Сама по собі наявність ТТН не підтверджує реальність господарської операції

ТТН як підтвердження реальності перевезення (правила та зразки заповнення)

Сторони спору

Позивач – представництво нерезидента (далі – представництво), відповідач – Головне управління ДФС (далі – орган ДФС).

Обставини справи

У вересні – жовтні 2016 року орган ДФС провів планову виїзну документальну перевірку представництва з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14 р. по 30.06.16 р. В акті перевірки зазначено, що представництво завищило податковий кредит, оскільки фінансово-господарські операції з декількома контрагентами є нереальними. На підставі акта орган ДФС прийняв податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), яким позивачеві зменшено від’ємне значення суми ПДВ і накладено штраф у сумі 1 648 911 грн. Представництво не погодилося із цим ППР і подало позов до суду. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог представництва про визнання незаконним і скасування ППР. Представництво оскаржило це рішення, звернувшись до апеляційного суду.

Позиції сторін

1. Позивач. Прийняття ППР є незаконним, оскільки на підтвердження реальності операцій з контрагентами органу ДФС були надані всі первинні бухгалтерські документи.

2. Відповідач. При складанні первинних документів (видаткових накладних, ТТН тощо) позивачем було допущено безліч порушень. Крім того, у контрагентів позивача відсутня матеріально-технічна база, яка необхідна для виконання умови договору з позивачем і надання йому послуг.

На чиєму боці суд

Суд (Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.02.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 72448881) не задовольнив скаргу представництва, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи суду

1. Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу первинним документом, який дає право платникові податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна. Документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, відображеної в податковому обліку, повинні оцінюватися з огляду на специфіку кожної такої операції – умови перевезення, зберігання товарів, зміст послуг тощо.

2. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновку про нереальність господарської операції, якщо з інших документів випливає, що мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, викликані його господарською діяльністю.

3. Разом з тим формально складені правильно, але недостовірні первинні документи – за умови, що їх невірогідність підтверджена належними доказами – не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

4. Первинні документи повинні містити реквізити, зазначені в п. 2.4 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. У цій справі між представництвом і контрагентом був укладений договір постачання. На підтвердження господарської операції, проведеної в раках цього договору, були оформлені первинні документи, у тому числі і ТТН. Проте в ТТН не зазначений замовник, відсутні відповідні печатка і підписи, дані про супровідні документи і довіреність. Крім того, на підставі даних фінансової та податкової звітності встановлено, що контрагент не мав необхідних активів для виконання договору постачання.

5. Згідно з ТТН, оформленою за іншим договором, постачання здійснювалися одним водієм протягом декількох днів. Протягом 3 днів водій двічі повертався до місця розвантаження. При цьому приблизна відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження – 400 км, а маса вантажу – 48 000 л за 1 рейс. Зважаючи на те, що пройти такий шлях за зазначений час – фізично неможливо, можна стверджувати, що відображена в ТТН інформація є недостовірною. Крім того, стосовно контрагента порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочину за ст. 205 Кримінального кодексу (фіктивне підприємництво). Також установлено, що в нього відсутні основні засоби та наймані співробітники і договори про надання послуг перевезення
ним не укладалися.

Висновок

Первинні документи повинні фіксувати факт здійснення господарської операції. Якщо ж  господарської операції не було, то оформлені на неї документи не можуть уважатися первинними для цілей податкового обліку – навіть за наявності в них усіх обов'язкових реквізитів