Суттєвість у МСФЗ: загальні положення

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• що таке суттєвість фінансової інформації згідно з МСФЗ;
• в яких випадках застосовується це поняття.

Що можна зробити на практиці: врахувати всі необхідні властиві підприємству критерії суттєвості в обліковій політиці.

Поняття суттєвості

Суттєвість інформації при складанні фінансової звітності – це показник, який показує, наскільки зміст статей фінзвітності суб'єкта господарювання (далі – СГ) може вплинути на рішення користувачів цієї фінзвітності (зокрема, власників).

Потрібно розуміти, що один і той самий розмір певної статті може бути значущим для одного СГ і не мати значення для іншого СГ. Тому підприємства, ґрунтуючись на власних думках, самостійно повинні вибрати для себе критерій суттєвості для подання тієї або іншої інформації в МСФЗ-звітності та зафіксувати цей критерій в обліковій політиці.

МСФЗ оперують цим поняттям досить часто, але лише в деяких випадках вони прямо указують на величину суттєвості тих або інших статей фінзвітності та господарських операцій. Як зазначено в § ЯХ 11 розд. 3 Концептуальної основи фінансової звітності, Рада з МСФЗ не може назвати єдиний граничний розмір для суттєвості або заздалегідь установити, що саме може бути суттєвим у конкретній ситуації. МСФЗ лише вимагають, щоб інформація, подана у звітності, була достатньо суттєвою для її розуміння користувачами, у зв'язку із чим суттєві статті у звітності розкриваються окремо. А несуттєва інформація в деяких випадках може бути подана на нетто-основі (тобто шляхом згортання інформації, без її виділення в окрему статтю).

Перше застосування МСФЗ

Уже при першому застосуванні МСФЗ доводиться зіткнутися з суттєвостю у фінзвітності. Зокрема, § 25 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» вимагає, щоб підприємство при переході з П(С)БО на МСФЗ пояснило суттєві коригування, зроблені ним у Балансі (Звіті про фінансовий стан), Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) і Звіті про рух коштів.

Наприклад, необхідно узгодити (розкрити всі різниці) інформацію про величину власного капіталу до переходу на МСФЗ і після, а також загального сукупного доходу. Це необхідно для того, щоб користувачі побачили суттєві відмінності у відображенні статей фінзвітності, які виникли через різне ведення обліку.

Суттєвість при поданні статей у фінзвітності

Кожен суттєвий клас подібних статей наводиться у звітності окремо. Наприклад, дохід від реалізації продукції, товарів, робіт (послуг) у бухгалтерському обліку відображається на різних субрахунках, але у Звіті про фінрезультати – наводиться одним рядком (ряд. 2000).

Якщо статті мають різний характер, вони також подаються окремо, крім несуттєвих статей (§ 29, 97 МСБО 1 «Подання фінансової звітності»). Наприклад, адміністративні витрати і витрати на збут наводяться у фінзвітності окремо, а ось інші витрати (у цьому випадку саме такі витрати є несуттєвими для підприємства) показуються у згорнутому вигляді.

Зверніть увагу: стаття може бути несуттєвою для її окремого подання у звітності, але потребувати окремого розкриття в примітках (§ 30 МСБО 1).

Проміжна фінзвітність

Деякі підприємства на вимогу держорганів або власників складають і подають проміжну фінансову звітність. Ця звітність складається за період менше календарного року, наприклад за квартал, півріччя, 9 місяців. У ній необхідно відображати всі суттєві події та операції, які впливають на розуміння результатів діяльності в періодах, що настали після закінчення останнього звітного року (§ 15 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність»).

У проміжній фінзвітності основну увагу приділяють новим подіям, новому виду діяльності, тобто вона не дублює інформацію, раніше подану в річній звітності. Наприклад, такими подіями й операціями можуть бути: придбання/продаж ОЗ, виправлення помилок минулих періодів, перекласифікація фінансових активів тощо.

А як щодо суттєвості статей у проміжній фінзвітності? Завважимо, стандарт вимагає, щоб критерії суттєвості застосовувалися виключно на підставі професійних думок за такі проміжні періоди (§ 25 МСБО 34). Іншими словами, тільки керівництво підприємства (засновник або держорган, на чию вимогу подається звітність) може вирішити, що саме має бути присутнім у проміжній фінансовій звітності.

Помилки у фінзвітності: відображаємо з урахуванням їх суттєвості

МСБО 1 «Подання фінансової звітності» розглядає суттєвість стосовно допущених підприємством перекручень і пропусків інформації (а простіше кажучи, помилок у звітності). Згідно з § 7 МСБО 1 помилки є суттєвими, якщо вони можуть (окремо або сукупно) впливати на рішення користувачів звітності. Величина суттєвості помилок визначається в кожній конкретній ситуації.

У § 41 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки» сказано, що звітність не визнається складеною відповідно до МСФЗ, якщо вона має суттєві помилки. Такі помилки необхідно виправляти. Виправляються вони ретроспективно – після їх виявлення в першому комплекті фінзвітності, затвердженому до випуску комплекту (§ 42 МСБО 8).

Нагадаємо, що повний комплект фінзвітності містить у тому числі й порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду за всіма сумами, поданими у фінзвітності поточного періоду (§ 10, 38 МСБО 1). МСБО 1 вимагає, щоб мінімальний склад звітності включав по два звіти: Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух коштів, Звіт про власний капітал, а також відповідні примітки (§ 38А).

Якщо ж допущена помилка в будь-якій з оцінок статті має суттєвий вплив на інформацію в Балансі на початок звітного періоду, то СГ повинен подати третій Баланс на додаток до зазначеної вище мінімальної порівняльної інформації (§ 40А, 40Б МСБО 1).

Висновки

Суттєвість фінансової інформації – один із важливих чинників, на яких базується фінзвітність. Характеризується величиною окремих статей та/або змінами цих статей. У більшості випадків установлюється кожним підприємством індивідуально залежно від характеру його діяльності.