Спрощене провадження в господарському суді

Акценти цієї статті:

• у яких випадках господарський суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження;
• що таке малозначні справи і справи незначної складності;
• як позивачеві подати клопотання про розгляд справи у спрощеному порядку.

У господарських судах справи розглядаються в порядку:

• наказного провадження;
• позовного провадження. У свою чергу, позовне провадження може бути загальним і спрощеним.

У цій консультації ми детально зупинимося саме на спрощеному позовному провадженні (далі – спрощене провадження).

Чим спрощений порядок розгляду справ відрізняється від загального?

Суд розглядає справи у спрощеному провадженні за тими самими правилами, які встановлені в гл. 1 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) для загального позовного провадження, але з особливостями, які передбачені у гл. 10 ГПК. Про ці особливості ми детально розповімо нижче.

Які справи розглядаються в порядку спрощеного провадження?

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення спору (ч. 3 ст. 12 ГПК).

Згідно із ч. 5 ст. 12 ГПК малозначними справами є:

• справи, у яких ціна позову не перевищує 100 ПМ (прожитковий мінімум для працездатних осіб). На 01.12.19 р. 1 ПМ – 2 102 грн. Відповідно, сума позову не повинна перевищувати 210 200 грн;
• справи незначної складності визнаються судом малозначними, крім справ, що підлягають розгляду тільки за правилами загального позовного провадження, і справ, ціна позову в яких перевищує 500 ПМ (1 051 000 грн).

У порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції господарського суду (ч. 2 ст. 247 ГПК).

Виняток! У спрощеному провадженні не можуть бути розглянуті справи, зазначені в ч. 4 ст. 247 ГПК.

Які саме справи згідно із ч. 4 ст. 247 ГПК не можуть розглядатися у спрощеному провадженні?

У рамках спрощеного провадження не можуть бути розглянуті такі справи:

• про банкрутство;
• за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
• за спорами, що виникають із корпоративних відносин, і за спорами щодо операцій із корпоративними правами (акціями);
• спорами про захист прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 ПМ. Тобто зараз не більше 210 200 грн;
• спорами, що виникають із відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
• спорами між юрособою і його посадовою особою (зокрема, посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юрособі діями (бездіяльністю) такої посадової особи;
• спорами про приватизацію державного або комунального майна;
• спорами, у яких ціна позову перевищує 500 ПМ (зараз це 1 051 000 грн);
• іншими вимогами, об'єднаними з вимогами за вищепереліченими спорами.

Чи потрібно позивачеві подавати до господарського суду клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні?

Так, потрібно, якщо ціна позову перевищує 100 ПМ (тобто йдеться про малозначні справи).

Таке клопотання подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може бути викладене в цій заяві (ч. 1 ст. 249 ГПК).

Малозначна справа розглядається виключно за правилами спрощеного провадженна і не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з огляду на критерії, установлені ч. 3 ст. 247 ГПК (див. ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.10.19 р. ЄДРСР, реєстр. № 84847364).

Як позивач може дізнатися про те, що його клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні задоволене?

За результатами розгляду такого клопотання суд з огляду на конкретні обставини справи може (ст. 250 ГПК):

• або задовольнити клопотання;
• або відмовити в задоволенні клопотання і розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд вирішить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, це буде зазначено в постанові про відкриття провадження у справі.

Чи може відповідач подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження?

Так, відповідач має на це право. Згідно із ч. 4 ст. 250 ГПК відповідач може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадженна у строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження. Суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача виносить постанову:

• або про залишення заяви відповідача без задоволення;
• або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Тоді замість засідання для розгляду справи по суті призначається підготовче засідання.

А чи може суд змінити своє рішення і повернути справу до загального провадження?

Так. Навіть якщо в ухвалі про відкриття справи зазначено, що справа розглядається у спрощеному провадженні, надалі суд може змінити своє рішення і розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Суд може вчинити так за власною ініціативою або на підставі клопотання учасника справи. У такому разі розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. Повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 ГПК).

Які особливості розгляду справи у спрощеному порядку?

Як ми вже сказали на початку консультації, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження застосовуються особливості, визначені в гл. 10 ГПК.

Розглянемо тезово головні особливості спрощеного провадження:

1. Перше судове засідання проводиться протягом 30 днів із дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання не призначається (ч. 1 ст. 252 ГПК).

2. Якщо сторони не подали клопотання про те, що хочуть бути присутніми на судовому засіданні, то суд розглядає спір без повідомлення учасників справи – за наявними у справі матеріалами. За клопотанням будь-якої зі сторін або за власною ініціативою суду учасників повідомляють про дату, місце і час судового засідання (викликають на суд).

3. Суд може відмовити в задоволенні поданого клопотання про повідомлення сторін, якщо виконуються одночасно дві умови (ч. 6 ст. 252 ГПК):

• предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 ПМ;
• характер спірних правовідносин і предмет доказу у справі не потребують присутності сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи.

4. Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, а в разі розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

5. Суд розглядає такі справи протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК).

Висновки

1. У спрощеному провадженні розглядаються малозначні справи, справи незначної складності та інші справи, для яких пріоритетним є швидке рішення.
2. У спрощеному провадженні не можуть бути розглянуті справи, зазначені в ч. 4 ст. 247 ГПК (про банкрутство, про захист інтелектуальної власності, за спорами, що виникають із корпоративних відносин, тощо).
3. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може бути викладене в ньому.