Чим загрожує платникові ПДВ помилково складена ПН

Ситуація. Підприємство у вересні 2017 року помилково склало і зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) дві податкові накладні (далі – ПН) на одну операцію постачання товару (за першою і другою подією). Виникли запитання:

• Чи необхідно постачальникові відображати помилково виписану ПН у декларації з ПДВ?
• Що може статися, якщо платник податків не відобразить у декларації обсяг постачання за помилковою ПН?
• Чи потрібно коригувати помилкову ПН?

Спочатку нагадаємо, коли продавцеві потрібно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ та оформляти ПН. У загальному випадку податкові зобов'язання при постачанні товарів виникають на дату першої події. Першою подією може бути або отримання оплати, або відвантаження товару (п. 187.1 Податкового кодексу, далі – ПК). У свою чергу, постачання товарів – це передача права розпоряджатися товарами як їх власник (пп. 14.1.191 ПК).

У нашій ситуації постачальник помилково оформив ПН на дату другої події. Під цю ПН не було постачання, тобто оформляти її не слід було (п. 185.1 ПК).

Тепер про звітність. Усі платники ПДВ при заповненні та поданні декларації повинні керуватися Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21. Зокрема, у пп. 1 п. 3 розд. V цього Порядку зазначено, що при визначенні обсягу постачання товарів платник податків зобов'язаний брати до уваги значення терміна «постачання товарів», яке викладене в пп. 14.1.191 ПК (вище ми його навели).

Отже, якщо постачання товару не відбулося, то і в декларації відображати нічого не потрібно. Про це йдеться і в роз'ясненнях ДФС: обсяги постачання товарів і суми ПДВ, зазначені в помилковій ПН, не підлягають відображенню в декларації (ЗІР, категорія 101.23). Аргументують свою думку податківці тим, що в податковій звітності платник податків відображає дані, зазначені в ПН, складеній на підставі первинних документів.