Для кого ця стаття: для платників ПДВ, які отримали рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Із цієї статті ви дізнаєтеся: яка склалася практика щодо оскарження в судовому порядку відмови ДФС у реєстрації ПН/РК і що треба врахувати в разі звернення до суду в цьому випадку.
Із 1 червня 2017 року в повній мірі почав працювати механізм блокування ПН/РК. При цьому комісія ДФС не завжди вчасно розглядає подані платниками податків пояснення та документи і досить часто надсилає необґрунтоване рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН. Тому немає нічого дивного в тому, що деякі платники оскаржують ці рішення в судовому порядку.
Розглянемо, якою є на сьогодні судова практика із цього питання, та надамо рекомендації, яких варто дотримуватися, якщо вам доведеться звертатися до суду.
Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.17 р. у справі № 817/1147/17.
Ми вже детально аналізували цю постанову (див. «Оскарження відмови в реєстрації податкової накладної: судова практика»), тому нагадаємо в декількох словах суть справи. Позивач подав чимало документів як доказ своєї правоти та хибного висновку ДФС щодо відмови в реєстрації ПН у ЄРПН. Суд підтвердив це і дійшов висновку, що в поясненнях, наданих підприємством до заблокованої ПН, все достовірно, тому підстав для відмови в реєстрації не було. Отже, відмову органу ДФС було скасовано, податківців зобов’язали зареєструвати ПН у ЄРПН та відшкодувати позивачу судовий збір у розмірі 3 200 грн.
Як бачимо, суду можна довести свою правоту, однак на її підтвердження треба подати всі необхідні документи (акти, накладні, розрахунки коригування, договори з додатками, накази підприємства тощо). Тоді, маючи повну картину, суд зможе всебічно розглянути справу та дійти правомірного висновку.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.17 р. у справі № 804/5249/17 та постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.17 р. у справі № 845/4325/17.
Ми об’єднали ці постанови, оскільки за своєю суттю вони дуже схожі. Після ознайомлення з ними складається враження, що в цих справах суд не вивчив ретельно механізм блокування ПН та в своїх рішеннях посилався лише на загальні норми Податкового кодексу, Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (затверджені наказом Мінфіну від 13.06.17 р. № 567, далі – Критерії) та інших нормативних актів. Судом не було ретельно проаналізовано подані платниками податків документи і не встановлено факт фіктивності операцій, не зроблено висновок щодо правоти чи хибності відмови ДФС. Лише перелічено подані підприємствами документи та на підставі їх аналізу в сукупності прийнято постанову про відмову в задоволенні позову.
Тож у цих постановах ви не знайдете відповіді на запитання, чому орган ДФС надав відмову платнику податків та чи дійсно платник порушив Критерії. В них є лише декілька фраз, які можна вважати висновком суду, але знову ж таки не зовсім зрозуміло, яким чином суд дійшов того чи іншого висновку в мотивувальній частині (відсутня логічна складова та підстави). Наприклад, у постанові у справі № 804/5249/17 зазначено:
Суд нібито говорить, що позивач (підприємство) дійсно порушив норми та йому правомірно надано рішення про відмову, але жодним чином не пояснює, які саме причини до цього призвели, на підставі яких документів зроблено висновок, що саме складено із порушеннями тощо.
Очевидно, що крім ретельного вивчення справи суд може також застосувати формальний підхід та прийняти рішення, не вивчаючи глибоко проблему. Утім, ми не знаємо всіх аспектів справи: можливо, позивачі надали недостатньо доказів на підтвердження своєї позиції, або адвокати не були обізнані зі специфікою справи чи специфікою роботи підприємства, або ще щось. Однак це не спростовує того, що є вірогідність розгляду справи в такому форматі.
У даному випадку суди були на боці ДФС і винесли рішення про відмову в задоволенні позову, тому ПН залишилася заблокованою, а відмова органу ДФС – у силі. Підприємство має лише один варіант подальших дій – подати апеляційну скаргу на винесену постанову.
Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.17 р. у справі № 818/1159/17.
Цю постанову залишили наостанок із двох причин – вона найновіша та в ній прописано підстави відмови в задоволенні позову. При розгляді даної справи суд досліджував усі документи та навіть більше. Тож розглянемо її докладніше.
За результатами опрацювання СМКОР направленої на реєстрацію ПН виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів з кодом УКТЗЕД 1512. Так, судом установлено, що відповідно до договору поставки позивач мав продати олію соняшникову нерафіновану вищого ґатунку (п. 1.1 Договору). Зобов’язання сторін із поставки товару виникають на підставі погодженого ними замовлення, в якому зазначаються асортимент, кількість, ціна за одиницю товару, що поставляється, та дата його поставки (п. 2.1 Договору). Ціна товару визначається у специфікації (п. 4.1 Договору).
Згідно з випискою з рахунка позивачу були перераховані кошти за цим договором поставки та в призначенні платежу вказано: «За олію соняшникову нераф. Згідно з рахунком від 30.06.17 р. № 365, ПДВ 20 % = 12 650,00 грн.».
Як бачимо, за договором позивач мав поставити «олію соняшникову нерафіновану вищого ґатунку», а згідно з випискою з рахунка № 365 оплату здійснено за «олію соняшникову нерафіновану». Отже, документи містять або неконкретизовану, або різну номенклатуру товару.
Дослідивши документи, суд також установив невідповідність обсягів постачання позивача обсягам придбання соняшнику. Однак жодних доказів на спростування такої невідповідності позивач не надав.
Можливо, за наявності достатньої кількості документів (доказів) при розгляді справи судом було б винесено зовсім інше рішення, однак цього не було зроблено.
Суд звертав увагу, що позивачем для доведення правоти своєї позиції не було подано:
Отже, у цій справі суд дійшов висновку про наявні порушення з боку підприємства, правильність прийнятого комісією ДФС рішення, тому в задоволенні позову підприємству було відмовлено, ПН залишилася заблокованою, відмову ДФС визнано дійсною.
Як бачимо, практика суду ще неоднозначна і слід пам’ятати про людський фактор, адже судді також порізному розглядають справи: хтось є більш уважним/обізнаним, а хтось вирішує не поглиблюватись у справу.
У будь-якому разі, якщо ви зіштовхнулися з блокуванням ПН/РК, отримали відмову ДФС та вирішили оскаржити її у суді, дотримуйтеся таких основних порад:
Отже, якщо ви вирішили звертатися до суду, підготуйте якомога більше інформації та матеріалів на підтвердження реальності спірної операції. Будемо сподіватися, що практика суду із цього питання у більшій мірі буде позитивною для підприємств.