• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Стягнення боргу з контрагента в досудовому та судовому порядку

07.12.2020 1183 0 0

Господарські договори: практичні поради, зразки складання та облікові аспекти


Якщо контрагент не поспішає виконувати свої зобов’язання, у постраждалої сторони є три варіанти: стягнути борг у претензійному порядку, у судовому порядку або спочатку направити контрагентові претензію, а якщо цей захід не допоможе – звернутися до суду. У консультації розглянемо правила, яких необхідно дотримуватися при поданні претензії та позову про стягнення заборгованості за договором.


Стягуємо борг за претензією

Подання претензії – це право, а не обов’язок суб’єкта господарювання (далі – СГ). Якщо він не хоче направляти контрагентові претензію, може відразу звернутися до суду. Чинним законодавством не встановлено типову форму претензії. Однак ст. 222 ГК містить перелік її обов’язкових реквізитів, а саме:

  • повне найменування та поштові реквізити заявника претензії та СГ, якому вона пред’являється;
  • номер претензії та дата її пред’явлення;
  • обставини, через які пред’явлено претензію;
  • докази, якими підтверджуються ці обста­вини;
  • вимоги заявника з посиланнями на нормативні акти або пункт договору з контрагентом;
  • сума претензії та її розрахунок (якщо претензія підлягає грошовій оцінці);
  • платіжні реквізити заявника претензії;
  • перелік документів, доданих до претензії, та інші докази.

Претензія підписується уповноваженою особою СГ (заявника) або її представником і направляється адресатові рекомендованим листом або вручається під підпис (якщо це можливо).

Які документи слід додати до претензії?

Документи, що підтверджують вимоги заявника (кредитора), додаються в оригіналах або у вигляді належним чином засвідчених копій. До претензії можна не додавати документи, які є в іншої сторони, але тоді в претензії слід послатися на них (ч. 4 ст. 222 ГК).

Важливий момент: якщо ви вручаєте претензію контрагентові або його представникові під підпис, простежте, щоб на вашому примірнику претензії були зазначені П. І. Б. і посада особи, якій вона вручена, дата передання та вхідний номер (якщо можливо).

Протягом якого строку контрагент повинен відповісти на претензію?

Претензія розглядається в місячний строк із дня її отримання (ст. 6 ст. 222 ГК). У ході розгляду претензії сторони в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або виконати інші дії для врегулювання виниклого спору.

Типову форму відповіді на претензію законодавчо також не передбачено, тому вона складається в довільній формі. Рекомендуємо вказати у відповіді:

  • повне найменування та поштові реквізити СГ, який надає відповідь, і СГ, якому направляється відповідь;
  • дату та номер відповіді;
  • дату та номер претензії, на яку надається відповідь;
  • спосіб задоволення претензії – якщо претензію визнано повністю або частково;
  • мотиви відхилення претензії з посиланням на відповідні нормативні акти та документи, якими обґрунтовано її відхилення, – якщо претензію відхилено повністю або частково;
  • перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Відповідь на претензію підписується уповноваженою особою або представником СГ і направляється рекомендованим листом або вручається під підпис (ч. 8 ст. 222 ГК). Боржник, який отримав претензію з обґрунтованими вимогами заявника-кредитора, зобов’язаний задовольнити їх (ч. 6 ст. 222 ГК).

За несвоєчасну оплату за договором контрагент повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу. Чи обов’язково в претензії вказувати окремо вимогу про стягнення неустойки?

Так, обов’язково. Штраф і пеня – це різновиди неустойки. А ст. 547 ЦК передбачає, що неустойка повинна бути оформлена в письмовій формі (прописана в договорі). Правда, у цього правила є винятки. Так, у деяких випадках неустойка може бути передбачена законом. І тоді стягнути її можна на підставі норми закону, навіть якщо в договорі нічого не сказано із цього приводу. Наприклад, така неустойка передбачена ст. 231 ГК для господарських зобов’язань, у яких хоча б одна зі сторін відноситься до держсектора економіки.

При цьому ч. 2 ст. 231 ГК установлює пеню в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), за якими допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості.

Крім суми основного боргу та пені можна стягнути 3 % річних і суму інфляційних на підставі ст. 625 ЦК. Пам’ятайте, що ці суми не є ні штрафом, ні пенею.

