Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Спрощене провадження в господарському суді

05.12.2019 16671 0 0

Акценти цієї статті:

  • у яких випадках господарський суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження;
  • що таке малозначні справи і справи незначної складності;
  • як позивачеві подати клопотання про розгляд справи у спрощеному порядку.

У господарських судах справи розглядаються в порядку:

  • наказного провадження;
  • позовного провадження. У свою чергу, позовне провадження може бути загальним і спрощеним.

У цій консультації ми детально зупинимося саме на спрощеному позовному провадженні (далі – спрощене провадження).

Чим спрощений порядок розгляду справ відрізняється від загального?

Суд розглядає справи у спрощеному провадженні за тими самими правилами, які встановлені в гл. 1 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) для загального позовного провадження, але з особливостями, які передбачені у гл. 10 ГПК. Про ці особливості ми детально розповімо нижче.

Які справи розглядаються в порядку спрощеного провадження?

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення спору (ч. 3 ст. 12 ГПК).

Згідно із ч. 5 ст. 12 ГПК малозначними справами є:

  • справи, у яких ціна позову не перевищує 100 ПМ (прожитковий мінімум для працездатних осіб). На 01.12.19 р. 1 ПМ – 2 102 грн. Відповідно, сума позову не повинна перевищувати 210 200 грн;
  • справи незначної складності визнаються судом малозначними, крім справ, що підлягають розгляду тільки за правилами загального позовного провадження, і справ, ціна позову в яких перевищує 500 ПМ (1 051 000 грн).

У порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції господарського суду (ч. 2 ст. 247 ГПК).

Виняток! У спрощеному провадженні не можуть бути розглянуті справи, зазначені в ч. 4 ст. 247 ГПК.

Які саме справи згідно із ч. 4 ст. 247 ГПК не можуть розглядатися у спрощеному провадженні?

У рамках спрощеного провадження не можуть бути розглянуті такі справи:

  • про банкрутство;
  • за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
  • за спорами, що виникають із корпоративних відносин, і за спорами щодо операцій із корпоративними правами (акціями);
  • спорами про захист прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 ПМ. Тобто зараз не більше 210 200 грн;
  • спорами, що виникають із відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
  • спорами між юрособою і його посадовою особою (зокрема, посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юрособі діями (бездіяльністю) такої посадової особи;
  • спорами про приватизацію державного або комунального майна;
  • спорами, у яких ціна позову перевищує 500 ПМ (зараз це 1 051 000 грн);
  • іншими вимогами, об'єднаними з вимогами за вищепереліченими спорами.

Чи потрібно позивачеві подавати до господарського суду клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні?

Так, потрібно, якщо ціна позову перевищує 100 ПМ (тобто йдеться про малозначні справи).

Таке клопотання подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може бути викладене в цій заяві (ч. 1 ст. 249 ГПК).

Малозначна справа розглядається виключно за правилами спрощеного провадженна і не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з огляду на критерії, установлені ч. 3 ст. 247 ГПК (див. ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.10.19 р. ЄДРСР, реєстр. № 84847364).

Важливий нюанс! Клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні має стосуватися всієї справи, а не тільки певної частини позовних вимог. Суд не почне розглядати справу по частинах у різних провадженнях (частина вимог – у загальному, а частина – у спрощеному). Якщо позивач проігнорує цю вимогу, суд не приймає його клопотання до розгляду, про що зазначає у постанові про відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 249 ГПК).

Як позивач може дізнатися про те, що його клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні задоволене?

За результатами розгляду такого клопотання суд з огляду на конкретні обставини справи може (ст. 250 ГПК):

  • або задовольнити клопотання;
  • або відмовити в задоволенні клопотання і розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд вирішить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, це буде зазначено в постанові про відкриття провадження у справі.

На замітку! Розглядаючи клопотання позивача, суд бере до уваги ціну позову, категорію і складність справи, кількість сторін та учасників справи, думку сторін про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадженна та іншу інформацію (ч. 3 ст. 247 ГПК).

Чи може відповідач подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження?

