті апеляційного провадження;
- прийняття апеляційним судом постанови за результатами апеляційного перегляду.
Коментарі до матеріалу