До відома! Інфляційні втрати, 3 % річних і збитки можна стягнути, навіть якщо договором вони не передбачені, оскільки законодавство прямо вказує на цю можливість (ст. 224 ГК, ч. 2 ст. 625 ЦК).

У претензії необхідно відобразити свої вимоги не тільки про стягнення основного боргу, але й пені (якщо вона прописана в договорі), 3 % річних та інфляційних витрат, а також навести розрахунок цих сум. Наприклад, формулювання в претензії може бути таким (див. зразок 1):

Зразок 1

<...>

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 193 ГК, ст. 526, 530 Цивільного кодексу, просимо виконати грошове зобов’язання та погасити заборгованість перед ПП «Самара», а саме:

  • основний борг – 15 000 грн (п’ятнадцять тисяч гривень 00 коп.);
  • пеня – 587,88 грн;
  • 3 % річних – 108,86 грн;
  • інфляційні витрати – 101,22 грн.

Загальну суму заборгованості за Договором у розмірі 15 797,96 грн просимо перерахувати на поточний рахунок UA 122874562882156776534 в ПАТ «Надійний» протягом 5 календарних днів із моменту отримання претензії. У разі невиконання цієї вимоги ПП «Самара» буде вимушене звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення з ТОВ «Дніпро» зазначеної суми заборгованості, однак уже з урахуванням судових витрат та збитків, заподіяних простроченням виконання грошового зобов’язання.

<...>

Стягуємо заборгованість у судовому порядку

До якого суду треба подавати позов про стягнення заборгованості з контрагента?

Звертатися потрібно до господарського суду (ст. 20 ГПК). За загальним правилом господарський позов подається до суду за місцем перебування відповідача (боржника) (ст. 27 ГПК). Місцезнаходження відповідача слід шукати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР).

Як визначити строк позовної давності?

Перш ніж подавати позов, переконайтеся в тому, що строк звернення до суду (строк позовної давності) не минув. Тут багато чого залежить від умов договору з контрагентом та інших нюансів.

За загальним правилом, установленим ст. 257 ЦК, строк давності становить 3 роки, однак у цього правила є винятки (ст. 258 ЦК). Докладно про визначення строків позовної давності читайте «Як визначити строк позовної давності».

Важливий нюанс: строки, передбачені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 ГПК, а також інші процесуальні строки, установлені для зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог та ін., теж продовжуються на період дії карантину (п. 4 розд. X ГПК).

Як скласти позовну заяву?

Позовна заява складається в письмовій формі та підписується позивачем або його представником. У заяві повинні бути зазначені (ч. 3 ст. 162 ГПК):

  • найменування суду, до якого подається заява;
  • повне найменування (для юрособи)/ім’я (П. І. Б. для фізособи-підприємця) сторін, а також інших учасників справи (за наявності), їхнє місцезнаходження/місце проживання; поштовий індекс; ідентифікаційний код ЄДР для юрособи/реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізособи (або серія та номер паспорта – для осіб, які відмовилися від такого номера з релігійних міркувань); дані про те, що фізособа є підприємцем; відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти;
  • ціна позову з обґрунтованим розрахунком такої суми (детальніше про це див. далі);
  • зміст позовних вимог, у тому числі до кожного з відповідачів, якщо позов подається одночасно до декількох відповідачів;
  • обставини, на яких засновано позовні вимоги, з посиланням на підтвердні документи, додані до позову, а також правові підстави для подання такого позову;
  • інформація про застосування позивачем заходів досудового врегулювання спору (якщо такі застосовувалися або якщо за законом повинні були застосовуватися). Наприклад, якщо перед зверненням до суду позивач направляв відповідачеві претензію, на це треба вказати в позові;
  • дані про те, які заходи забезпечення доказів або позову застосовувалися до подання позовної заяви (якщо застосовувалися). До таких заходів, наприклад, відноситься проведення експертизи, допит свідків, витребування й огляд доказів (ст. 110 ГПК);
  • перелік документів та інших доказів, які додаються до позову, а також вказівка на докази, які з тих або інших причин не можуть бути подані разом із позовом (див. нижче);
  • попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв’язку з розглядом спору. Це судовий збір, витрати на адвоката, витрати, пов’язані з витребуванням доказів і т. д.; вказівка на те, що позивач не подавав інший позов до цього ж відповідача з аналогічного предмета спору та з тих самих підстав.

