Часто даже незначительные нарушения в сфере трудового законодательства оборачиваются для работодателей огромными штрафами. Однако это не повод опускать руки. Результаты проверок органов Гоструда можно обжаловать в судебном порядке (об административном обжаловании результатов проверки см. в материале «Административное обжалование результатов трудовой проверки»). Как показывает практика, этот способ является более эффективным по сравнению с административным обжалованием.
В консультации рассмотрим, в течение какого срока подается иск, как его правильно составить, какие документы к нему прилагаются, какие еще нюансы необходимо учесть при его подаче.
Споры по поводу обжалования результатов проверки рассматриваются административными судами по правилам Кодекса административного судопроизводства от 06.07.05 г. № 2747-IV (далее - КАС).
Результаты проверки могут быть обжалованы субъектом хозяйствования (далее – СХ) в сроки, указанные в ч. 2 ст. 122 КАС, а именно:
Обратите внимание: сроки подачи иска в админсуд не продлеваются на время действия карантина. Продление процессуальных сроков было отменено Законом от 18.06.20 г. № 731-IX (далее - Закон № 731), который вступил силу с 17.07.20 г. Согласно п. 2 разд. II Закона № 731 сроки, продленные Законом от 30.03.20 г. № 540-IX, истекли через 20 дней после вступления в силу Закона № 731 (т. е. 06.08.20 г.). Это значит, что уже с 07.08.20 г. норма о продлении сроков в период карантина не действует.
Исковое заявление составляется в письменной форме и должно содержать (ч. 2, 5 ст. 160 КАС):
Иск подписывается истцом или его представителем с указанием даты подписания.
Образец иска об отмене предписания и постановления о наложении штрафа органа Гоструда приведен ниже.
Образец
До Донецького окружного адміністративного суду Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія» Відповідач: Управління Держпраці у Донецькій області Ціна позову: 180 000 грн. Позовна заява (адміністративний позов) На підставі наказу від 25.06.21 р. № 1234 та направлення від 25.06.21 р. № 123 Управлінням Держпраці у Донецькій області (далі – Відповідач) проведено інспекційне відвідування ТОВ «Конвалія» (далі – Позивач), за результатами якого складено акт від 09.07.21 р. № КВ123/1234/АВ. В акті зафіксовано порушення Позивачем вимог трудового законодавства, а саме ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, під час перевірки ТОВ «Конвалія» Відповідачем виявлено трьох осіб, які надавали послуги з прибирання на підставі договорів цивільно-правового характеру про надання послуг. В акті вказано, що Позивач допустив цих осіб до роботи без укладення трудового договору та уклав з ними договори цивільно-правового характеру про надання послуг, які, на думку Відповідача, за змістом відповідають трудовому договору. Відповідачем 13.07.21 р. видано припис про усунення виявлених порушень № 123/1234/АВ/П, яким Позивача зобов’язано усунути виявлені порушення до 31.07.21 р. Позивачем оскаржено цей припис до Головного управління Держпраці у Київській області. За результатами розгляду справи Відповідачем про накладення штрафу ним видано постанову від 15.08.21 р. № КВ123/1234/АВ/ФС-123 про накладення штрафу на ТОВ «Конвалія» в розмірі 180 000,00 грн (10 мінімальних зарплат за кожного неоформленного працівника) на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 295 КЗпП. Позивач вважає припис та постанову про накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Свою позицію Позивач обґрунтовує так. 1. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Статтею 901, 902 ЦК визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. 2. Законодавством регламентовано відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудового договору. При цьому основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу за трудовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений. Він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не включається до штату установи (організації), до його трудової книжки не вноситься запис та не видається розпорядчий документ про його прийняття на роботу на певну посаду. Таким чином, трудовий договір – це угода про здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації на підприємстві. Після виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. 3. Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та податків – у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Виходячи з буквального тлумачення наведеної норми, для притягнення до відповідальності вказаних осіб необхідно одночасне виконання двох умов:
Відповідачем під час інспекційного відвідування не виявлено та не зафіксовано фактів виплати Позивачем заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків. 4. Договори про надання послуг із прибирання не передбачають дотримання виконавцями трудового розпорядку товариства, виконання трудових функцій, пов’язаних із господарською діяльністю товариства, та належать до послуг, які можуть надаватися за цивільно-правовими договорами про надання послуг у розумінні чинного законодавства, а саме послуги з прибирання (вологе прибирання приміщень, миття вікон, чистка меблів тощо). 5. ТОВ «Конвалія» як податковий агент утримує та перераховує до відповідного бюджету ПДФО у розмірі 18 %, військовий збір у розмірі 1,5 %, а також ЄСВ. Таким чином, у Відповідача немає підстав для накладення штрафу на ТОВ «Конвалія». Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС ТОВ «Конвалія» підтверджує, що воно не подало іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 5, 132, 139, 160, 161, 245 КАС, ПРОСИМО:
Додатки:
Директор ТОВ «Конвалія» (підпис) М. Р. Півненко 25.08.21 р. |
Если иск будет подан без соблюдения условий, установленных в ст. 160 КАС, суд может оставить его без движения, вынеся соответствующее определение (ст. 169 КАС). В определении приводятся недостатки искового заявления, способ и срок их устранения (не более 10 дней со дня его вручения).