Так, відповідач має на це право. Згідно із ч. 4 ст. 250 ГПК відповідач може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадженна у строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження. Суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача виносить постанову:

  • або про залишення заяви відповідача без задоволення;
  • або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Тоді замість засідання для розгляду справи по суті призначається підготовче засідання.

А чи може суд змінити своє рішення і повернути справу до загального провадження?

Так. Навіть якщо в ухвалі про відкриття справи зазначено, що справа розглядається у спрощеному провадженні, надалі суд може змінити своє рішення і розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Суд може вчинити так за власною ініціативою або на підставі клопотання учасника справи. У такому разі розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. Повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 ГПК).

Які особливості розгляду справи у спрощеному порядку?

Як ми вже сказали на початку консультації, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження застосовуються особливості, визначені в гл. 10 ГПК.

Розглянемо тезово головні особливості спрощеного провадження:

1. Перше судове засідання проводиться протягом 30 днів із дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання не призначається (ч. 1 ст. 252 ГПК).

2. Якщо сторони не подали клопотання про те, що хочуть бути присутніми на судовому засіданні, то суд розглядає спір без повідомлення учасників справи – за наявними у справі матеріалами. За клопотанням будь-якої зі сторін або за власною ініціативою суду учасників повідомляють про дату, місце і час судового засідання (викликають на суд).

На замітку! Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін позивач повинен подати разом із позовом або протягом 5 днів із дня отримання відгуку, а відповідач – у строк для подання відгуку, тобто протягом 15 днів із дня вручення йому постанови про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 252 ГПК).

3. Суд може відмовити в задоволенні поданого клопотання про повідомлення сторін, якщо виконуються одночасно дві умови (ч. 6 ст. 252 ГПК):

  • предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 ПМ;
  • характер спірних правовідносин і предмет доказу у справі не потребують присутності сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи.

4. Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, а в разі розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

5. Суд розглядає такі справи протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК).

Висновки

  1. У спрощеному провадженні розглядаються малозначні справи, справи незначної складності та інші справи, для яких пріоритетним є швидке рішення.
  2. У спрощеному провадженні не можуть бути розглянуті справи, зазначені в ч. 4 ст. 247 ГПК (про банкрутство, про захист інтелектуальної власності, за спорами, що виникають із корпоративних відносин, тощо).
  3. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може бути викладене в ньому.

ЗРАЗОК

Господарський суд Дніпропетровської області

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівне сяйво»
адреса: 4900, м. Дніпро, вул. Сагайдачного, 7
ідентифікаційний код 65342123
електронна адреса: siaivo@i.ua
тел.: (097) 888 88 88

Відповідач: Приватне підприємство «Пурпур»
адреса: 4900, м. Дніпро, вул. Паркова, 45
ідентифікаційний номер: 12345678
тел.: (073) 777 77 77
електронна адреса: pyrpyr@i.ua

Клопотання про розгляд справи
в порядку спрощеного позовного провадження

ТОВ «Чарівне сяйво» подано позовну заяву з вимогою про стягнення з ПП «Пурпур» боргу в сумі 351 456 грн (триста п’ятдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят шість грн), що виник у зв’язку з порушенням Відповідачем (Орендар) грошових зобов’язань (зі сплати орендних платежів), передбачених умовами Договору оренди від 01.01.19 р.

Частиною 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі – ПМ);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 500 ПМ.

Нормами ГПК передбачено два можливих випадки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме:

  • відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи;
  • відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Позивач вважає, що справа за позовом ТОВ «Чарівне сяйво» до ПП «Пурпур» належить до категорії малозначних справ, оскільки:

  • ціна позову не перевищує 500 ПМ (на сьогодні це 1 051 000 грн, 1 ПМ – 2 102 грн);
  • справа не віднесена до категорії справ, які зазначені в ч. 4 ст. 247 ГПК.

Тому на підставі вищезазначеного та керуючись ст. 247, 249 ГПК,

ПРОШУ СУД:

Розглядати справу за позовом ТОВ «Чарівне сяйво» до ПП «Пурпур» у порядку спрощенного позовного провадження з метою швидкого врегулювання спору.

Директор ТОВ «Чарівне сяйво» (підпис) Е. В. Капустін

02.12.19 р.

1 из 1
Зразок клопотання.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали