Аутстафінг як спосіб захисту від штрафів Держпраці

Перевірки дотримання трудового законодавства було поновлено після тривалої перерви та скасування порядку, який регулював процедуру їх проведення. Інспектори Держпраці, знову отримавши повноваження проводити перевірки, активно виявляють порушників та застосовують до них штрафи за недопуск до перевірки або використання праці найманих працівників без належного оформлення. Водночас штрафи за порушення законодавства у сфері праці суттєвих змін не зазнали, а їх розміри можуть перевищувати річний прибуток платника податків. У пошуках захисту від величезних штрафів платники податків розглядають різні способи скасування постанов про їх застосування, одним з яких є використання договорів аутстафінгу. Розглянемо варіанти, помилки та дієві механізми застосування таких договорів у спорах платників податків з управлінням Держпраці.

Аутстафером називають товариство, яке тимчасово передає свій персонал для виконання певної роботи іншому товариству. Водночас договором аутстафінгу може бути передбачено обов’язок персоналу виконувати вказівки та умови штатного розпису іншого підприємства, що є дуже схожим на звичайні взаємовідносини працівника з підприємством. Незважаючи на це, клієнт не приймає до себе в штат таких працівників, оскільки вони надають йому послуги відповідно до договору аутстафінгу, що немає нічого спільного із трудовими правовідносинами.

У свою чергу, працевлаштувати найманих працівників та сплачувати за них податки зобов’язаний аутстафер, а клієнт зобов’язаний оплатити лише послуги аутстафера, який займається самостійно нарахуванням та виплатою зарплати. Зважаючи на презумпцію правомірності правочинів, такі договори нерідко використовуються платниками податків з метою скасування штрафів управління Держпраці. Незважаючи на відсутність чіткого визначення терміна «аутстафінг», сторони укладають такий договір, оскільки цивільне законодавство дозволяє укласти будь-який правочин, який не заборонений законом.

Зазначимо, що не в кожній схемі захисту прав платників податків від перевірок Держпраці можуть бути використані договори аутстафінгу.

Трапляється, що після проведення перевірки Держпраці, за результатами якої виявлено велику кількість неоформлених найманих працівників, платник податків знаходить будь-яке підприємство, керівником та власником якого є особа асоціального характеру (зловживає алкоголем, не має постійного місця проживання), і підписує з ним договір аутстафінгу. За умовами такого договору наймані працівники, яких було виявлено без належного оформлення під час перевірки, є працівниками аутстафера, а не платника податків. Платник податків подає до суду цей договір аутстафінгу, акти виконаних робіт, штатний розпис товариства-аутстафера та намагається довести правомірність своїх дій.

Під час винесення рішення у справі щодо скасування штрафів за неоформлених найманих працівників суд вивчатиме історію компанії-аутстафера. Передусім він з’ясує, коли було зареєстровано таке товариство. Якщо після проведення перевірки Держпраці, але договір з ним було укладено до фактичної реєстрації, то такий договір буде визнано судом фіктивним. Крім того, суд зверне увагу на наявність керівника аутстафера та чи виплачувалася йому якась зарплата та утримувалися податки з неї. Відсутність хоча б мінімальних витрат на зарплату керівника свідчитиме про фіктивність такого підприємства, що надалі призведе до визнання договору фіктивним.