К исковому заявлению прилагаются (ст. 161 КАС):
Размеры судебного сбора установлены ст. 4 Закона от 08.07.11 г. № 3674-VI (далее - Закон № 3674), в частности:
Полезная информация: реквизиты для уплаты судебного сбора можно найти на официальном сайте Судебной власти Украины.
Согласно ч. 3 ст. 6 Закона № 3674 за подачу искового заявления, которое содержит одновременно требования имущественного и неимущественного характера, судебный сбор уплачивается по ставкам, установленным для исков имущественного и неимущественного характера. Если в заявлении объединены два и более требования неимущественного характера, сбор уплачивается по каждому из них.
При обжаловании постановления о наложении штрафа иск носит имущественный характер, ведь требование влияет на имущественное положение истца (см. определение Херсонского окружного административного суда от 16.05.18 г., ЕГРСР, рег. № 74026832).
А вот если СХ будет обжаловать предписание органа Гоструда, то это будет требование неимущественного характера. К таким искам относятся, к примеру, иски о признании действий органов государственной власти противоправными, об отмене решений, которыми госорганы предписывают выполнить какие-либо действия, и т. д.
Согласно п. 9 Порядка, утвержденного постановлением КМУ от 17.07.13 г. № 509, СХ должен уплатить штраф в течение месяца со дня принятия постановления о его наложении. И даже в случае судебного обжалования действие постановления органа Гоструда не приостанавливается.
Если СХ добровольно не уплатит штраф, к нему могут применить меры принудительного исполнения постановления (обращение взыскания на денежные средства, наложение ареста на имущество и т. д.). Получается, что СХ обязан сначала уплатить штраф, а уже потом доказывать в суде неправомерность его наложения. Однако не все так плохо, у СХ есть шанс добиться приостановления постановления Гоструда и не платить штраф, пока дело рассматривается в суде.
Для этого СХ может подать в суд заявление о принятии мер по обеспечению иска. Такие меры применяются в случаях, когда (ч. 2 ст. 150 КАС):
Это заявление подается в окружной административный суд по местонахождению СХ или органа Гоструда, который вынес постановление о наложении штрафа. Правила составления заявления изложены в ст. 152 КАС.
Суд рассматривает заявление в течение 2 дней со дня его поступления (ч. 1 ст. 154 КАС). После этого суд выносит определение либо об обеспечении иска, либо об отказе в обеспечении иска (ч. 5 ст. 154 КАС). В первом случае в определении будут указаны виды обеспечения и основания для их избрания (ч. 6 ст. 154 КАС). Такое определение подлежит немедленному исполнению (ч. 1 ст. 156 КАС). Экземпляр определения сразу направляется СХ, который подал заявление, и органу Гоструда, вынесшему постановление о наложении штрафа.
Учтите: сама по себе подача иска, а также открытие производства по административному делу не останавливают действие обжалуемого решения субъекта властных полномочий (в нашем случае решение органа Гоструда о наложении штрафа), если суд не применил соответствующие меры обеспечения иска. |
Решение суда первой инстанции вступает в силу по истечении срока его апелляционного обжалования, если жалоба не была подана. Обжаловать решение суда первой инстанции в апелляционном порядке можно в течение 30 дней с момента вручения полного решения суда. А для апелляционного обжалования определения админсуда установлен срок 15 дней с момента вручения определения (ст. 295 КАС).
Если решение суда первой инстанции обжалуется в апелляционном суде (при условии, что такое решение не отменено апелляционным судом), то оно вступает в силу (ст. 255 КАС):