• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Забули відобразити у формі № 1ДФ виплати ФОПу: чи буде штраф

16.04.2019 5334 0 6

Звітність по зарплаті: шпаргалка для бухгалтера


Багатьом бухгалтерам знайома ситуація, коли після успішного подання форми № 1ДФ до органу ДФС, виявляється, що в ній забули вказати фізособу-підприємця (ФОП). Розглянемо, чи буде в такому разі застосовано штрафну санкцію до платника податків та як відстоювати свою правову позицію перед ревізорами та у суді.


Коли застосовується штраф за неправильну інформацію у формі № 1ДФ

Як показує практика, органи ДФС застосовують штрафні санкції з посиланням на п. 119.2, 176.2 Податкового кодексу (далі – ПК). Однак ці штрафи не є правомірним з огляду на таке.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Тобто склад правопорушення та застосування штрафних санкцій за нього не може бути встановлений підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема наказами міністерств.

Водночас, застосовуючи штрафні санкції за невідображення у формі № 1ДФ виплат ФОПам, ревізори посилаються на додаток до наказу Мінфіну від 13.01.15 р. № 4 (далі – Наказ № 4), в якому наведено Довідник ознак доходів фізичних осіб. Так, під кодом ознаки «157» зазначено «дохід, виплачений самозайнятій особі (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст.ст.177, 178 ПКУ)». Однак такі вимоги Наказу № 4 суперечать ПК.

У пп. «б» п. 176.2 ПК передбачено, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, установлені ПК для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише в разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

А згідно з пп. 14.1.180 ПК податковим агентом щодо ПДФО є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність у порядку, передбаченому ст. 18 ПК.

У п. 18.1 ПК передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку ПК покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Оскільки самозайнята особа, у тому числі ФОП, сама розраховує, утримує та сплачує ПДФО до бюджету, то суб’єкт господарювання (далі – СГ), який виплачує дохід такій самозайнятій особі за постачання ТМЦ або послуг, не є податковим агентом у розумінні ПК.

Важливо! Бухгалтерам слід пам’ятати про вимоги п. 177.8 ПК, яким передбачено, що під час нарахування (виплати) ФОПу доходу від здійснення ним підприємницької діяльності, СГ та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо ФОПом, що отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

А що робити, якщо ФОП не надав копію документа, що підтверджує державну реєстрацію підприємцем? Можна спробувати переконати ревізорів та/або суд, що наявність ФОПа в ЄДР можна розцінювати як аналогічний документ, оскільки під час прийняття ПК такого сервісу не існувало. Однак така позиція містить деякі хиби, оскільки не всі представники держорганів можуть із нею погодитися.

Водночас у п. 119.2 ПК передбачено, що:

  • неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.;
  • ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Як бачимо, штрафна санкція за п. 119.2 ПК може бути застосована лише в разі, якщо незазначення у формі № 1ДФ інформації призвело до неправильного відображення зобов’язання податкового агента з ПДФО.

Отже, якщо бухгалтер забув відобразити виплати ФОПу в формі № 1ДФ, він може спати спокійно, оскільки застосування штрафної санкції є неправомірним.

Судова практика

На сьогодні судових справ із зазначеного питання є небагато, оскільки розмір штрафної санкції – 510 грн. є значно меншим за судовий збір (2019 року: для фірм – 1 921 грн., для ФОП – 768,40 грн.). Тож платники податків воліють не втягуватись у судову тяганину і сплатити неправомірний штраф.

Неоскарженню СГ штрафу сприяє і практика Верховного Суду, який у постанові від 10.04.18 р. у справі № 820/1989/17 (№ К/9901/32743/18, № К/9901/4788/17) зазначив, що «нарахування доходів фізичним особам –підприємцям попадають у розрахунок за формою № 1 ДФ у графи 3 та 3 «а» з ознакою доходу «157» – дохід, виплачений самозайнятій особі».

Тож обережні бухгалтери можуть робити зайву роботу, відображаючи заради перестрахування ФОПів у формі № 1ДФ. А бухгалтерам, які цінують свій час та дотримуються вимог ПК, стане у пригоді така судова практика.

Неправомірність застосування штрафу за невідображення у формі № 1ДФ виплат ФОПу підтримав ВАСУ в ухвалі від 15.10.15 р. у справі К/800/19272/15, а також (що є надзвичайно важливим) ВСУ у постанові від 19.02.19 р. у справі №825/809/16 (№К/9901/6047/18).

Важливо! У разі якщо правові позиції ВСУ відрізняються, судам рекомендовано брати до уваги ту правову позицію, що викладена в часі пізніше. Тож, за умови неоднозначної судової практики, для СГ є приємною обставиною те, що пізнішою є постанова ВСУ на користь платника податків.

Оскільки штраф за перекручення інформації у формі № 1ДФ є малим, такий спір розглядатиметься судами в письмовому провадженні (звісно, якщо оскаржується лише цей штраф, а не низка податкових повідомлень-рішень, що були прийняті за результатами виїзної перевірки). Тому пропонуємо вам зразок позову, в який ви можете просто підставити свої дані:

Зразок позову

POZ_1дф.doc

Завантажити

Приховані небезпеки

Обережні бухгалтери, відображаючи у формі № 1ДФ всіх ФОПів, можуть пропустити інші небезпеки.

На сьогодні посадові особи органів ДФС та Держпраці дуже прискіпливо вивчають форму № 1ДФ. Уже були випадки, коли представники держорганів намагалися прирівняти виплату ФОПу, відображену у формі № 1ДФ, до трудових відносин з усіма відповідними наслідками (донарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ або застосування штрафу за абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП – за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у розмірі 30 мінімальних заробітних плат).

За таких обставин невідображення у формі № 1ДФ виплат ФОПу видається не надто страшним порушенням.

Висновки

З наведеного вище можна зробити такі висновки:

  1. Якщо у формі № 1ДФ не показано виплат ФОПу, це не є порушенням за наявності доказів того, що така фізособа продавала ТМЦ/послуги в межах своєї підприємницької діяльності.
  2. Кожен СГ вирішує для себе самостійно, показувати у формі № 1ДФ виплати ФОПам чи ні. Водночас потрібно пам’ятати: якщо в першому випадку виплату ФОПу показали, а в іншому – ні, то це може формально узаконити застосування штрафу за п. 119.2 ПК.
  3. Якщо виявили, що ФОПа не вказано у формі № 1ДФ за певний квартал, то подання звітної нової форми № 1ДФ не спричиняє застосування штрафу. А от подання уточнюючої форми № 1ДФ може спричинити застосування штрафу. За таких обставин, якщо вже не показали ФОП – і не показуйте (а краще запасіться додатковими доказами, що вам продавав ТМЦ/послуги саме підприємець);
  4. Сміливі бухгалтери можуть подбати про те, що в наказі про облікову політику буде вказано таке: «Керуючись пп. 14.1.180, п. 176.2 ст.176 ПК, у податковому обліку (у формі № 1ДФ) не відображаються виплати ФОПам, здійснені в межах їхньої підприємницької діяльності та щодо яких ТОВ «Платник» не є податковим агентом». У такому разі у вас, хоч і непрямий, доказ того, що ви не є податковим агентом і штраф за невідображення ФОПа у формі № 1ДФ застосовано неправомірно.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали