Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Адміністративне оскарження результатів податкової перевірки

30.09.2020 4914 0 1

Суть проблеми: навіть під час карантину податківці можуть приходити з перевірками до аграріїв та донараховувати грошові зобов’язання, але такі перевірки не завжди є правомірними.

Чим допоможе ця стаття: ви дізнаєтеся, коли податкова перевірка є законною та як оскаржити її результати в адміністративному порядку (зразок скарги на податкове повідомлення-рішення, далі – ПРР, наведено в кінці консультації).


Які перевірки можуть проводити органи ДПС під час карантину

Відповідно до п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК) на період із 18.03.20 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, запроваджено мораторій на проведення документальних (планових та позапланових) та фактичних перевірок.

Наразі згідно з постановою КМУ від 22.07.20 р. № 641 карантин продовжено на всій території України до 31.10.20 р. Тобто дія мораторію поширюється на більшість перевірок органів ДПС, окрім:

  • позапланових перевірок, що проводяться за зверненням платника; що пов’язані з реорганізацією, припиненням платника податків або його підрозділу; щодо законності відшкодування з бюджету ПДВ та/або за наявністю заявленого від’ємного значення ПДВ, яке перевищує 100 тис. грн;
  • фактичних перевірок із питань порушення законодавства: щодо обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПК.

Планові, позапланові та фактичні перевірки з інших підстав є неправомірними. Наприклад, якщо платник задекларував від’ємне значення ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн, то перевірка є правомірною. А от якщо податківці прийдуть з перевіркою щодо господарських операцій із певним «підозрілим» контрагентом, то ця перевірка під час карантину буде суперечити нормам ПК.

А от камеральні перевірки податківцям не заборонені. І тут важливо пам’ятати, що така перевірка може проводитися, зокрема, щодо своєчасності сплати податків. Утім, у період карантину отримати штраф за несвоєчасну сплату можуть лише платники ПДВ, акцизного податку та рентної плати (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Загальний порядок адміністративного оскарження

Згідно зі ст. 56 ПК платник податків може або одразу звернутися до суду, або оскаржити рішення органу ДПС (ППР), прийняте за наслідками перевірки, в адміністративному порядку, надіславши до ДПС скаргу про скасування ППР.

Зверніть увагу! Оскаржується ППР, а не акт перевірки, на який можна написати лише заперечення (п. 86.7 ПК).

Як діяти – одразу йти до суду чи спочатку використати досудову процедуру, платник вирішує самостійно. Якщо після процедури адміністративного оскарження скаргу платника не задовольнять у повному обсязі, він має право оскаржити ППР у суді. А от якщо платник спочатку звернеться до суду, то скористатися правом на адміністративне оскарження він уже не зможе.

Зазвичай платники спочатку оскаржують ППР до ДПС. І ось чому. По-перше, вони сподіваються, що скаргу задовольнять (таке трапляється, хоча і нечасто) і не доведеться втягуватися у тривалий судовий процес та витрачатися на судовий збір і правовий супровід. По-друге, матимуть час належним чином підготуватися до судового процесу та зібрати всі необхідні докази.

Важливо! Разом зі скаргою потрібно надіслати органу ДПС, який прийняв ППР, повідомлення про те, що платник оскаржив таке рішення вчасно.

Текст повідомлення є довільним і може бути, наприклад, таким: «Доводимо до Вашого відома, що податкове повідомлення-рішення від 30.09.20 р. № 1 оскаржене нами до ДПС України у порядку та строки, що встановлені ст. 56 ПК».

Яким є строк подання скарги?

Подати скаргу на ППР можна протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такого рішення (п. 56.3 ПК). Наприклад, якщо платник отримав ППР 14.09.20 р., то подати скаргу він може не пізніше 28.09.20 р.

А якщо платник пропустив цей строк?

Із 23.05.20 р. платник податків, який пропустив десятиденний строк подання скарги до ДПС, має право протягом 6 місяців із дати закінчення цього строку подати скаргу разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку та копіями документів, що підтверджують поважність причин його пропуску (за наявності).

У наведеному вище прикладі останнім днем поновлення строків буде 29.03.21 р., оскільки 28 березня буде неділя. А згідно з п. 56.13 ПК, якщо останній день строків, зазначених у ст. 56 ПК, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

До речі, у ПК немає вичерпного переліку поважних причин пропуску строку оскарження. Тож цей момент віддається на розсуд посадових осіб ДПС. Можна припустити, що це ті самі причини, що вказані у п. 102.6, 102.7 ПК. А відповідно до п. 56.7 ПК якщо платнику відмовлено у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, скарга повертається із зазначенням причин повернення.

