Розмір санкцій за ст. 126 ПК залежить від строку затримання сплати ПДФО і ВЗ
Суть спору
Податковий орган провів планову виїзну перевірку підприємства за період діяльності з 1 січня 2013 року по 30 червня 2016-го. За результатами перевірки був складений акт, у якому перевіряючі зафіксували такі порушення:
- при виплаті зарплати не був своєчасно перерахований до бюджету ПДФО (пп. 168.1.4, пп. «а» п. 176.2 ПК);
- при виплаті зарплати не був своєчасно перерахований до бюджету військовий збір (далі – ВЗ) (пп. 168.1.5, пп. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).
За результатами перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення (далі – ППР). Згідно з ППР підприємству нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого зобов’язання з ПДФО і ВЗ на підставі ст. 127 ПК.
Підприємство вирішило оскаржити ППР у суді, оскільки вважало, що несвоєчасна сплата ПДФО і ВЗ виникла в результаті затримання виплати зарплати. Відповідальність за це порушення передбачена ст. 126 ПК.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов був задоволений. Тобто ППР визнане протиправним і скасоване.
Податковий орган, не погодившись із рішенням апеляційного суду, подав касаційну скаргу до Верховного Суду
Висновки суду
Оскільки підприємство утримало та перерахувало ПДФО і ВЗ до бюджету в повному обсязі під час виплати заробітної плати, суд касаційної інстанції дійшов висновку про безпідставність застосування до підприємства штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДФО і ВЗ, передбачених ст. 127 ПК. Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу податкового органу (Постанова Верховного Суду від 07.02.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 79671972).
Коментар
Згідно з п. 127.1 ПК ненарахування та неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у т. ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, спричиняє накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, учинені повторно протягом 1 095 днів, чреваті штрафом у розмірі 50 % зазначеної суми. Ті самі дії, учинені протягом 1 095 днів втретє та більше, караються штрафом у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Вищезгаданою нормою встановлено захід відповідальності, який покладається на платника податків, у т. ч. і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається залежно від кількості допущених порушень протягом певного часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання або сплата податку не відбулися до або в момент виплати доходу.
Водночас якщо платник податків нарахував податок, але сплатив узгоджену суму грошового зобов’язання з порушенням строку, передбаченого ПК, він притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК. При цьому розмір санкції прямо залежить від часу затримання такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду.
Таким чином, ст. 126 ПК установлені штрафи саме за затримання сплати певних податків протягом строків, визначених ПК. А от розмір штрафних санкцій за ст. 127 ПК залежить не від часу затримання сплати, а від кількості таких порушень, допущених протягом певного періоду. Суть порушення полягає в тому, що нарахування, сплата або утримання податку не відбулося до або в момент виплати доходу
Коментарі до матеріалу