Які документи треба додати до позову?

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують (ст. 164 ГПК):

  • направлення відповідачеві та іншим учасникам справи копій позовної заяви із доданими до неї документами (квитанція про відправлення поштою, а також опис поштового вкладення) (ст. 172 ГПК);
  • сплату судового збору (оригінал!);
  • обставини, на яких засновано позовні вимоги (наприклад, договори, акти приймання-передачі, накладні і т. д.), а також претензію (у випадку пред’явлення такої), листи, якими сторони обмінювалися зі спірного питання. Такі документи передаються до суду в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях. Порада: до позову краще додавати копії документів, а на вимогу суду пред’являти оригінали;
  • повноваження підписанта. Це може бути довіреність або інший документ, якщо позов підписано представником позивача, витяг з ЄДР або інший документ, що підтверджує призначення або обрання на посаду керівника (наприклад, протокол загальних зборів учасників) – для керівників юросіб;
  • клопотання про призначення експертизи, витребування певних доказів і т. д. (за необхідності).

У якому розмірі сплачується судовий збір?

Судовий збір при поданні господарського позову розраховується та сплачується за правилами, установленими ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI.

Корисна інформація: на вебсайті судової влади України у розділі «Реквізити для сплати судового збору» ви знайдете калькулятор розрахунку судового збору, за допомогою якого можна визначити розмір збору, а також реквізити для його сплати до кожного господарського суду.

Для позовних вимог майнового характеру збір установлено в розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше одного прожиткового мінімуму (далі – ПМ), установленого для працездатних осіб на 1 січня року, у якому подається позов, і не більше 350 ПМ. Станом на 01.01.20 р. ПМ = 2 102 грн.

Як розрахувати суму позову?

У грошових спорах ціна позову визначається сумою, яку позивач має намір стягнути з боржника (ч. 1 ст. 163 ГПК).

Розрахунок суми позову може бути оформлений окремим документом як додаток до позову або наведений у самій позовній заяві.

Крім основного боргу, який стягується з боржника, до ціни позову можуть бути включені:

1. Збитки, понесені кредитором (позивачем). Боржник, який порушив зобов’язання, зобо­в’язаний відшкодувати заподіяні ним збитки (ст. 224 ГК). До їхнього складу входять (ст. 225 ГК):

  • вартість втраченого, ушкодженого або знищеного майна;
  • додаткові витрати (штрафи, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, зайво витрачених матеріалів і т. п.), понесені потерпілою стороною в результаті порушення зобов’язань другою стороною;
  • неотриманий прибуток (упущена вигода), на який сторона, що понесла збитки, мала право розраховувати у випадку належного виконання зобов’язання другою стороною;
  • матеріальна компенсація морального збитку – у випадках, передбачених законом.

2. Неустойка, пеня, штраф (ст. 549–552 ЦК, ст. 230–234 ГК). Підстави для їх застосування, а також розмір або порядок розрахунку встановлюються сторонами безпосередньо в договорі.

3. Інші суми (інфляційні втрати, 3 % річних). При порушенні строків сплати грошового зобов’язання боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, якщо інший розмір не встановлено в договорі (ч. 2 ст. 625 ЦК). Зверніть увагу! Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції може бути визначений у випадку, якщо прострочення виконання зобов’язання становить повний місяць. Якщо прострочення за оплатою менше місяця, тоді з боржника не стягуються інфляційні втрати за цей місяць.

Як подати позовну заяву до суду?

Позовна заява разом із документами, зазначеними в додатках до нього, передається до канцелярії суду нарочним під підпис або надсилається поштою (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).

За відсутності підстав для залишення позову без руху або відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі. Підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження передбачено в ст. 174 ГПК.

Ситуація

03.05.19 р. ТОВ «Калина» (замовник) і ТОВ «Лаванда» (підрядник) уклали договір підряду на будівельно-монтажні роботи. Ціна договору – 4 млн грн. ТОВ «Лаванда» виконало всі роботи за договором. Замовник перерахував підрядникові 3 650 000 грн. Однак один акт виконаних робіт замовник не підписав і не перерахував заборгованість за договором у розмірі 350 000 грн. За прострочення оплати договором передбачено нарахування пені та 3 % річних. У зв’язку із цим 01.12.20 р. підрядник звернувся до господарського суду з позовом (див. зразок 2).

