Звітуємо з рентної плати за надра

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена Наказом № 719 (у редакції Наказу № 927). Розрахунок зобов'язань із рентної плати здійснюється в додатках 1–3 до декларації. У консультації розглянемо порядок заповнення декларації та додатків, які подаються за ІІ квартал цього року.

Загальні правила подання декларації

Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин здійснюється в додатку 1 до декларації, рентної плати за користування надрами для видобутку вуглеводневої сировини – у додатках 2 і 2¹, а рентної плати за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин, – у додатку 3.

Останній день подання декларацій за ІІ квартал цього року – 9 серпня.

Зверніть увагу: звітний період для подання декларації з рентної плати за користування надрами для видобутку вуглеводневої сировини – календарний місяць (пп. 14.1.35, п. 257.1 ПК), тому подати таку декларацію потрібно протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду.

Декларація подається (пп. 257.3.1, 257.3.2 ПК):

1) із рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин:

• за місцезнаходженням ділянки, із надр якої видобуто корисні копалини, якщо така ділянка розташована в межах території України;
• місцем обліку платника податків, якщо ділянка, із надр якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

2) із рентної плати за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин, – за місцезнаходженням ділянки надр.

Якщо місцезнаходження ділянки надр не збігається з місцем податкової реєстрації платника податків, то останній подає до органу ДФС за місцем своєї реєстрації копію декларації та копію платіжного документа про сплату рентної плати за надра (п. 257.6 ПК).

Заповнюємо додаток 1

Нагадаємо, відповідно до п. 252.16 ПК при розрахунку рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин застосовується коефіцієнт рентабельності. Цей коефіцієнт указується в протоколі затвердження запасів, за якими проведено держекспертизу. Однак якщо строки повторної експертизи порушено, то коефіцієнт береться в значенні, що дорівнює трикратній дисконтній ставці НБУ, що діє у звітному кварталі.

Листом ДФС України від 10.05.17 р. № 11510/7/99-99-12-02-03-17 «Про застосування коефіцієнта рентабельності» були надані роз'яснення щодо застосування в 2017 році коефіцієнта рентабельності при видобутку підземних вод. Так, якщо підприємство добуває підземну воду на підставі спецдозволу на користування надрами і має протокол затвердження запасів, держекспертизу яких проведено:

• відповідно до законодавства, то застосовується коефіцієнт, установлений у цьому протоколі;
• до 2012 року (тобто порушено строки її повторного проведення) – коефіцієнт, що дорівнює трикратній дисконтній ставці НБУ, що діє в поточному кварталі. До відома: якщо дисконтна ставка протягом кварталу змінювалася, то ДФС рекомендує розраховувати середньозважену ставку за весь квартал і потім помножувати її на три (див. лист ДФС України від 25.07.16 р. № 25016/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України»).

Якщо підприємство здійснює видобуток води на етапі дослідно-промислової розробки і родовище ще не вивчене або вода добувається на підставі дозволу на спецводокористування й оцінка в такому випадку необов'язкова, тоді потрібно застосовувати коефіцієнт рентабельності 0,22.

ПРИКЛАД 1
Підприємство на підставі спецдозволу на користування ділянкою надр здійснює видобуток глини, яку потім реалізує. Відповідно до проведеної в 2014 році геолого-економічної експертизи коефіцієнт рентабельності встановлено в розмірі 15 %. У ІІ кварталі 2017 року реалізовано 500 т глини. Дані, що брали участь у розрахунку вартості одиниці товарної продукції за фактичними цінами реалізації та за розрахунковою вартістю, наведено в додатку 1 до декларації.

Заповнимо додаток 1 (див. фрагмент 1).

Рядки 14–17 заповнюються у випадку уточнення зобов'язань за попередні періоди.

Заповнюємо додаток 3

Нагадаємо, платниками рентної плати за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин, є особи, які використовують ділянки надр (п. 253.1 ПК):

• для зберігання природного газу, нафти, газоподобних та інших рідких нафтопродуктів;
• витримки виноматеріалів, виробництва та зберігання винопродукції;
• вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
• зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
• провадження інших видів госпдіяльності.

Такі платники заповнюють додаток 3 до декларації. Як це зробити, покажемо на прикладі.

ПРИКЛАД 2
Підприємство отримало в користування відпрацьовану гірничу виробітку для зберігання харчових продуктів. Загальна площа виробітку – 800 м², глибина – 23 м.

Визначимо податкове зобов'язання з рентної плати на рік (відповідно до п. 253.5 ПК):

800 м² х 0,51 грн. = 408 грн.

Податкове зобов'язання за квартал становитиме 102 грн. (408 грн. : 4).

На підставі наявних даних заповнимо додаток 3 (див. фрагмент 2).

Висновки

Рентна плата за користування надрами для видобутку корисних копалин розраховується в додатку 1 до декларації, за користування надрами для видобутку вуглеводневої сировини – у додатках 2 і 2¹, а за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин, – у додатку 3.

Декларація з рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин подається:

• за місцезнаходженням ділянки, із надр якої видобуто корисні копалини, якщо така ділянка розташована в межах території України;
• місцем обліку платника податків, якщо ділянка, із надр якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Декларація з рентної плати за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин, подається за місцезнаходженням ділянки надр.