У разі подання скарг під час карантину можна керуватися нормами п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Цей пункт передбачає, що строки давності зупиняються із 18.03.20 р. і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном.

Щоправда, ця норма прописана так, що вона більшою мірою стосується ДПС, ніж платників податків. Проте, оскільки ст. 13 Конституції України встановлює рівність всіх суб’єктів права власності (у т. ч. державних органів та аграріїв), то в разі пропущення строків платник податків під час карантину може використати цю підставу для продовження строків звернення в адміністративному порядку.

Форма, зміст, обсяг та порядок подання скарги

Відповідно до п. 56.3 ПК скарга подається до ДПС у письмовій формі, за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за необхідне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПК. Тобто скарга на ППР за наслідками перевірки надсилається на папері рекомендованим листом з описом та повідомленням про вручення.

До відома: якщо оскаржується зупинення реєстрації податкової накладної, скарга подається в електронному вигляді, адже таке зупинення здійснюється не за наслідками перевірки і має специфічний порядок оскарження.

Скарга може бути викладена в довільній формі, однак має містити інформацію, передбачену п. 1 розд. IV Порядку, затвердженого наказом від 21.10.15 р. № 916, а саме:

  • П. І. Б./найменування платника податків, його адресу;
  • найменування адресата – ДПС;
  • реквізити оскаржуваного ППР (номер та дату);
  • підстави, за якими оскаржується ППР, тобто чому платник вважає, що ППР є неправомірним;
  • обґрунтування незгоди платника податків із ППР органу ДПС із посиланням на норми законодавства;
  • вимоги та клопотання платника, який подає скаргу;
  • відомості щодо повідомлення органу ДПС, ППР якого оскаржується, про подання скарги до ДПС;
  • відомості про оскарження рішення органу ДПС до суду;
  • адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги (на практиці достатньо вказати адресу платника);
  • перелік документів, які додаються до скарги.

На практиці деяка з наведеної інформації не вказується платниками (зокрема, три останні позиції), але скарги розглядають і навіть задовольняють. Що стосується обсягу, то чим менше сторінок матиме скарга, тим більше шансів, що її повністю прочитають. Утім, не потрібно заради мінімалізму жертвувати висвітленням усіх обставин справи. Дійсно, краще зазначити номери статей ПК, ніж цитувати їх повністю, хоча в деяких випадках наведення тексту певної частини статті є доцільним.

Пам’ятайте: головне – чітко і лаконічно пояснити, де саме податківці помилилися або яких доказів не взяли до уваги.

Порядок розгляду скарги

Цей порядок викладено в п. 56.8, 56.9 ПК. За загальним правилом ДПС повинна розглянути скаргу та надіслати вмотивоване рішення протягом 20 календарних днів (далі – к. д.), що настають за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою із повідомленням про вручення або надати йому під підпис.

А от на практиці податківці часто застосовують п. 56.9 ПК та продовжують строк розгляду скарги до 60 к. д. Водночас вони зобов’язані письмово повідомити про це платника до закінчення 20-денного строку.

Утім, за умови карантину, про що йшлося вище, ці строки обчислюватимуться без періоду з 18.03.20 р. і до останнього календарного дня місяця закінчення карантину. Це правило не поширюється на скарги щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення ПДВ.

Зверніть увагу! Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику протягом 20 днів (або рішення про продовження розгляду скарги не було надіслане платнику до закінчення 20-денного строку), або протягом строку, продовженого за рішенням уповноваженої особи ДПС, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків із дня, що настає за останнім днем цих строків.

Отже, ДПС може задовольнити скаргу повністю, частково або відмовити в її задоволенні. Іноді трапляється, що ревізори роблять арифметичну помилку або неправильно мотивують склад порушення. У першому випадку ППР скасовується, а орган ДПС зобов’язують прийняти нове ППР із правильними розрахунками. У другому – ДПС призначає позапланову виїзну перевірку на підставі пп. 78.1.5 ПК. В умовах карантину така перевірка буде неправомірною, хоча ПК дозволяє провести її після закінчення карантину.

Висновки

Під час карантину деякі види перевірок є дозволеними. Тому, перш ніж приймати рішення, допускати ревізорів до перевірки чи ні, слід переглянути п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Адміністративне оскарження дає можливість виграти час, а в деяких випадках і скасувати ППР.