Зразок 2

<...>

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення заборгованості за договором поставки

03.05.19 р. між ТОВ «Лаванда» (підрядник) і ТОВ «Калина» (замовник) укладено договір на будівельно-монтажні роботи № 432 (далі – договір), за умовами якого підрядник зобов’язався своїми силами, засобами, інструментами та обладнанням на власний ризик, із власних матеріалів та бетонних сумішей замовника виконати роботи з будівництва зерноочисного та сушильного комплексу для зберігання зерна в с. Веселе Самарського району Дніпропетровської області (далі – об’єкт), а замовник зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.

За умовами п. 1.2, 1.3 договору роботи виконуються відповідно до проєктно-кошторисної документації, згідно з ДБН, Сніп та ТУ. Розрахунок вартості робіт здійснено в кошторисній документації, що додається до договору (додаток 1).

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що орієнтовна ціна договору (вартість робіт) визначається на основі кошторису та становить 4 000 000,00 грн (у т. ч. ПДВ 20 % – 666 666,67 грн). Остаточна договірна ціна визначається згідно з фактично виконаним об’ємом робіт, фіксується в актах виконаних робіт, підтверджується кошторисною документацією та актами виконаних робіт, які підрядник надає замовникові.

Згідно з п. 2.5 договору підрядник здійснює оплату у такому порядку:

  • перший платіж на суму 2 000 000,00 грн (у т. ч. ПДВ 20 % – 333 333,33 грн) здійснюється протягом 3 робочих днів із моменту підписання договору;
  • наступні платежі – на підставі виставлених підрядником рахунків на певний етап виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1 договору виконані роботи передаються замовнику за підписаними сторонами актами виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми № КБ-3. Замовник зобов’язаний прийняти та розрахуватися з підрядником у порядку та строки, визначені договором (пп. 5.2.1, 5.2.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов’язань за цим договором, а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку між сторонами (п. 10.1 договору).

Замовник перерахував підряднику за виконані роботи відповідно до умов договору 3 650 000,00 грн (у т. ч. ПДВ – 608 333,00 грн), що підтверджується банківськими виписками з рахунка позивача, а саме: 06.05.19 р. – 200 000,00 грн; 28.08.19 р. – 2 000 000,00 грн; 21.11.19 р. – 400 000,00 грн; 08.12.19 р. – 400 000,00 грн; 09.01.20 р. – 100 000,00 грн; 21.02.20 р. – 200 000,00 грн; 26.02.20 р. – 350 000,00 грн. Надалі підрядник звернувся до замовника з листом від 01.03.20 р. № 127/19, у якому вимагав протягом 7 календарних днів із дня його отримання підписати та повернути додані до листа документи: акт № 1 від 20.12.19 р. приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою № КБ-2в (два примірники) та довідку від 20.12.19 р. про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за типовою формою № КБ-3 (два примірники), а також оплатити заборгованість за договором у розмірі 350 000,00 грн. Лист з додатками отримано відповідачем 05.03.20 р.

09.03.20 р. підрядник звернувся до замовника з претензією № 123, до якої додано рахунок на оплату № 1 від 20.12.19 р. на суму 350 000,00 грн (у т. ч. ПДВ – 58 333,33 грн) щодо виплати заборгованості за договором. Лист із вказаним додатком отримано відповідачем 14.03.20 р. Але замовник не надав відповіді на претензію та не оплатив підряднику заборгованість у сумі 350 000 грн.

В силу ч. 1 ст. 853 ЦК замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником за договором підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточного здавання роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника – достроково.

Як установлено ст. 611 ЦК, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки. Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення свого зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Розрахунок ціни позову:

1. Основний борг – 350 000 (триста п’ятдесят тисяч) грн.

