Дата виписування РК при поверненні оплаченого товару

Неочевидні помилки з ПДВ: як уникнути наслідків

Повернення (повне або часткове) уже оплаченого товару можливе з різних причин. Найчастіше це невідповідність товару якісним характеристикам, передбаченим у договорі. При цьому нерідко буває, що спочатку покупець повертає товар, а потім постачальник повертає покупцю гроші, отримані за товар. Розглянемо на прикладі, на яку дату постачальник повинен виписати розрахунок коригування (далі – РК) у цих випадках.

ПРИКЛАД

Постачальник і покупець товару – платники ПДВ.

14.05.19 р. постачальник отримав передоплату за товар українського виробництва в сумі 120 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 20 000 грн.). На дату передоплати (перша подія) була виписана та своєчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (далі – ПН).

22.05.19 р. товар був відвантажений покупцю. Однак якість товару не влаштувала покупця, тому 28.05.19 р. була підписана додаткова угода, згідно з якою 31.05.19 р. товар був повернутий постачальнику, а 12.06.19 р. постачальник повернув за нього гроші.

Як діяв бухгалтер постачальника?

Дату підписання додугоди бухгалтер абсолютно правильно не взяла до уваги, оскільки на цю дату ніякої події, пов'язаної з рухом товару або коштів, не відбувалося. Однак потім, керуючись правилом першої події, бухгалтер вирішила, що повернення товару є достатньою підставою для виписування РК. У підсумку РК був оформлений 31.05.19 р., своєчасно зареєстрований покупцем в ЄРПН, і бухгалтер постачальника відобразила коригування на зменшення податкових зобов'язань із ПДВ у декларації за травень 2019 року (поставила суму коригування в табл. 1 додатку 1 та в ряд. 7 декларації зі знаком «–»).

Як потрібно було діяти?

Підписання сторонами додугоди про розірвання договору не є подією для виписування РК згідно з п. 192.1 ПК. РК складається, тільки коли відбувається перша з подій, що призводять до фактичної зміни суми компенсації за товар або послугу. Тому в цьому випадку бухгалтер має рацію.

На перший погляд здається, що РК можна оформити на дату першої події, яка відбулася після підписання додугоди, – повернення товару. Адже згідно з п. 21 Порядку № 1307 РК виписуються в тому ж порядку, що й ПН. Однак, на думку ДФС, повернення оплаченого товару також не повинне супроводжуватися виписуванням РК (адже фактичного зменшення суми компенсації не відбулося, оскільки гроші все ще знаходяться в постачальника) (див. ЗІР, категорія 101.04). Тому в нашому випадку РК потрібно виписати 12.06.19 р., на дату події, яка приводить до фактичної зміни суми компенсації за товар, тобто повернення коштів.

У даній ситуації йдеться про повне повернення товару, тому РК до ПН оформляється з умовним кодом причини коригування «103».

Розділ Б цього РК буде містити один рядок, який повністю змінусує рядок 1 ПН, де був зазначений товар. У цьому рядку зі знаком «–» будуть наведені показники граф 7, 13 та 14 (п. 4.1 Листа № 36942).

Розділ А РК заповнюється так: у рядку IV проставляється «–100 000,00»; у рядку II – «–20 000,00»; у рядку I – «–20 000,00».

Які можуть бути наслідки в постачальника?

У декларації за травень 2019 року постачальник занизив суму податкових зобов'язань із ПДВ на 20 000 грн. І якщо таке заниження призвело до недоплати ПДВ до бюджету, підприємству доведеться доплатити ПДВ і сплатити штраф.

Крім того, право зменшити суму податкових зобов'язань із ПДВ постачальник отримає, тільки коли буде зареєстрований правильний РК, що дозволяє йому це зробити (пп. 192.1.1 ПК). У нас це буде РК від 12.06.19 р.

Як виправити помилку?

1. Подати уточнюючий розрахунок (далі – УР) до декларації з ПДВ за травень 2019 року, у якому донарахувати податкові зобов'язання на суму 20 000 грн. При цьому якщо помилка призвела до недоплати ПДВ до бюджету, то на суму недоплати потрібно нарахувати штраф у розмірі 3 % (якщо сума недоплати – 20 000 грн., штраф стновитиме 600 грн.).

Якби з дати прострочення сплати недонарахованого податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2019 року минуло понад 90 днів, то додатково потрібно було б нарахувати пеню (пп. 129.1.3 ПК). Зауважимо, що при виправленні помилки за допомогою УР штраф буде нижчим, ніж у випадку виявлення заниження в ході перевірки.

2. Якщо міркувати логічно, то РК від 31.05.19 р. підлягає анулюванню, а показники ПН від 22.05.19 р. – відновленню. Але зробити це неможливо, оскільки РК із причиною коригування «103» повністю обнулив ПН від 22.05.19 р. і відновити в ній будь-які рядки вже не можна. Тому в даній ситуації єдиний шлях – виписати нову ПН із датою 22.05.19 р., тобто датою складання первісної ПН (звісно, якщо реєструвати таку ПН у ЄРПН постачальник буде після 15.06.19 р., то йому не уникнути штрафа згідно з п. 120¹.1 ПК). 12.06.19 р. постачальник повинен виписати РК до цієї ПН і передати його покупцю для реєстрації в ЄРПН.

Які можуть бути наслідки в покупця?

При поверненні товару покупець по суті зменшує раніше нарахований податковий кредит. Тому, якщо він відобразить таке зменшення в травні 2019 року на підставі РК від 31.05.19 р., покарання не отримає.

Інша справа, що фактично зменшити податковий кредит потрібно було не в травні, а в червні. І якщо не відобразити таке зменшення в червні, то в перевіряючих можуть бути претензії. У зв'язку із цим радимо покупцю подати УР до декларації за травень 2019 року, у якому зняти суму з рядка 14, а зменшення податкового кредиту показати в червневій декларації.

До речі, для відображення такого зменшення покупцю не потрібен РК від постачальника, адже покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту виписування РК постачальником та його реєстрації в ЄРПН (пп. 192.1.1 ПК).

У цій ситуації покупцю слід наполягати на тому, що в ПК є спеціальний строк реєстрації від’ємних РК – 15 календарних днів із моменту отримання РК від постачальника (п. 201.10 ПК). Водночас покупець повинен бути готовий надати докази, що підтверджують дату отримання РК від постачальника. У противному разі орган ДФС може застосувати до такого РК загальні строки реєстрації та накласти штраф (див. ІПК від 21.05.18 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; ЗІР, категорія 101.15).