Зразок

Державна податкова служба України
04655, МСП, м. Київ-53, Львівська площа, 8

Фермерське господарство «Агро-2020»
65000, провулок Чайковського, 1, м. Одеса, Одеська обл.
код ЄДРПОУ: 11111111
контактний телефон: (067)-11-22-33-0
електронна адреса: 2020@gmail.com

Скарга на податкове повідомлення-рішення
Головного управління ДПС в Одеській області

від 21.09.20 р. № 00001700017

Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі – орган ДПС) за зверненням платника податків була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства «Агро-2020» (далі – ФГ «Агро-2020», скаржник, платник податків) із питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.18 р. по 31.12.19 р. За результатами перевірки було складено акт від 21.08.20 р. № 77/17-00-14-01/11111111.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.20 р. № 000170017, яким із посиланням на п. 54.2, 54.3, 57.1, 58.1, 126.1, 127.1, ст. 129, пп. 164.2.20, п. 167.1, 168.1, 176.2 Податкового кодексу (далі – ПК) скаржнику збільшено суму грошового зобов’язання з ПДФО в загальному розмірі 733 208,12 грн, із них: податкове зобов’язання – 247 601,34 грн, штрафні санкції – 484 701,29 грн, сума пені – 905,49 грн.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки перевіряючих про те, що виплати, які ФГ «Агро-2020» проводить на користь своїх членів унаслідок розподілу прибутку господарства, не підпадають під поняття «дивіденди». До таких висновків ревізори дійшли з огляду на визначення корпоративних прав, що наведене у пп. 14.1.90 ПК. Тобто, на думку податківців, однією з обов’язкових умов придбання корпоративних прав є майновий або грошовий внесок у статутний капітал. Право на членство у фермерському господарстві не прив’язане до майнового або грошового внеску в статутний капітал. Тож доходи, виплачені членам фермерського господарства, не є дивідендами та повинні обкладатися ПДФО за ставкою 18 %.

Платник податків не згоден із висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на таке.

Скаржник є платником податку на прибуток. Особливості розподілу прибутку та виплати дивідендів урегульовано ст. 11 Статуту ФГ «Агро-2020». Цією статтею визначено, що прибуток юридичної особи розподіляється за підсумками календарного кварталу, року між його членами за рішенням засновника та членів фермерського господарства пропорційно до часток у складеному (статутному) капіталі господарства. Прибуток, розподілений між засновником та членами фермерського господарства пропорційно до часток у складеному (статутному) капіталі, є їхніми дивідендами. Строк виплати дивідендів визначається засновником або загальними зборами членів фермерського господарства (за їх наявності) під час розподілу прибутку фермерського господарства.

Вказана інформація була надана ревізорам під час перевірки та викладена в акті перевірки на с. 33.

Скаржник нараховує своїм членам дохід у вигляді дивідендів залежно від їхнього внеску до статутного капіталу. Тобто випадків, коли б скаржник мав дотримуватися пп. 170.5.3 ПК, за період перевірки не було.

Як визначено в пп. 14.1.49 ПК, дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 14.1.90 ПК корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, членам фермерського господарства може виплачуватися дохід залежно від внеску до статутного капіталу в порядку, визначеному статутом фермерського господарства. У такому випадку виплата такого доходу є виплатою дивідендів.

Із системного аналізу п. 167.2, 170.5 ПК вбачається, що скаржник є податковим агентом щодо нарахування дивідендів, при цьому до таких виплат застосовується ставка ПДФО на рівні 5 %.

З наведеного вище випливає, що в разі коли фермерське господарство, яке є платником податку на прибуток, нараховує своїм членам дохід у вигляді дивідендів залежно від їхнього внеску до статутного капіталу, такий дохід обкладається ПДФО за ставкою 5 %. Аналогічний правовий висновок щодо застосування вказаних норм права міститься в постановах Верховного Суду від 11.06.20 р. (справа № 802/2041/17-а) та від 18.06.20 р. (справа № 802/836/17-а).

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 56 ПК, просимо задовольнити цю скаргу та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 21.09.20 р. № 000170017.

Додатки:

  1. Копія податкового повідомлення-рішення від 21.09.20 р. № 0000170017.
  2. Копія витягу зі Статуту ФГ «Агро-2020».
  3. Копія протоколу загальних зборів № 13 щодо виплати дивідендів.

Директор ФГ «Агро-2020»                (підпис)             О. О. Коваль

01.10.20 р.

Зразок скарги.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали