Зміни до П(С)БО 25 і скорочена фінзвітність: хто та коли подає

Бухоблік за П(С)БО та МСФЗ

Акценти статті: які підприємства можуть подавати скорочену фінзвітність, за якою формою і в які строки (залежно від категорії підприємства); яку фінзвітність слід подавати неприбутковим організаціям; що змінилося в бухобліку підприємств, які подають скорочену фінзвітність; чи можна замість скороченої фінзвітності подавати звітність, передбачену НП(С)БО 1.

Зміни в нормативних актах з бухобліку

З 23.07.19 р. набув чинності наказ Мінфіну від 31.05.19 р. № 226, яким були внесені зміни до П(С)БО 25 і деяких інших нормативних актів з питань бухгалтерського обліку.

Мета змін: привести нормативні акти у відповідність із нормами Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996), що діють з 01.01.18 р.

Проблема, яку вирішили зміни: було врегульовано питання про подання скороченої фінзвітності та ведення бухобліку тими підприємствами, які таку звітність подають.

Розглянемо зміни докладніше. Почнемо з того, що П(С)БО 25 змінив свій статус і назву. Було: П(С)БО 25 «Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва» – стало: НП(С)БО 25 «Скорочена фінансова звітність». Така зміна виправдана, оскільки:

• по-перше, зараз у Законі № 996 немає терміна «суб'єкт малого підприємництва» (далі – СМП) (є дві окремі категорії – малі підприємства і мікропідприємства);
• по-друге, коло підприємств, які подають скорочену фінзвітність, декілька ширше: у ньому не тільки малі та мікропідприємства.

Хто подає «скороченку»?

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996, а з 23.07.19 р. і згідно з п. 2 розд. I НП(С)БО 25 є 5 груп підприємств, які мають право подавати скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу та звіту про фінрезультати, а саме:

• малі підприємства;
• мікропідприємства;
• представництва іноземних суб'єктів господарювання (далі – СГ);
• непідприємницькі товариства (уважаємо, що до таких товариств можна зарахувати всі неприбуткові організації);
• підприємства, яким надано право на ведення спрощеного обліку доходів і витрат. Це платники єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи (п. 44.2, пп. 3 п. 291.4 Податкового кодексу, далі – ПК). Завважимо, що такі підприємства не згадуються окремою категорією серед тих, що подають скорочену фінзвітність, у ч. 3 ст. 11 Закону № 996. Проте в ч. 3 ст. 2 Закону № 996 сказано, що вони ведуть бухоблік і подають фінзвітність у порядку, установленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності. На підставі цього Мінфін і включив такі підприємства до числа суб'єктів, що подають скорочену фінзвітність, спочатку в П(С)БО 25, а потім і в НП(С)БО 25.

А підприємства, що застосовують МСФЗ, звітують щоквартально. Причому, згідно з МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність», вони щоквартально подають повний комплект фінзвітності, передбачений НП(С)БО 1.

Як визначити категорію підприємства?

Для віднесення підприємства до тієї або іншої категорії (мікро-, мале, середнє або велике) необхідно, щоб підприємство відповідало як мінімум двом із трьох критеріїв, передбачених для кожної категорії в ч. 2 ст. 2 Закону № 996. Для визначення величини критеріїв беруться показники за рік, що передує звітному. Наприклад, для визначення категорії в 2019 році застосовують показники 2018-го. Два з трьох критеріїв обчислюються в євро, а для перерахунку в гривні застосовується офіційний курс (середній за період), розрахований на підставі курсів Нацбанку, що діяли протягом року. Так, розраховуючи показники для 2019 року, беруть курс євро за 2018 рік – 32,1429 грн (курс див. тут). Величину критеріїв для малих і мікропідприємств див. у табл. 1.

Таблиця 1

Акцентуємо вашу увагу на тих моментах, які змінилися з 23.07.19 р.:

• усі неприбуткові організації незалежно від категорії (тобто не тільки малі та мікропідприємства, а й усі інші) подають скорочену фінзвітність. Власне, це й випливало з ч. 3 ст. 11 Закону № 996. Проте до 23.07.19 р. у П(С)БО 25 неприбуткові організації не згадувалися як окрема група підприємств, що подають фінзвітність СМП. Тому деякі фахівці, у тому числі і фахівці ДФС, роз'яснювали, що фінзвітність для СМП мають право подавати тільки ті неприбуткові організації, які належать до малих і мікропідприємств;
• підприємства, яким надано право на ведення спрощеного обліку доходів і витрат (платники єдиного податку третьої групи), також можуть подавати скорочену фінансову звітність незалежно від категорії (тобто не тільки малі та мікропідприємства). До 23.07.19 р. право на спрощену звітність для СМП мали тільки ті єдинники третьої групи, які належали до СМП.

