Довідник з оподаткування медичних КНП

№ п/п

Податок (внесок)

Ставка

Податкова звітність

Строки подання

1

2

3

4

5

1

Податок на прибуток (п. 133.4 ПК)*

–

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553 (далі – Звіт неприбуткової організації)**

Щорічно, протягом 60 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення року (пп. 49.18.6, 133.4.7 ПК)

* Тут нічого нового для КНП немає. Після свого перетворення з медичної бюджетної установи КНП все одно залишаються неприбутковими організаціями (у них має змінитися тільки ознака неприбутковості за Реєстром неприбуткових установ та організацій, порядок ведення якого затверджено постановою КМУ від 13.07.16 р. № 440, далі – Реєстр). Такі КНП керуються п. 133.4 ПК, згідно з яким неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток.

** Медична бюджетна установа заповнювала у Звіті неприбуткової організації в основному рядки 1.1 «фактично одержане фінансування бюджетної установи (організації) за загальним фондом», 1.2 «залишки коштів бюджетної установи (організації) на спеціальних рахунках, що перейшли з попереднього року» та 1.3 «доходи, одержані бюджетною установою (організацією), що зараховані на рахунки спеціального фонду цієї установи (організації) згідно із затвердженим у встановленому порядку кошторисом». А ось у КНП з наступного року в новому статусі ці рядки будуть порожніми. Тільки за рік, у якому відбулася реорганізація бюджетної установи (перетворення її на КНП), ці рядки будуть заповнені.

2

Податок на прибуток (розд. III, підрозд. 4 розд. XX ПК)*

18 %

1. Звіт неприбуткової організації.

2. Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897 (далі – декларація з податку на прибуток)

За місяць, у якому відбулося порушення вимог п. 133.4 ПК (протягом 20 к. д. після закінчення місяця), подається Звіт неприбуткової організації, а потім щоквартально до кінця року, протягом 40 к. д. після закінчення кварталу – декларація з податку на прибуток (пп. 49.18.2, 49.18.6, 133.4.3 ПК)

* Те або інше КНП стає платником податку на прибуток тільки в тому випадку, якщо порушить вимоги, установлені п. 133.4 ПК. Згідно з пп. 133.4.3 ПК порушникові доведеться сплатити податок виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів (докладніше див. «Неприбутковий статус медичного КНП: як зберегти»).

3

Податок на доходи нерезидентів
(п. 141.4 ПК)

0 %, 4 %, 5 %,
6 %, 12 %,
15 %*, 20 %

Декларація з податку на прибуток**

Щорічно, протягом
60 к. д. після закінчення року
(пп. 49.18.6, 133.4.7 ПК)

* Якщо інше не встановлено міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування.

** Неприбуткові організації здають таку податкову звітність у разі виплати зазначених у п. 141.4 ПК доходів на користь нерезидентів – разом зі Звітом неприбуткової організації. При цьому вони заповнюють рядки 23–25 декларації з податку на прибуток і додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримані доходи із джерелом їх походження з України». Інші показники декларації заповненню не підлягають (див. Індивідуальну податкову консультацію (далі – ІПК) ДФС від 21.09.17 р. № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФС від 01.03.19 р. № 836/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, роз'яснення ГУ ДФС в Одеській області).

До уваги! У разі виплати доходів нерезидентам КНП – неприбутковій організації не потрібно ставати на облік як платник податку на прибуток, і з Реєстру неприбуткових її не виключать.

4

ПДВ (розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПК)*

0 %, 7 %,
20 %

Податкова декларація з податку на додану вартість за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21

Щомісячно, протягом
20 к. д. після закінчення місяця
(пп. 49.18.2, п. 203.1 ПК)

* КНП стають платниками ПДВ після реєстрації їх платниками цього податку. Можна реєструватися платником ПДВ і добровільно. Але якщо загальна сума операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (у т. ч. звільнених від оподаткування), перевищить поріг в 1 млн грн – доведеться зробити це в обов'язковому порядку (докладніше – «ПДВ-облік у медичного КНП»). Казначейство відкриє для КНП рахунок у СЕА ПДВ, а КНП як особа, що здійснює постачання товарів/послуг, оформлятиме податкові накладні/розрахунки коригування, реєструючи їх в ЄРПН. На відміну від КНП, бюджетні медзаклади цієї долі уникають, оскільки свою діяльність ведуть в основному за рахунок медичної субвенції, а значить, постачаннями товарів/послуг у розумінні пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПК не займаються.

5

Акцизний податок (розд. VI, підрозд. 5 розд. XX ПК)*

Різні ставки,
установлені ПК

Декларація акцизного податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 14

Щомісяця, не пізніше
20-го числа наступного
місяця (п. 223.1–223.2 ПК)

* КНП може мати справу з такими підакцизними товарами, як спирт етиловий, пальне, легкові автомобілі. Тому їм потрібно бути дуже уважними. Наприклад, якесь КНП зберігає пальне в резервуарі на своїй території, щоб використовувати його для власного споживання (для заправлення електрогенератора, транспортних засобів тощо). Тоді йому, можливо, доведеться отримати ліцензію на право зберігання пального (ст. 15 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і палива»).

Ми сказали «можливо», тому що в тій же ст. 15 названого Закону сказано, що ліцензію не потрібно отримувати підприємствам, установам та організаціям, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Якраз одним із таких підприємств і може бути КНП. Адже згідно із Законом № 2168 НСЗУ – це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінгарантій медобслуговування населення, а програма держгарантій визначає перелік та обсяг медпослуг (включаючи медвироби) і лікарських засобів, повну оплату яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів держбюджету.

Ось і виходить: якщо КНП отримує фінансування винятково від НСЗУ як головного розпорядника бюджетних коштів, а також із місцевого бюджету (наприклад, на виконання цільових програм), то можна і поборотися за «неліцензованість». Проте струмочки небюджетних коштів (від фізосіб і юросіб за надання платних послуг, а також у вигляді отриманої благодійної допомоги тощо) приведуть до необхідності таку ліцензію мати.

Що стосується акцизного податку, то тут така ситуація. Якщо приміщення/територію, де зберігається пальне (знаходиться резервуар із ним) можна назвати акцизним складом (а це буде, коли мінімальні обсягові критерії, установлені пп. 14.1.6 ПК, перевищені та/або умова про власне споживання порушена), то КНП уважатиметься розпорядником акцизного складу (далі – АС), тобто особою, яка займається зберіганням і реалізацією пального (пп. 14.1.224 ПК).

Такий висновок можна зробити з пп. 14.1.212 ПК, де під реалізацією пального для цілей розд. IV у числі інших розуміються будь-які операції з його фізичної передачі (відпускання, відвантаження) з АС для власного споживання. А значить, КНП реєструється розпорядником АС і платником акцизного податку (пп. 212.1.15 ПК). Казначейство відкриває йому рахунок в СЕА РПСЕ, а саме підприємство оформляє акцизні накладні/розрахунки коригування, реєструючи їх в ЄРАН.

А ось якщо медичне КНП зберігає і використовує для власного споживання спирт етиловий, тоді воно не буде розпорядником АС. Адже такими вважаються особи, які реалізують спирт етиловий (пп. 212.1.15 ПК). Проте поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно до суб'єктів господарювання, які займаються його виробництвом (пп. 14.1.212 ПК). Розпорядником АС є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку і має документи, що підтверджують право власності або користування на приміщення та/або територію, які належить до АС (пп. 14.1.224 ПК).

6

ПДФО і військовий збір (далі – ВЗ)
(розд. III ПК, п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПК)*

18 % (ПДФО), 1,5% (ВЗ)

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, затвердженою наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4**

Щоквартально, протягом
40 к. д. після закінчення кварталу
(пп. 49.18.2, п. 51.1 ПК)

* Для КНП немає нічого нового в частині утримання ПДФО і ВЗ із доходів фізосіб порівняно з бюджетною медустановою.

** Звернемо увагу, що звітність із ПДФО та ЄСВ буде об'єднана (Закон від 19.09.19 р. № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», далі – Закон № 116). З 01.01.21 р. податкові агенти і платники ЄСВ щоквартально подаватимуть Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ, із розбиттям за місяцями звітного кварталу.

7

ЄСВ (Закон від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування»,
далі – Закон № 2464)*

22 %, 8,41 %

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового постачання, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою № Д4, затвердженою наказом Мінфіну від 14.04.15 р.
№ 435 (далі – Наказ № 435)**

Щомісяця протягом 20 к. д.
після закінчення місяця (п. 1
розд. III Порядку формування і подання страхувальниками звіту за сумами нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
затвердженого Наказом № 435)

* Порівняно з бюджетною медустановою нічого нового в частині нарахування ЄСВ у КНП немає.

