Спочатку ануляція потім реєстрація: чи правомірно?

Відповідаєом на питання наших передплатників

– чи правомірні вимоги органу ДФС: спочатку знятися зі спрощеної системи оподаткування і лише потім зареєструватися платником єдиного податку четвертої групи?

Орган ДФС займає позицію, згідно з якою платник єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, не може одразу стати платником ЄП четвертої групи: спочатку слід стати платником на загальній системі і лише потім – подавати заяву на четверту групу.

Як бачимо з положень Податкового кодексу (далі – ПК), така позиція контролюючого органу є хибною, що вбачається з такого.

Згідно з п. 299.3 ПК у разі відсутності визначених ПК підстав для відмови в реєстрації суб’єкта господарювання як платника ЄП контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів із дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником ЄП.

Підстави для відмови в реєстрації платником ЄП четвертої групи викладено в п. 291.4 та пп. 291.5.1 ПК.

Якщо ви відповідаєте вказаним вимогам, то відмова органу ДФС (навіть за наявності посилання на листи ДФС) є безпідставною. Розглянемо це питання детальніше.

Хто із платників ЄП зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), передбачено пп. 298.2.3 ПК. Доволі довгий список, що складається з 9 підпунктів, але жоден із них не містить зобов’язання перейти на загальну систему оподаткування у випадку, коли платник вирішив перейти із третьої групи на четверту.

Водночас у п. 298.8 ПК визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками ЄП четвертої групи здійснюється відповідно до пп. 298.8.1–298.8.4 ПК. Зокрема, у вказаній нормі зазначено, що сільгосптоваровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника ЄП подають до 20 лютого поточного року низку документів.

Якщо ви відповідаєте вимогам, що викладені в п. 291.4 та пп. 291.5.1 ПК, подали всі документи, передбачені в п. 298.8 ПК, а орган ДФС і досі каже, що не може перевести вас із платників ЄП третьої групи на четверту групу, зважаючи на листи ДФС, – такий контролюючий орган діє поза межами законодавства.

У пп. 4.1.4 ПК вказано, що в Україні діє презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Інакше кажучи – наведені вище міркування спростовують висновки органу ДФС щодо нереєстрації платником ЄП четвертої групи на підставі листів ДФС.

Крім того, на боці платників податків Конституція України (ст. 19), у якій зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, будь-які додаткові вимоги до платника податків, що не передбачені ПК, є неправомірними, а посадові особи органу ДФС діють поза межами своїх повноважень.

Якщо контролюючий орган і досі не розуміє вашу позицію, зверніть увагу на таке. Європейський Суд із прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Щокін проти України» (рішення від 14.10.10 р.) зазначив, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відсилає до якості закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Також ЄСПЛ у вказаному рішенні дійшов висновку про те, що порушення вимоги «якості закону», передбаченої Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, має місце тоді, коли в національному законодавстві відсутня необхідна чіткість та точність, є можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання та не забезпечується адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

За таких обставин, якщо ви налаштовані і далі боротися за свої права, указане рішення ЄСПЛ є додатковим підтвердженням вашої позиції: «у ПК не вказано, що спочатку треба зареєструватися на загальній системі, тому ми діяли правомірно, а дії органу ДФС є протиправними».

Що робити?

У першу чергу – слід написати лист-запит до вашого органу ДФС із вимогою пояснити, чому в електронному кабінеті ваша юридична особа і досі є платником єдиного податку на третій групі. Відповідатимуть довго (близько місяця). Тому, якщо ви не хочете довго чекати, можете зробити скріншот із вашого електронного кабінету та обрати один із двох таких варіантів:

1) написати скаргу до органу ДФС та одразу до ДФС. Додатково можна написати лист бізнес-омбудсмену (але він може як і одразу вирішити ваше питання, так і відповісти, що спочатку слід домогтися справедливості іншими шляхами);

2) іти до суду.

Кожний варіант має певні недоліки та переваги, і все залежить від місця вашої реєстрації, можливості залучити юриста і того, чи поспішаєте ви зі зміною групи платника ЄП.

Але не забувайте: який би шлях ви не обрали, у випадку, коли станом на 09.05/09.07/09.10/09.02 ваша проблема все ще не вирішена, контролюючий орган може застосувати до вас штраф за неподання декларації платника ЄП третьої групи та несплату ЄП за відповідний звітний період.

Отже, у скарзі та/або позовній заяві пояснюєте свою ситуацію: подали заяву на зміну групи, орган ДФС проігнорував її з огляду на листи ДФС. Ви вважаєте, що такі дії контролюючого органу суперечать вимогам ПК, зокрема, п. 291.4 та пп. 291.5.1, п. 298.8 ПК. Указуєте на те, що орган ДФС має діяти в межах законодавства з огляду на ст. 19 Конституції. Якщо ви готуєте позовну заяву – зішліться на практику ЄСПЛ.

До скарги та/або позовної заяви додайте заяви та інші документи, які подавали для зміни групи, та обов’язково докази того, що такі документи були надані органу ДФС (як правило, це електронні квитанції, якщо надсилали поштою – опис, якщо подавали до канцелярії органу ДФС – ваш примірник заяви із додатками та штампом про отримання).

Якщо справа дійшла до суду, виникає запитання – як правильно сформувати вимоги. Скажу чесно – у єдиному реєстрі судових рішень подібних справ я не знайшла. Але найоптимальнішими є такі вимоги:

«1. Визнати протиправними дії органу ДФС (вказати назву) щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування як платника ЄП четвертої групи Селянське (фермерське) господарство __ (тут указуйте назву своєї юридичної особи та її код згідно з ЄДРПОУ).

2. Зобов’язати орган ДФС внести до реєстру платників ЄП четвертої групи на 20__ рік Селянське (фермерське) господарство __ з мотивів протиправності, необґрунтованості та безпідставності спірного рішення та необхідності захисту порушеного права».

Оскільки кожна позовна вимога передбачає сплату судового збору, можете замість нумерації вимог об’єднати їх (замість п. 2 поставити – «та зобов’язати»). Однак суд може на власний розсуд визначити, що це вже дві вимоги та зобов’яже вас усунути недоліки – за таких обставин приймайте рішення: затягнути час чи заплатити додаткові 1 762 грн. судового збору.

Можливо, вам вбачається, що вимоги слід сформувати інакше – тоді дійте на власний розсуд. Я пропоную вам вимоги, які були підтримані Верховним Судом України в постанові від 06.02.18 р. у справі № К/9901/2404/17 (№ 816/543/17). Щоправда, у даній справі в позивача нібито був наявний податковий борг, але ВСУ не визнав вказане формулювання позовних вимог неправомірним. Але наявність позитивної для платника податків правової позиції ВСУ щодо зобов’язань органу ДФС викликає оптимізм, правда ж?