Форми скороченої фінзвітності

Форми скороченої фінзвітності затверджені НП(С)БО 25. Це всім знайомі форми № 1-м та № 2-м або № 1-мс та № 2-мс. Правда, з 23.07.19 р. вони почали називатися трохи інакше в п. 2 розд. I НП(С)БО 25 (див. табл. 2). Для кожної із цих форм установлено, які суб'єкти її подають (п. 2 розд. I НП(С)БО 25) (див. табл. 3).

Таблиця 2

Таблиця 3

Отже, усі неприбуткові організації та всі платники ЄП третьої групи подають Фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс). І при цьому, згідно з п. 7 розд. I НП(С)БО 25, такі підприємства (як і всі інші, згадані в пп. 2 п. 2 цього розділу), мають право (свій намір скористатися цим правом вони повинні закріпити в обліковій політиці):

• не відображати зменшення корисності та не проводити переоцінку об'єктів основних засобів (далі – ОЗ);
• не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнавати ці витрати в періоді їх фактичного здійснення;
• не створювати резерв сумнівних боргів, а відображати поточну дебіторську заборгованість у балансі за її фактичною вартістю.

Нові рядки в перейменованих формах

У формах № 1-мс та № 2-мс крім назви нічого не помінялося. Форма № 2-м теж не помінялася.

А ось у формі № 1-м з'явилися додаткові рядки для відображення нематеріальних активів (раніше такі активи відображалися в рядках, передбачених для ОЗ). Відповідно, і в розд. II НП(С)БО 25 з'явився новий п. 2.1, що регулює порядок відображення таких активів, а нумерація інших пунктів розд. II НП(С)БО 25 зрушилася. Про нові рядки – див. табл. 4.

Таблиця 4

Ці додаткові рядки потрібно буде заповнювати вже починаючи зі звітності за 9 місяців 2019 року (електронні форми звітності в електронному кабінеті та системі M.E.Doc вже оновлені).

Увага! До форми № 1-мс зміни внесені не були. А значить, ті підприємства, які її подають, продовжують відображати нематеріальні активи у складі ОЗ.

Також завважимо, що до розд. II НП(С)БО 25 було внесено ще ряд незначних змін, спрямованих на приведення тексту цього розділу у відповідність із Законом № 996. Наприклад, в п. 5.9 термін «зведена фінансова звітність» замінено терміном «консолідована фінансова звітність». Причина: з 01.01.18 р. поняття зведеної фінзвітності із Закону № 996 зникло.

Строки і періодичність подання скороченої фінзвітності до органів статистики і ДФС

Строки подання скороченої фінзвітності встановлені в Порядку, затвердженому постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419). До цього порядку з 24.07.19 р. також були внесені зміни (постановою КМУ від 17.07.19 р. № 625).

З 24.07.19 р. змінилася періодичність подання фінзвітності, а саме:

• малі підприємства і представництва іноземних СГ (тобто особи, що подають форми № 1-м та № 2-м) позбулися можливості подавати фінзвітність тільки за рік. Тепер вони повинні звітувати перед держстатистикою поквартально. Їх виключили з абзацу шістнадцятого п. 2 Порядку № 419, який дозволяє подавати скорочену фінзвітність один раз на рік. Ми вважаємо, що обов'язок подавати квартальну фінзвітність до органу статистики виникне у них уже починаючи із фінзвітності за 9 місяців 2019 року;
• підприємства, що подають форми № 1-мс та № 2-мс (це мікропідприємства, єдинники третьої групи і неприбуткові), залишилися в абзаці шістнадцятому п. 2 Порядку № 419. Тому вони мають право звітувати один раз на рік.

На сьогодні встановлено такі строки подання скороченої фінзвітності (див. табл. 5).

Таблиця 5

Завважимо, що подання фінзвітності в електронному вигляді здійснюється через «Єдине вікно», при цьому фінзвітність потрапляє одночасно і до органу статистики, і до органу ДФС.

Відповіді на ваші запитання

1. Підприємство перейшло з однієї категорії в іншу (наприклад, з мікро- до малих, а з малих – до середніх). Коли йому потрібно переходити на інший комплект фінансової звітності?

Нагадаємо, що до 23.07.19 р. у розд. I П(С)БО 25 був пункт 3, який установлював особливий порядок переходу з одного виду звітності на інший для підприємств, що застосовують цей стандарт. Проте цей порядок суперечив нормам Закону № 996. І ось з 23.07.19 р. п. 3 з НП(С)БО 25 прибрали.

Тепер очевидно, що для цих цілей необхідно керуватися загальним порядком, передбаченим у ч. 2 ст. 2 Закону № 996. А саме: щоб перейти до іншої категорії для потреб бухобліку і звітності, підприємство повинно відповідати новим критеріям протягом двох років поспіль. Наприклад, за підсумками 2018 року підприємство належало до малих. Але за результатами 2019 року воно вже вписується в критерії середніх. Щоб змінити свою категорію, йому треба і в 2020 році відповідати вимогам, які висуваються до середніх підприємств. І лише з 2021 року йому потрібно буде перейти до категорії середніх і звітувати за їх правилами.

2. Подання скороченої фінзвітності – це право чи обов'язок підприємств, які названі в п. 2 розд. I НП(С)БО 25?

На цю тему раніше було багато розмов. Але з 23.07.19 р. у новій редакції п. 2 розд. II НП(С)БО 1 зазначено, що підприємства, для яких установлена скорочена за показниками фінзвітність, самостійно визначають доцільність подання фінзвітності за формами, затвердженими НП(С)БО 1. Хоча з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 це безпосередньо і не випливає.

На нашу думку, якщо підприємство вирішить замість скороченої фінзвітності подавати фінзвітність за формами з НП(С)БО 1, то й строки для її подання воно повинно дотримувати відповідні (тобто звітувати до держстатистики поквартально, а до органу ДФС – разом зі звітністю з податку на прибуток або зі звітом неприбуткової організації). Адже в абзаці шістнадцятому п. 2 Порядку № 419 можливість подання раз на рік установлена тільки для скороченої фінзвітності. І лише для тих підприємств, які звітують за формами № 1-мс або № 2-мс.

3. Чи повинні підприємства, що подають скорочену фінзвітність, подавати річні Примітки до фінзвітності, затверджені Наказом № 302?

Ні, не повинні. Це твердження міститься в п. 5 Наказу № 302 (з 23.07.19 р. редакція цього пункту була оновлена, і зараз п. 5 містить повний перелік підприємств, що подають скорочену фінансову звітність за формами № 1-м та № 2-м або за формами № 1-мс та № 2-мс).

4. Який План рахунків повинні використовувати підприємства, що подають скорочену фінзвітність?

Історично так склалося, що для СМП був розроблений свій План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.01 р. № 186, далі – Наказ № 186). З 23.07.19 р. він почав називатися Спрощений план рахунків. Його застосування не є обов'язковим. У розд. I Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Наказ № 291, Інструкція № 291), чітко сказано, що з 23.07.19 р. підприємства, які подають скорочену фінзвітність, можуть (а не повинні) застосовувати Спрощений план рахунків. Тобто вони можуть застосовувати і звичайний План рахунків, затверджений наказом № 291.

Хоча треба розуміти, що Спрощений план рахунків мають право застосовувати тільки ті підприємства, які фактично подають скорочену фінзвітність (це випливає з п. 2 Наказу № 186). А застосовувати Спрощений план рахунків і при цьому подавати фінзвітність, передбачену НП(С)БО 1, не можна.

Важлива зміна! З 23.07.19 р. з Інструкції № 291 (опис класу 8) прибрали фразу про те, що малі підприємства можуть вести бухгалтерський облік з використанням тільки 8-го класу рахунків (без застосування 9-го класу). Тобто використовувати тільки 8-й клас рахунків зараз не можна!

Підприємства можуть використовувати рахунки 8-го класу для узагальнення інформації про витрати за елементами із щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво» і рахунками класу 9 «Витрати діяльності».

По суті, потреба в цій зміні зріла вже давно. Адже форми № 2-м та № 2-мс ще починаючи зі звітності за II квартал 2011 року не могли бути заповнені з використанням залишків на 8-му класі рахунків. І з Плану рахунків, затвердженого Наказом № 186, рахунки 8-го класу зникли ще тоді. Але до Інструкції № 291, як видно, зміни дійшли пізніше.

5. Чи повинні підприємства, які мають право на подання скороченої фінзвітності, капіталізувати фінансові витрати?

Ні, не повинні – вони відразу відносять їх на фінансові витрати поточного періоду. З 23.07.19 р. усі 5 груп підприємств, що мають право подавати скорочену фінзвітність, названо в другому абзаці п. 4 П(С)БО 31. Причому це правило застосовується незалежно від того, яку фінзвітність вони подають за фактом – скорочену чи за формами, передбаченими НП(С)БО 1.

6. Що робити неприбутковим організаціям, які належать до середніх або великих підприємств, які до 23.07.19 р. подавали фінзвітність щоквартально за формами з НП(С)БО 1?

Уважаємо, що в них може бути вибір:

• варіант 1: продовжувати подавати фінзвітність за формами з НП(С)БО 1, спираючись на п. 2 розд. II НП(С)БО 1 і вважаючи такий варіант доцільним. Починаючи зі звітності за 2020 рік можна перейти на скорочену фінзвітність, а можна і не переходити;
• варіант 2: припинити подання фінзвітності за формами з НП(С)БО 1 починаючи зі звітності за 9 місяців 2019 року. І за 2019 рік подати фінзвітність уже за скороченими формами № 1-мс та № 2-мс.