** Див. виноску «**» до ряд. 6 цієї таблиці.

8

Екологічний податок

(розд. VIII ПК)*

Різні ставки,
установлені ПК

Податкова декларація екологічного податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 715

Щоквартально, протягом
40 к. д. після закінчення кварталу
(пп. 49.18.2, п. 250.1–250.2 ПК)

* КНП – ЗОЗ сплачує екологічний податок так само, як колишня бюджетна медустанова. Але йому обов'язково потрібно переглянути (переукласти) договори із суб'єктами господарювання, які займаються вивезенням, переробкою та утилізацією відходів.

ЗОЗ знають, що розміщувати медичні відходи потрібно за спеціальними правилами. Згідно з Державними санітарно-протиепідемічними правилами і нормами з поводження з медичними відходами, затвердженимм наказом МОЗ від 08.06.15 р. № 325 (далі – Правила № 325), такі відходи поділяються на категорії: А – епідемічно безпечні (у т. ч. харчові та звичайні тверді побутові відходи); В – епідемічно небезпечні; З – токсикологічно небезпечні; D – радіологічно небезпечні. Для кожної категорії відходів у Правилах № 325 описані типові схеми поводження з ними. Керуючись цим документом, КНП може тимчасово зберігати відходи до передачі їх на розміщення у спеціально відведених для цього місцях, переробку та утилізацію. Тоді в цій частині КНП платником екологічного податку не буде (ІПК ДФС від 12.12.17 р. № 2947/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.19 р. № 2585/ІПК/15-32-12-03-12). Правда, у КНП, яке тимчасово зберігає харчові та тверді побутові відходи, повинні бути чинні договори на їх вивезення із суб'єктами господарювання, що мають дозвіл, виданий відповідним уповноваженим органом. Якщо ж відходи – небезпечні, тоді потрібний чинний договір зі спеціалізованим підприємством, яке має ліцензію на переробку та утилізацію небезпечних відходів (ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.19 р. № 2585/ІПК/15-32-12-03-12/ІПК, ДФС від 13.09.19 р. № 175/6/99-00-04-04-03-15/ІПК). Не в кожного підприємства, що займається вивезенням відходів, така ліцензія є.

А ось КНП, яке має джерела іонізуючого випромінювання для діагностики (рентгенографічні, рентгеноскопічні апарати, апарати комп'ютерної томографії тощо) та/або терапії (лінійні прискорювачі, апарати для ультразвукової абляції пухлин, апарати для контактної променевої терапії тощо), не уникне сплати екологічного податку в частині утворення радіоактивних відходів їх виробниками. На думку податківців (ЗІР, категорія 120.01), підприємство з дати придбання (купівлі-продажу) такого джерела вважатиметься суб'єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії. Причому навіть якщо воно має джерело іонізуючого випромінювання, діяльність із використання якого звільняється від ліцензування згідно з Переліком, затвердженим наказом Держінспекції ядерного регулювання від 03.12.13 р. № 138.

До уваги! Спеціально реєструватися платником екоподатку такому КНП не потрібно. Проте доведеться повідомити податківців про те, що у КНП з'явився об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням (і як результат – обов'язок декларувати і сплачувати податок), подавши форму № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588, далі – Наказ № 1588, Порядок № 1588). До речі, податківці розробили Довідник типів об'єктів оподаткування (зараз він доступний станом на 07.10.19 р. на сайті ДПС, розділ «Довідникі», підрозділ «Типи об’єктів оподаткування»). І хоча, згідно з п. 8.7 Порядку № 1588, цей Довідник не має статусу нормативного документа, але у формі № 20-ОПП посилання на нього є. Звичайно, перелік типів об'єктів у цьому Довіднику може видатися дивним, присутність у ньому того або іншого об'єкта не обов'язково означає, що про нього слід повідомляти податківців.
Як, власне, і відсутність якогось об'єкта не говорить про те, що цю форму подавати не доведеться.

9

Рентна плата (розд. IX ПК)*

Різні ставки,
установлені ПК

Податкова декларація з рентної плати за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 719

В основному – щоквартально,
протягом 40 к. д.
після закінчення кварталу
(пп. 49.18.2, п. 257.1 ПК)

* У принципі медичне КНП може бути платником рентної плати будь-якого виду (крім рентної плати за транспортування нафти). Наприклад, у КНП може бути свердловина з власними водозабірними спорудами та обладнанням для забору води. Тоді йому потрібно мати на увазі два важливих нюанси.

По-перше, підземні води належать до корисних копалин, а на видобуток прісних підземних вод потрібно отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр (ст. 19 Кодексу про надра). Правда, є виняток: такий дозвіл можна не оформляти для видобутку підземних вод (крім мінеральних) землекористувачами у межах наданих їм земельних ділянок для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, якщо обсяг видобутку підземних вод за кожним із водозаборів не перевищує 300 м³ на добу (ст. 23 Кодексу про надра). Порядок видачі спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою КМУ від 30.05.11 р. № 615.