2. Пеня. Загальна кількість днів прострочення оплати – 346 днів (з 21.12.19 р.). Облікова ставка НБУ становить за період:

  • із 21.12.19 р. по 31.12.19 р. – 11 % (11 д.);
  • із 01.01.20 р. по 30.01.20 р. – 11,0 % (30 д.);
  • із 31.01.20 р. по 12.03.20 р. – 10,0 % (42 д.);
  • із 13.03.20 р. по 23.04.20 р. – 8,0 % (42 д.);
  • із 24.04.20 р. по 11.06.20 р. – 6,0 % (49 д.);
  • із 12.06.20 р. по 24.07.20 р. – 6,0 % (42 д.);
  • із 25.07.20 р. по 04.09.20 р. – 6,0 % (45 д.);
  • із 05.09.20 р. по 23.10.20 р. – 6,0 % (48 д.);
  • із 24.10.20 р. по 01.12.20 р. – 6,0 % (39 д.).

Розрахунок пені за період:

  • із 21.12.19 р. по 31.12.19 р.: 350 000 грн х 22 % : 365 к. д. х 11 д. = 2 320,54 грн;
  • із 01.01.20 р. по 30.01.20 р.: 350 000 грн х 22 % : 366 к. д. х 30 д. = 6 311,47 грн;
  • із 31.01.20 р. по 12.03.20 р.: 350 000 грн х 20 %: 366 к. д. х 42 д. = 8 032,79 грн;
  • із 13.03.20 р. по 23.04.20 р: 350 000 грн х 16 % : 366 к. д. х 42 д. = 6 426,23 грн;
  • із 24.04.20 р. по 11.06.20 р.: 350 000 грн х 12 % : 366 к. д. х 49 д. = 5 622,95 грн;
  • із 12.06.20 р. по 24.07.20 р.: 350 000 грн х 12 % : 366 к. д. х 42 д. = 4 819,67 грн;
  • із 25.07.20 р. по 04.09.20 р.: 350 000 грн х 12 % : 366 к. д. х 45 д. = 5 163,93 грн;
  • із 05.09.20 р. по 23.10.20 р.: 350 000 грн х 12 % : 366 к. д. х 48 д. = 5 508,20 грн;
  • із 24.10.20 р. по 01.12.20 р.: 350 000 грн х 12 % : 366 к. д. х 39 д. = 4 475,41 грн.

Разом:

2 320,54 грн + 6 311,47 грн + 8 032,79 грн + 6 426,23 грн + 5 622,95 грн + 4 819,67 грн + 5 163,93 грн + 5 508,20 грн + 4 475,41 грн = 48 680,72 грн.

3. Сума, яка становить 3 % річних:

  • за 2019 рік: 350 000 грн х 3 % : 365 к. д. х 11 д. = 316,44 грн;
  • за 2020 рік: 350 000 грн х 3 % : 366 к. д. х 335 д. = 9 610,66 грн.

Усього – 9 927,10 грн.

Загальна вартість позову:

350 000,00 грн + 48 680,72 грн + 9 927,10 грн = 408 607,82 грн.

Попередній розрахунок судових витрат. Витрати на сплату судового збору:

408 607,82 грн х 1,5 % ціни позову = 6 129,12 грн.

Зазначаємо, що позивачем не подавалася позовна заява до відповідача – ТОВ «Калина» з аналогічного предмета спору та з тих самих підстав.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 162–164, 171, 172, 176, 232 Господарського процесуального кодексу, ст. 193, 222 Господарського кодексу, ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610–612, 629, 665, 691, 692, 712 ЦК, ПРОСИМО:

1. Прийняти позовну заяву до провадження.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина» (код ЄДРПОУ 12121212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністью «Лаванда» (код ЄДРПОУ 34343434) грошову суму в розмірі 408 607,82 грн (чотириста вісім тисяч шістсот сім грн 82 коп.), з яких:

  • основний борг – 350 000 грн (триста п’ятдесят тисяч грн);
  • пеня – 48 680,72 грн (сорок вісім тисяч шістсот вісімдесят грн 72 коп.);
  • 3 % річних – 9 927,10 грн (дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять сім грн 10 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 6 129,12 грн (шість тисяч сто двадцять дев’ять грн 12 коп.).

Додатки:

<...>

Директор ТОВ «Лаванда»           (підпис)        А. В. Симоненко

01.12.20 р.

Зразок претензії та позовної заяви.doc

Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали