Як уникнути примусового анулювання ДФС реєстрації платником ПДВ

Ухвала ВАСУ від 15.06.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 67247405

Суть спору

Орган ДФС виніс відносно підприємства рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ. При прийнятті рішення податківці керувалися пп. «г» п. 184.1 ПК. Згідно з даною нормою якщо підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларацію з ПДВ (далі – декларація) та/або подає декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, то ДФС має право анулювати ПДВ-реєстрацію.

Водночас, приймаючи дане рішення, орган ДФС не врахував останній звітний період, у якому підприємство здійснювало операції, що підлягають декларуванню. Тобто розрахунок 12 послідовних податкових місяців був проведений без даних за цей місяць. І хоча декларацію за останній звітний період підприємство подало спочатку в електронному, а потім у паперовому вигляді, орган ДФС звітність не прийняв.

Підприємство не погодилося з рішенням податківців й оскаржило його в суді.

Висновки суду

ВАСУ, як і суди першої та апеляційної інстанцій, виніс рішення на користь підприємства. Своє рішення суд аргументував тим, що на момент прийняття органом ДФС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації фактично відсутні підстави для застосування в розглянутій ситуації норми пп. «г» п. 184.1 ПК.

Органу ДФС слід було врахувати дані останнього податкового періоду, за яким повинна подаватися декларація, перед прийняттям рішення про анулювання.

Коментар

Підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ викладено в ст. 184 ПК і Положенні № 1130. Ця процедура може бути проведена як за власною ініціативою платника, так і за рішенням контролюючого органу.

Контролюючий орган приймає рішення про анулювання ПДВ-реєстрації при наявності відповідних підтвердних документів. Таким документом, зокрема, є довідка про подання/неподання платником податків декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр декларацій за цей період, які підтверджують факт відсутності постачання/придбання товарів у таких деклараціях. У реєстрі наводяться дані за кожною декларацією. При цьому, як випливає з п. 5.2 Положення № 1130, при прийнятті рішення про анулювання реєстрації на підставі пп. «г» п. 184.1 ПК необхідно враховувати, що період, який повинен бути прийнятий контролюючим органом у розрахунок згаданих 12 місяців, слід брати чітко до моменту прийняття такого рішення. А орган ДФС цього не зробив.

Крім того, як правильно вказав суд першої інстанції, податківці повинні застосовувати норми пп. «г» п. 184.1 ПК за фактом неподання платником декларації, а не за фактом відмови органу ДФС з якихось причин у прийнятті декларації.

Очевидно, керуючись усіма цими доводами, ВАСУ і виніс рішення на користь платника податків.