Роз’яснення ДПС: аналізуємо відповіді на 6 актуальних питань платників податків

Державна податкова служба України відповідно до звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 31.01.2025 № 04-32/10-2025/25799 (вх. ДПС № 89/2 від 03.02.2025) та листа Міністерства фінансів України від 05.02.2025 № 11120-07-62/3730 (вх. ДПС № 199/4 від 06.02.2025) про розгляд та надання позиції з актуальних питань платників податків щодо застосування окремих норм податкового законодавства України – у межах своєї компетенції надала роз’яснення з низки актуальних питань в своєму листі від 06.02.2025 № 91/2/99-00-28-01-01-02..

Проаналізуємо відповіді податківців.

Питання 1. Щодо можливості складання зведених податкових накладних інтернет-провайдерами

Минулого року багато інтернет-провайдерів перейшли з єдиного податку на загальну систему оподаткування, тому доволі гостро постало питання про оформлення податкових накладних (далі – ПН). Адже фізично дуже складно складати окремі ПН на велику кількість абонентів, тем паче, що більша частина з них – кінцеві споживачі.

Можливість складати зведені ПН передбачено п. 201.4 Податкового кодексу (далі — ПК). Але умовою є наявність ритмічних або безперервних поставок.

Ритмічним вважається постачання товарів/послуг одному покупцеві два і більше разів на місяць (п. 201.4 ПК), а от визначення безперервних постачань у ПК немає. Тому й постало питання, чи можна вважати постачання послуг з доступу до мережі «Інтернет» безперервними.

Це питання було розглянуто, і податківці дійшли висновку, що такі постачання вважаються безперервними, а отже, інтернет-провайдери можуть складати зведені податкові накладні.

Згадаємо правила складання зведених ПН у разі безперервних постачань послуг, установлені п. 201.4 ПК:

• якщо отримувачами послуг є платники ПДВ – то зведену ПН складають на кожного такого платника не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулися ці постачання;
• якщо отримувачами послуг є неплатники ПДВ – зведену ПН може бути складено не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулися ці постачання, на весь обсяг таких постачань.

Зазначимо, що ми ще в минулому році писали про можливість складання зведених ПН інтернет-провайдерами: «Чи можуть інтернет-провайдери складати зведену ПН?». 

Питання 2. Щодо зазначення відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування у формі № 20-ОПП, коли в довіднику «Вулиці населених пунктів» зазначено дві вулиці з однаковою назвою

У питанні як приклад йдеться про дві вулиці Миру: як обрати правильну для заповнення форми № 20-ОПП?

Податківці зазначають, що пiд час заповнення заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язанi з оподаткуванням або через якi провадиться дiяльнiсть, за формою № 20-ОПП можливо обрати будь-яку з наведених у довiднику назв вулицi, незважаючи на їхне кодування, оскiльки саме назва вулицi використовується для цiлей заяви за формою № 20-ОПП для визначення мiсцезнаходження об’єкта оподаткування.

Питання 3. Щодо можливості визнання довідки про статус податкового резидента, отриманої від китайських партнерів у електронній формі

Питання було в тому, що для уникнення сплати податку на фрахт за вимогами ПК слід отримати від перевізника-нерезидента довідку про статус податкового резидента своєї країни – оригінал чи засвідчену копію. Партнери з Китаю стверджують, що у них такі довідки отримують онлайн і це і є оригінал. Чи можна врахувати цю довідку як оригінальну?

Податківці у відповіді на це запитання посилаються на п. 103.4 ПК, де зазначено, що пiдставою для звiльнення (зменшення) вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особi (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довiдки (або iї нотарiально засвiдченої копiї), яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України.

Відповідно до п. 103.5 ПК така довiдка видається компетентним (уповноваженим) органом вiдповiдної країни, визначеним мiжнародним договором України, за формою, затвердженою згiдно iз законодавством вiдповiдної країни, i вона повинна бути належним чином легалiзована, перекладена вiдповiдно до законодавства України.

Отже, податківці доходять висновку, що для цiлей звiльнения вiд оподаткувания нерезидент має надати платнику податкiв довiдку, оформлену з огляду на вимоги п. 103.5 ПК, зокрема видану компетентним (уповноваженим) органом Китайськоi Народноi Республiки, за формою, затвердженою згiдно iз законодавством Китайськоi Народноi Республiки, яка повинна бути належним чином легалiзована, тобто перекладена вiдповiдно до законодавства України i посвiдчена нотарiально. Також слiд дотриматися умови, що отримання переваг у вигляді звільнення вiд оподаткування або застосування пониженої ставки податку вiдповiдає об’єкту та цiлям Угоди.

Тобто виходить, що електронна копія довідки без перекладу та нотаріального посвідчення не є підставою для того, щоб не утримувати податок на фрахт під час виплати доходу нерезиденту.

Питання 4. Щодо дати визначення доходу платниками єдиного податку в разі розрахунків за товари (послуги) через POS-термінал

Нагадаємо, що зміна позиції ДПС із цього питання відбулася 02.01.2025 і викликала дуже великий резонанс. Про це ми писали тут: «Дата визнання доходу платником ЄП: із 2 січня ДПС змінила свою думку».

