Перевірка органом ДФС: допускати чи ні?

Для кого ця стаття: для всіх сільгосппідприємств та фізосіб-підприємців.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: за яких умов сільгосппідприємства повинні допустити податківців до перевірки, а за яких – відмовити, коли їх перевіряють та як оформлюються результати перевірки.

Загальні положення

Нагадаємо, норма ст. 3 Закону від 03.11.16 р. № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» установлює мораторій на позапланові перевірки державними органами до 31.12.18 р., проте інша норма (ст. 6) вказує, що він поширюється не на всі органи. Перелік органів держконтролю, які не підпадають під дію цього закону (усього 24 держоргани, включаючи ДФС та її територіальні органи), затверджено постановою КМУ від 18.12.17 р. № 1104 (набув чинності з 23.02.18 р.).

З огляду на щорічну тенденцію до зростання кількості планових та позапланових податкових перевірок необхідно ще більше уваги приділити дотриманню правил у разі, коли у вас на порозі з’являються перевіряючі. Ми, у свою чергу, нагадаємо умови допуску до перевірки, розкажемо, за який період можуть перевірити сільгосппідприємство та про інші не менш важливі нюанси податкових перевірок.

Органи ДФС мають право проводити такі перевірки (ст. 75 Податкового кодексу, далі – ПК):

• камеральні;
• документальні (планові і позапланові, виїзні та невиїзні);
• фактичні.

Не будемо брати до уваги камеральні перевірки, адже вони здійснюються у приміщенні податкової виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків, даних системи електронного адміністрування ПДВ, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 ПК). Нам цікаво розглянути, коли податківці можуть завітати особисто до сільгосппідприємства із документальною та фактичною перевірками.

Умови допуску до перевірки

До початку перевірки представники ДФС зобов’язані пред’явити платнику податків (п. 81.1 ПК):

• направлення на перевірку;
• копію наказу про проведення перевірки;
• службові посвідчення.

Направлення має містити таку інформацію:

• дату видачі;
• найменування органу ДФС, яке проводить перевірку;
• номер і дату наказу про проведення перевірки;
• мету перевірки;
• вид перевірки (планова, позапланова, фактична);
• найменування та реквізити суб’єкта/об’єкта, який перевіряється (П. І. Б. фізособи-підприємця);
• підстави для проведення перевірки;
• дату початку і тривалість перевірки;
• посаду та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності на ньому підпису керівника (заступника/уповноваженої особи) та печатки податкового органу.

Наказ про проведення перевірки має містити аналогічні відомості, підпис керівника (заступника/уповноваженої особи) та печатку органу ДФС.

Якщо з документами все в порядку, платник зобов’язаний допустити перевіряючих. Тоді він розписується в направленні на перевірку, зазначивши свої П. І. Б., посаду, дату та час ознайомлення.

Перед початком перевірки податківці повинні зробити запис у Журналі реєстрації перевірок (якщо такий ведеться на сільгосппідприємстві). Нагадаємо, порядок ведення та форму журналу затверджено наказом Держкомпідприємництва від 10.08.98 р. № 18. Якщо ж перевіряючі відмовляються це зробити, платник має підставу не допускати їх до перевірки (п. 7, 9 цього Порядку).

За який період податківці мають право перевірити агропідприємство?

Орган ДФС має право провести перевірку протягом 1 095 днів після закінчення строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів неприбуткових підприємств та/або строку сплати грошових зобов’язань (ст. 102 ПК). Якщо ж звітність подано несвоєчасно – протягом 1 095 днів з дня її фактичного подання.

Виняток зроблено лише для ситуацій, коли (п. 102.2 ПК):

• платник податків не подав податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;
• посадову особу платника податків чи фізособу-підприємця засуджено за ухилення від сплати грошового зобов’язання або винесено рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Тобто при виникненні однієї із цих ситуацій загально встановлений строк проведення податкової перевірки не застосовується, тоді з перевіркою можуть прийти і після спливу трьох років.

Оформлення результатів перевірки

За результатами перевірок, як документальних, так і фактичних, складається (п. 86.1 ПК):

• акт – у разі виявлення порушень законодавства;
• довідка – якщо порушення не виявлено.

У разі виявлення порушення в ході камеральної перевірки податківці, керуючись п. 86.2 ПК, складають акт у двох примірниках. Один із них вручається або відправляється платнику податків протягом 3 робочих днів (далі – р. д.) з дня його підписання (п. 86.2 ПК).

Після закінчення електронної перевірки складають довідку, теж у двох примірниках. Довідка підписується перевіряючими, реєструється протягом 3 р. д. від дня закінчення перевірки та вручається платнику особисто для ознайомлення та підписання (протягом 5 р. д. з дня вручення) (п. 86.11 ПК).

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення платником податкових зобов’язань.Якщо платник податків не згоден із висновками та фактами, викладеними в акті перевірки (довідці), він має право подати заперечення до нього протягом 5 днів з дня його отримання (п. 86.7 ПК). Заперечення розглядаються протягом 7 р. д. після їх отримання податковим органом. Орган ДФС направляє платникові відповідь у порядку, встановленому ст. 58 ПК (п. 86.7 ПК).

У разі виявлення порушень не тільки складається акт, а й приймається податкове повідомлення-рішення (далі – ППР).

У який строк податківці виносять ППР?

Податківці виносять ППР протягом 10 р. д. від дня вручення платнику акта перевірки, а якщо до акта подавались заперечення – протягом 3 р. д. після дня направлення йому письмової відповіді на заперечення (п. 86.6 ПК).

Після отримання ППР платник має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку (див. «Податкове повідомлення-рішення: адміністративне оскарження»). Проте для початку краще скористатися першим варіантом, адже це безплатно та швидше. До того ж при першочерговому зверненні до суду платник позбавляється права на адміністративне оскарження.

Перед початком перевірки представники ДФС зобов’язані пред’явити платнику податків направлення на перевірку, копію наказу про її проведення та свої службові посвідчення.

За відсутності хоча б одного документа або пред’явлення документа, складеного із порушеннями, платник податку має право не допускати осіб до перевірки. Отже, якщо до вас завітали представники ДФС, не нервуйте, а ретельно перевірте їхні документи. Ніхто не може змусити вас поспіхом вирішувати таке важливе питання.

Результати перевірки викладаються в акті, якщо виявлено порушення, або у довідці, якщо їх не знайдено. На підставі акта податківці виписують ППР. Після офіційного отримання ППР платник має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку, аби захистити свою репутацію.

Також читайте «Перевірки ДФС: хто, де, коли?», та дізнайтеся, де закінчуєть мораторій для органів ДФС.