Як банки перевіряють фіноперації клієнтів

З 1 вересня 2016 року діє Положення № 369 про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фіноперації та їх учасників. Які саме операції підпадають під перевірку, хто їх проводить і за якими підставами, ви дізнаєтеся із цієї консультації.

Положення № 369 розроблено для визначення наявності або відсутності ознак здійснення банком ризикової діяльності, наявності або відсутності підозр і підстав вважати, що характер або наслідки фіноперацій можуть нести реальну або потенційну небезпеку інтересам вкладників або інших кредиторів банку. Крім того, цей документ:

• визначає процедуру проведення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фіноперації клієнтів;
• установлює перелік фіноперацій, які підлягають або не підлягають перевірці, осіб, відповідальних за проведення аналізу та перевірку документів, а також індикатори ризикових операцій.

У Положенні № 369 використовуються два основних поняття:

• ризикова фінансова операція – фіноперація, яка містить/може містити ознаки здійснення банком ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників або інших кредиторів банку, у тому числі для приховання реальних вигодонабувачів, здійснення будь-яких дій, пов'язаних із коштами, які можуть бути отримані в результаті скоєння злочину, направлених на приховання джерел походження вказаних коштів або сприяння особі, яка є співучасником злочину, і т. п. (пп. 4 п. 2);
• індикатори ризикової фіноперації – установлена Нацбанком ознака або сукупність ознак фіноперацій, учасників фіноперацій та їх намірів/дій, які дозволяють виявляти ризикові фіноперації (пп. 3 п. 2).

Аналіз і перевірка документів (інформації) здійснюється з метою виявлення індикаторів ризикової фіноперації, які наведено в додатках 1 і 2 до Положення № 369.