Чи є заборгованість безнадійною, якщо сторони договору змінили строк виконання зобов'язань

Сторони спору

Позивач – акціонерне товариство (далі – АТ); відповідач – державна податкова інспекція (далі – орган ДПС).

Обставини справи

Орган ДПС провів документальну позапланову виїзну перевірку АТ з питань достовірності, повноти нарахування і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11 р. по 31.12.13 р. В акті перевірки зафіксоване, зокрема, порушення платником податків вимог законодавства з податку на прибуток, а саме: до складу інших доходів не включена сума кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув. На підставі акта перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), яким підприємству донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток і нараховано штрафи. Не погодившись з таким рішенням податківців, АТ звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування ППР. Свою позицію мотивувало тим, що строк позовної давності за спірними договірними зобов'язаннями ще не минув, а строк погашення заборгованості був перенесений за угодою сторін договору. Суд задовольнив позовні вимоги АТ і скасував оспорюване ППР. Суд апеляційної інстанції погодився з такою думкою і залишив винесену судову постанову без змін. Орган ДФС подав касаційну скаргу на ці судові рішення.

Позиції сторін

Відповідач. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

На чиєму боці суд

Суд був на боці платника податків (АТ), відмовивши в задоволенні касаційної скарги органу ДПС і залишивши в силі винесені раніше судові рішення (Постанова ВСУ від 31.01.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 87363987).

Аргументи суду

1. Відповідно до пп. 135.5.4 Податкового кодексу (далі – ПК) у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин [зараз такого пункту в ПК немає, проте аналогічна вимога про відображення у складі доходів суми безнадійної заборгованості зі строком позовної давності, що минув, є і зараз – у пп. 134.1.1 ПК. Тому це питання актуальне і сьогодні. – Ред.], до інших доходів включається, зокрема: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податків у звітному періоді, у розмірі не нижче від їх звичайної ціни; суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному податковому періоді; суми безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги здійснюються між платником податків і його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юрособи. Згідно з пп. «а» пп. 14.1.11 ПК, безнадійною вважається, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, за якими минув строк позовної давності.
2. У ст. 256 Цивільного кодексу (далі – ЦК) зазначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦК). Водночас ч. 5 ст. 261 ЦК передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається після закінчення строку виконання.
3. В акті перевірки органом ДПС зафіксовано факт постачання позивачеві товарів (робіт, послуг), відсутність оплати цих товарів і закінчення строку позовної давності на вимогу про стягнення такої оплати. На цій підставі орган ДПС дійшов висновку про наявність у позивача кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, і як наслідок – про порушення позивачем пп. 135.5.4 ПК (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за договором постачання і договором комісії. Проте в результаті дослідження додаткових угод, укладених до зазначених договорів, судами було встановлено, що за договором постачання сторони змінили строки оплати, а за договором комісії – продовжили строк виконання доручення. Відповідно, ця обставина робить безпідставним висновок відповідача про те, що в охоплений перевіркою період кредиторська заборгованість АТ за спірними договорами отримала статус безнадійної.

Висновок

Згідно з нормами ЦК, перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли закінчився строк виконання зобов'язання за договором. Проте сторони за взаємною угодою мають право змінити строк виконання, підписавши із цією метою додаткову угоду до договору. Тоді перебіг позовної давності почнеться пізніше, що і відбулося в розглянутому нами випадку.