Округлення в ПН: чи є право на податковий кредит

Неочевидні помилки з ПДВ: як уникнути наслідків

Ціна постачання без урахування ПДВ – обо­в'язковий реквізит податкової накладної (далі – ПН), який відображається в графі 7. Згідно з пп. 5 п. 16 Порядку № 1307 графа 7 ПН заповнюється в гривнях із копійками (тобто із двома знаками після коми), якщо інше не передбачене діючим законодавством. Однак на практиці в бухгалтера не завжди є можливість так її заповнити. Як правильно скласти ПН, щоб покупець не втратив право на податковий кредит, розглянемо на прикладах.

Приклади

Приклад 1

Підприємство відвантажило покупцю товар у кількості 1 000 шт., ціна товару – 215 грн/шт. (у т. ч. ПДВ – 35,83 грн.).

Як діяв бухгалтер?

Бухгалтер при заповненні графи 7 ПН указав більше двох знаків після коми. При цьому у видатковій накладній ціну за одиницю товару наведено із двома знаками після коми (з округленням за загальноприйнятими правилами).

Що виходить у даній ситуації?

Згідно з умовами постачання ціну встановлено з урахуванням ПДВ. Тобто для визначення суми ПДВ її потрібно «вийняти» звідти. Тому виходить, що:

• загальна ціна за 1 000 шт. товару становить 215 000 грн.;
• ціна без ПДВ – 179 166,67 грн.;
• сума ПДВ – 35 833,33 грн.;
• ціна за одиницю товару без ПДВ – 179,16666667 грн. (у видатковій накладній зазначено 179,17 грн.);
• сума ПДВ за одиницю товару – 35,8333333 грн. (у видатковій накладній зазначено 35,83 грн.).

Щоб указати в ПН ціну із двома знаками після коми, отриманий нами показник слід округлити. Нагадаємо загальні математичні правила округлення натуральних чисел: щоб округлити натуральне число, потрібно в записі числа вибрати розряд, до якого здійснюється округлення. Цифра, записана в обраному розряді:

• не змінюється, якщо наступна за нею праворуч цифра 0, 1, 2, 3 або 4;
• збільшується на одиницю, якщо наступна за нею праворуч цифра 5, 6, 7, 8 або 9.

Якщо за умовами нашого прикладу ми округлимо ціну 1 шт. товару без ПДВ до двох знаків після коми, то отримаємо число 179,17.

Тепер розрахуємо загальну суму постачання із ПДВ:

179,17 грн. х 1 000 шт. х 1,2 = 215 040 грн.

Виходить, що загальна сума постачання за ПН становитиме не 215 000 грн, а 215 040 грн., що не відповідає умові постачання і ПН із такою сумою оформляти не можна.

Що треба було зробити?

Проблема в цій ситуації виникла через те, що ціна постачання була сформована неправильно. Згідно з пп. 194.1.1 ПК сума ПДВ додається до ціни товару. Тобто ПДВ нараховується «зверху», а не «виймається» із ціни. При такому способі формування ціни немає проблем із заповненням графи 7 ПН.

Однак на практиці не завжди ціна формується згідно пп. 194.1.1 ПК, тому ситуація, викладена в нашому прикладі, є досить поширеною.

Як вийти із ситуації?

ДФС у своїх роз'ясненнях (ІПК від 25.10.18 р. № 4554/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, далі - ІПК № 4554) рекомендує для коректного розрахунку показника графи 10 ПН указувати кількість товарів (послуг) у графі 6 з необхідною кількістю знаків після коми. Але для нашого випадку цей варіант не підходить, оскільки ПН оформлена за першою подією – на дату відвантаження визначеної в первинному документі кількості товарів. Тобто регулювати графу 10 ПН кількістю не вийде. Тому для формування правильного показника графи 10 ПН у графі 7 після коми має бути більше двох знаків.

Що говорить із цього приводу ДФС? Суть роз'яснень податківців зводиться до того, що зареєстрована в ЄРПН ПН із ціною за одиницю товару (послуги), яка містить після коми більше двох знаків, є підставою для формування податкового кредиту покупця за умови відповідності ПН іншим вимогам, визначеним у ПК (ІНК від 14.09.18 р. № 4044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (далі - ІПК № 4044), № 4554).

Отже, щоб правильно заповнити ПН, потрібно в графі 7 указати ціну із п'ятьма знаками після коми, у результаті отримаємо показник графи 10 ПН:

1 000 шт. (гр. 6) х 179,16667 грн. (гр. 7) = 179 166,67 грн.

У цьому випадку загальна сума із ПДВ становитиме 215 000 грн. (179 166,67 грн. х 1,2) (заповнення ПН на підставі цих даних див. у фрагменті).

ФРАГМЕНТ

<...>

<...>

У чому помилка бухгалтера?

Дані первинного документа, яким підтверджується операція постачання товару (видаткової накладної), не збігаються з даними ПН.

Відповідно до п. 44.1 ПК для цілей оподаткування платники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

На думку ДФС (ІПК № 4044; ЗІР, категорія 101.15), платник ПДВ відображає податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН ПН, складеної відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Тому, якщо дані ПН не відповідають даним видаткової накладної, є небезпека, що орган ДФС не визнає податковий кредит на підставі такої ПН, оскільки її дані не дозволять ідентифікувати операцію постачання. Щоб уникнути цього, відомості про ціну, номенклатуру, кількість товару у видатковій накладній повинні збігатися з відомостями в ПН.

Приклад 2

За умовами договору постачальник відвантажує 100 шт. товару за ціною 314,20 грн/шт. (у т. ч. ПДВ – 11,40 грн.). Загальна сума постачання – 31 420 грн. (у т. ч. ПДВ – 5 236,67 грн.). Покупець згідно з договором постачання перерахував передоплату в сумі 12 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 2 000 грн.).

Як діяв бухгалтер?

Бухгалтер при заповненні ПН у графі 6 указав кількість товару пропорційно до суми отриманої передоплати.

Що виходить у даній ситуації?

У цій ситуації першою подією було перерахування часткової передоплати. Тому, щоб отримати правильний показник графи 10 ПН, потрібно вказати кількість товару пропорційно до отриманої передоплати. При цьому, якщо підставою для перерахування грошей є рахунок, зазначена в ньому кількість товару повинна збігатися з тим, що наведено в графі 6 ПН.

Докладніше про заповнення ПН у цьому випадку див. у матеріалі «Як виписати ПН на часткову передоплату».