Але навіть якщо КНП не потрібно отримувати дозвіл на використання надр, воно все одно буде платником рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин відповідно до пп. 252.1.4 ПК. Адже тоді КНП є землекористувачем, який провадить господарську діяльність із видобутку підземних вод (див. ЗІР, категорія 130.01). Хіба що глибина власної свердловини становить до 20 м, а КНП видобуває воду для власного споживання. У цьому випадку можна орієнтуватися на пп. 252.4.1 ПК і рентну плату не сплачувати (ЗІР, категорія 130.01).

До речі, законопроект № 1210 (отриманий ВРУ і в разі його прийняття закон набуде чинності з дня, що настає за днем його публікації) переписує норму пп. 252.4.1 ПК, звільняючи від рентної плати всі запаси корисних копалин місцевого значення, без вказівки на глибину розробки прісних вод (згідно зі ст. 5 Водного кодексу підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого постачання води, належать до водних об’єктів місцевого значення).

По-друге, спеціальне водокористування не можна проводити без відповідного дозволу (крім деяких винятків, перелічених у ст. 48 Водного кодексу (далі – ВК), зокрема забору та/або використання води в об’ємі до 5 м³ на добу, за винятком тієї, що використовується для виробництва напоїв і фасованої питної води), який видається відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою КМУ від 13.03.02 р. № 321. Адже таке КНП є первинним водокористувачем (ст. 42 ВК). Згідно з п. 255.1 ПК первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. А значить, наше КНП є також платником рентної плати за спеціальне водокористування. Таким платником не буде КНП, яке можна назвати водокористувачем, що використовує воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб (п. 255.2, пп. 255.4.1 ПК).

До уваги! Реєструватися платником рентної плати не потрібно. Проте до контролюючого органу доведеться подати форму № 20-ОПП, складену згідно з додатком 10 до Порядку № 1588.

10

Податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки (ст. 266 ПК)*

Установлюються рішенням місцевої ради**

Податкова декларація з податку на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.15 р. № 408

Щорічно, до 20 лютого
звітного року***
(пп. 266.6.1, 266.7.5 ПК)

* Згідно з пп. 266.1.1 ПК платники податку на нерухомість, що відрізняється від земельного податку, – це фізичні та юридичні особи, у т. ч. нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Водночас є нерухомість, яка не є об'єктом оподаткування. Зокрема, бюджетна медустанова перед перетворенням на КНП не сплачувала податок згідно з пп. «а» пп. 266.2.2 ПК. Податківці підкреслюють (див. лист МГУ ДФС – ЦО з ОКП від 07.04.16 р. № 7561/10/28-10-01-3-11, далі – Лист № 7561), що для застосування цієї норми повинні виконуватися три умови одночасно, а саме якщо:

1) організація створена органами державної влади, органами місцевого самоврядування;

2) її фінансування здійснюється тільки за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;

3) така організація отримала статус неприбуткової. Проте, за великим рахунком, неважливо, що КНП – уже не бюджетник, як здійснюється його фінансування і чи є воно неприбутковим. Адже говорити про якесь право власності на нерухомість таких підприємств, перетворених із бюджетних медустанов, некоректно. Після такого перетворення нерухомість до КНП перейшла на праві оперативного управління. КНП, як і раніше, не володіє цією нерухомістю на праві власності, тобто не здійснює одночасне володіння, користування і розпорядження таким майном на власний розсуд, як це зазначено в ч. 1 ст. 318 Цивільного кодексу (далі – ЦК). Право оперативного управління – інше речове право (ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу, далі – ГК). Це право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), для провадження некомерційної діяльності в рамках, установлених законодавчо (ч. 1 ст. 137 ГК). Тому, на думку автора, «нерухомий» податок КНП сплачувати не повинне . Зокрема, подібного висновку дійшов суд стосовно державного підприємства як суб'єкта управління об'єктами держвласності, а не власника майна. Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.12.18 р. у справі № 812/1232/18 підкреслив, що нежитлова нерухомість, яка знаходиться на балансі такого підприємства, є власністю держави, а не цього підприємства (ЄДРСР, реєстр. № 78158443). Аналогічно і для будь-якого КНП – власником його нерухомості є територіальна громада, а не саме КНП.