Згідно з п. 292.6 ПК датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Тобто дохід у платника єдиного податку виникає за касовим методом.

Але в разі розрахунків через термінал зарахування коштів на рахунок продавця відбувається не одразу, а, як правило, на наступний день. І такий наступний день може бути вже іншим звітним періодом.

Так, до 02.01.2025 податківці у своїх роз’ясненнях посилалися на п. 292.6 ПК і зазначали, що в разі здійснення розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

Але з 02.01.2025 позиція ДПС змінилась, і тепер у ЗІР (категорія 107.01.03) на запитання «Як з метою оподаткування визначається дата отримання доходу ФОП – платником ЄП при здійсненні нею розрахунків за допомогою POS-терміналів?» податківці відповідають, що датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.

Також зазначимо, що до 03.02.2025 було ще одне роз’яснення у ЗІР (категорія 107.01.03), де податківці також посилалися на п. 292.6 ПК стосовно дати визначення доходу, відповідаючи на запитання щодо розміру суми, яка є доходом підприємця – платника єдиного податку в разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги): це має бути повна сума виручки (з урахуванням суми комісії, утриманої банком) чи сума виручки за мінусом суми комісії, утриманої банком? Наразі це роз’яснення також переведено до нечинних.

Отже, наразі згідно із роз’ясненням ДПС, погодженим із Мінфіном, датою визначення доходу платника єдиного податку в разі розрахунків через термінал є дата оформлення чека.

При цьому сумою такого доходу для підприємців – платників єдиного податку є повна сума виручки (з урахуванням комісії, утриманої банком).

Звісно, у зв’язку з цим постає запитання, з якої дати враховувати таку нову позицію ДПС? У листі податківці на це питання відповіді не дають, але в неофіційних відповідях зазначають, що такий підхід має застосовуватися до доходу за 2024 рік.

Тому ми очікуємо офіційних роз’яснень від ДПС, а поки радимо підприємцям-єдинникам отримувати індивідуальні податкові консультації.

Питання 5. Щодо чинності запитання-відповіді «У яких випадках ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не заповнюють та не подають звітність по єдиному внеску за себе (додаток ЄСВ 1, додаток 1) у складі податкової декларації?»

Нагадаємо, що до 01.01.2025 діяло роз’яснення (ЗІР, категорія 201.06), де було зазначено, що не заповнюють та не подають у складі податкової декларації звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за себе (додаток ЄСВ 1, додаток 1), фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у випадках, якщо вони:

• мають статус пенсіонера або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;
• мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом від 15.07.2021 № 1667-IX, і за них роботодавцем або резидентом Дія Сіті сплачений ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску, за всі календарні місяці звітного періоду;
• є особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність та одночасно перебувають на обліку як фізичні особи – підприємці за умови здійснення одного виду діяльності;
• скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ протягом звітного періоду відповідно до абзацу першого п. 9¹⁹ розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ.

Оскільки це роз’яснення було переведено до складу нечинних, виникло питання щодо подання додатка ЄСВ зазначеними категоріями підприємців. У відповіді податківці посилаються на інше роз’яснення (ЗІР, категорія 107.01.07), де зазначено, що платники, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок, додаток ЄСВ не подають.

Питання 6. Щодо правильності зазначення найменування об’єкта оподаткування, якщо таким об’єктом є квартира підприємця

Тобто ситуація така: підприємець подає форму № 20-ОПП на об’єкт оподаткування, який є його квартирою, де він здійснює свою підприємницьку діяльність (наприклад, це інтернет-торгівля). Далі підприємець буде реєструвати ПРРО, і назва господарської одиниці має відповідати даним, зазначеним у формі № 20-ОПП. Але підприємець не хоче, щоб назвою господарської одиниці була «квартира», він має бажання зазначити назву свого вебсайту – «Зірочка».

Відповідно постає питання: чи не буде помилкою, якщо найменування вказати не «квартира», а вебсайт «Зiрочка», з якого i надходять кошти?

Податківці у відповіді на це питання зазначають наступне:

• у графу 3 «Тип об’єкта оподаткування» заяви за формою № 20-OПП вноситься вiдповiдне значення типу об’єкта оподаткування, за адресою якого забезпечується реалiзацiя товарiв/послуг та здiйснюється обслуговування iнтернет-сайту, наприклад: квартира, житловий будинок, котедж, офiс тощо;
• графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування (зазначити у разi наявностi)» заяви за формою № 20-OПП може додатково включати (деталiзувати) необхiдну для суб’єкта господарювання iнформацiю про об’єкт оподаткування, певний засiб його iндивiдуалiзацii (комерцiйне найменування, власна назва тощо), що дозволяє асоцiювати певнi товари, роботи, послуги з дiяльнiстю суб’єкта господарювання.

Звідси випливає, що підприємець може зазначити у графі 4 форми № 20-ОПП назву такого об’єкта оподаткування як квартира «Зірочка» та відповідно саме таку назву зазначити як назву господарської одиниці у розд. 3 заяви за формою № 1-ПРРО.