Хоча цей висновок, можливо, доведеться відстоювати в суді. Адже та сама ДФС у Листі № 7561 написала: об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які знаходяться у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними організацій, що утримуються за рахунок відповідних бюджетів, якщо вони отримали прибуток, обкладаються податком на нерухоме майно на загальних підставах. Тобто податківці читають пп. «а» пп. 266.2.2 ПК формально, не бажаючи визнавати, що до нерухомості зазначених суб'єктів словосполучення «знаходяться у власності» узагалі непридатне.

Що можна зробити на практиці? Щоб уникнути претензій із боку контролерів, рекомендуємо звернутися до відповідної місцевої ради з проханням установити пільги для ЗОЗ – КНП незалежно від джерел фінансування. Адже це в компетенції місцевої ради (пп. 266.4.2 ПК).

** Така ставка не повинна перевищувати 1,5 % розміру мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м² об'єкта оподаткування (пп. 266.5.1 ПК).

*** Згідно із Законопроектом № 1210 (у разі його прийняття закон набуде чинності наступного дня після публікації), декларація подається не пізніше 20 лютого звітного року.

До уваги! Якщо КНП усе ж таки доведеться сплачувати податок на нерухомість, то реєструватися йому платником цього податку не потрібно. Проте до контролюючого органу слід подати форму № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588).

11

Земельний податок
(ст. 269–289 ПК)*

Установлюється рішенням місцевої ради**

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.06.15 р. № 560

Щорічно, не пізніше 20 лютого звітного року,
або щомісячно, протягом 20 к. д. місяця,
що настає за звітним
(п. 285.1, 286.2–286.3 ПК)

* Разом із власниками земельних ділянок платниками земельного податку є землекористувачі (п. 269.1 ПК). Після перетворення ЗОЗ із бюджетної медустанови на КНП до останнього перейшли земельні ділянки на праві постійного користування. А значить, таким підприємствам до земельного податку варто придивитися уважніше.

І перше запитання, що виникне у бухгалтера КНП, буде таким: чи застосовне до медичного КНП, як раніше до бюджетного ЗОЗ, звільнення від земельного податку за пп. 282.1.4 ПК, якщо таке КНП повністю утримується за рахунок коштів державного або місцевого бюджету?

На думку автора, так. Як уже було зазначено вище, якщо до КНП гроші надходять виключно від НСЗУ, а також із місцевого бюджету, то можна вважати, що це ЗОЗ, яке утримується за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів. Тобто земельний податок йому сплачувати не потрібно. Хоча, як і в ситуації з несплатою «нерухомого» податку, таке рішення доведеться відстоювати (можливо, і в суді). Інша справа, якщо будуть ще й надходження іншого роду – від юридичних і фізичних осіб як плата за послуги, благодійна допомога тощо. Тогда КНП доведеться сплачувати земельний податок. Також звільнення від сплати земельного податку не поширюється на ділянки, окремі будівлі, споруди або приміщення, які КНП здає в оренду (п. 284.3 ПК).

Що можна зробити на практиці? Рекомендуємо звернутися до місцевої ради, щоб своїм рішенням вона звільнила від земельного податку ЗОЗ – КНП незалежно від джерел фінансування. Це право місцевим радам дає п. 284.1 ПК.

** Така ставка податку встановлюється:
– за земельні ділянки, нормативна грошова оцінка (далі – НГО) яких проведена – у розмірі не більше 3 %, для земель загального користування – не більше 1 %, для сільгоспугідь – не менше 0,3 % і не більше 1 %, а для лісових земель – не більше 0,1 % від їх НГО (п. 274.1 ПК);
– за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, НГО яких не проведена – у розмірі не більше 5 %, для сільгоспугідь – не менше 0,3 % і не більше 5%, для лісових земель – не більше 0,1 % від НГО одиниці площі ріллі по області (п. 277.1 ПК).

До уваги! Реєструватися платником земельного податку не потрібно. Проте до контролюючого органу доведеться подати форму № 20-ОПП, складену згідно з додатком 10 до Порядку № 1588.

12

Транспортний податок
(ст. 267 ПК)*

25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, з дня випуску якого минуло не більше 5 років
і середньоринкова вартість якого перевищує 375 МЗП на 1 січня звітного року

Податкова декларація з транспортного податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.15 р. № 415

Щорічно, до 20 лютого
звітного року
(пп. 267.6.4 ПК)**

* Платниками транспортного податку є будь-які юридичні особи, причому не тільки комунальні унітарні підприємства (як комерційні, так і некомерційні), але навіть бюджетні установи. Отже нічого нового в порядку справляння цього податку КНП не чекає.

** У законопроекті № 1210 (у разі прийняття закон набуде чинності наступного дня після його опублікування) зазначено, що декларація подається не пізніше 20 лютого звітного року.