Допомога із часткового безробіття в період карантину: відповідаємо на запитання роботодавців і працівників

Із цієї статті ви дізнаєтеся: хто і за виконання яких умов має право на допомогу із часткового безробіття у зв'язку з карантином.

Що можна зробити на практиці: роботодавець може оформити пакет необхідних документів та отримати допомогу, що частково компенсує працівникам втрату їх заробітку у зв'язку з припиненням або скороченням діяльності через запровадження в країні карантину.

Останнім часом Верховною Радою було прийнято декілька законів, покликаних урегулювати непросту ситуацію, яка склалася в країні у зв'язку із запровадженням карантину. Новації стосуються і порядку надання допомоги із часткового безробіття.

Запитання – відповіді

1. Що таке часткове безробіття?

Часткове безробіття – це вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного та структурного характеру без припинення трудових відносин (п. 24 ч. 1 ст. 1 Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення», далі – Закон № 5067).

Наприклад, якщо у зв'язку із запровадженим карантином КМУ працівники підприємства переведені на режим неповного робочого часу, то в цьому випадку можна говорити про часткове безробіття.

Порядок надання допомоги із часткового безробіття (далі – допомога) передбачений ст. 47 Закону № 5067.

2. Що помінялося в законодавстві із цього питання?

Зміни до Закону № 5067 були внесені Законом від 30.03.20 р. № 540-IX (далі – Закон № 540). Зокрема, ст. 47 Закону № 5067 була викладена в новій редакції. Крім того, з'явилася нова ст. 47¹, яка називається «Допомога з часткового безробіття на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання розповсюдженню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, викликаної коронавірусом Sars-cov-2». Саме про норми цієї нової статті і йтиметься в консультації.

Крім того, до ст. 47¹ Закону № 5067 законодавці вже встигли внести зміни (Законом від 13.04.20 р. № 553-IX, далі – Закон № 553, набув чинності з 18.04.20 р.). А механізм надання допомоги визначено Порядком, затвердженим постановою КМУ від 22.04.20 р. № 306 (далі – Порядок № 306, вступив в силу 28.04.20 р. – опублікований в «Урядовому кур’єрі» від 28.04.20 р № 80).

3. Кому належить допомога із часткового безробіття у зв'язку з карантином?

Право на таку допомогу мають застраховані особи, з якими у роботодавця оформлено трудові відносини. Проте із цього правила є винятки: не можуть претендувати на допомогу працівники, які отримують пенсію (ч. 3 ст. 47¹ Закону № 5067).

Закон не уточнює, про яку саме пенсію йдеться (хоча законодавством передбачено декілька видів пенсій). Уважаємо, що в цьому випадку йдеться про будь-які пенсії.

4. За яких умов надається така допомога?

Допомога належить застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження коронавірусної хвороби (COVІD-19), передбачених карантином, установленим КМУ. Допомога надається за зверненням роботодавця для її виплати працівникам (ч. 1 ст. 47¹ Закону № 5067).

Як бачите, для отримання допомоги мають виконуватися такі умови:

• скоротилася тривалість робочого часу співробітників порівняно з нормальною тривалістю, установленою законодавством. У цьому випадку маються на увазі норми, установлені ст. 50 та 51 КЗпП: 40 годин на тиждень і скорочену тривалість для окремих категорій працівників;
• скорочення тривалості робочого часу відбулося у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином, який запроваджений на підставі постанови КМУ від 11.03.20 р. № 211 (з усіма змінами і доповненнями);
• за отриманням допомоги для своїх працівників звертається роботодавець.

5. Будь-який роботодавець може подавати документи на отримання допомоги із часткового безробіття?

Ні, не будь-який. Тут теж є свої умови:

• по-перше, роботодавець має бути віднесений до категорії суб'єктів малого або середнього підприємництва (ч. 1 ст. 47¹ Закону № 5067);
• по-друге, допомога надається роботодавцям, які сплачували ЄСВ протягом 6 місяців перед зупиненням діяльності у зв'язку з карантином.

Важлива деталь! Спочатку в ст. 47¹ Закону № 5067 була ще одна умова. У роботодавця не має бути заборгованості перед працівниками із зарплати, а також заборгованості з ЄСВ за останні 5 років, що передують зупиненню (скороченню) виробництва. Але ці вимоги були виключені зі ст. 47¹ Законом № 553. І це цілком логічно, адже працівники не винні в тому, що роботодавець не виплачує їм належну зарплату.

6. За якими критеріями визначається, належить роботодавець до суб'єкта малого або середнього підприємництва чи ні?

У цьому питанні слід керуватися критеріями, наведеними у ст. 55 Господарського кодексу.

Так, до суб'єктів малого підприємництва належать суб'єкти господарювання (далі – СГ) – фізособи-підприємці та юрособи будь-якої організаційно-правової форми і форми власності в разі виконання одночасно двох умов:

• середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;
• річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро за середнім курсом НБУ.

До суб'єктів середнього підприємництва належать СГ, які відповідають таким критеріям:

• середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 250 осіб;
• річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро за середнім курсом НБУ.

Якщо роботодавець відповідає цим критеріям, то він має право звертатися за отриманням допомоги для своїх працівників на період карантину.

7. Чи залежить право на отримання допомоги від виду діяльності, якою займається роботодавець? Може на нього претендувати торговельне підприємство чи це стосується тільки виробничих підприємств?

Ні, від виду діяльності право на допомогу не залежить.

Усі критерії, які закон висуває до роботодавця, ми перелічили вище (див. запитання 4–6), інших вимог не передбачено.

А запитання таке виникає у багатьох роботодавців через не зовсім вдалі формулювання ст. 47¹ Закону № 5067 у редакції до внесення до неї змін Законом № 553. Але ці непорозуміння були усунені. І тепер, якщо ви уважно подивитеся на останню редакцію цієї статті, ви не знайдете в ній згадок про виробництво. Скрізь ідеться про припинення (скорочення) діяльності. А діяльність може бути якою завгодно: і виробничою, і торговельною тощо. Тож із цього приводу роботодавцям не варто хвилюватися.

8. За який період може бути надана допомога на період карантину?

Допомога може бути надана на весь період припинення (скорочення) діяльності під час карантину, а також на 30 календарних днів (далі – к. д.) після завершення карантину (ч. 1 ст. 47¹ Закону № 5067). Фраза про 30 к. д. була додана до ст. 47¹ у результаті змін, унесених Законом № 553. І таке доповнення доречне: адже дата завершення карантину ще не означає повного відновлення працездатності СГ, щоб «опам'ятатися», знадобиться якийсь час. Законодавець дав на це ще 30 к. д.

9. Куди потрібно звертатися роботодавцеві за отриманням допомоги?

До територіального органу Державного центру зайнятості за місцем реєстрації роботодавця як платника ЄСВ.

10. Які документи потрібно подати та як їх оформити?

Роботодавцеві потрібно буде подати такі документи (ч. 2 ст. ст. 47¹ Закону № 5067):

• заява в довільній формі. Тут як зразком можна скористатися формою, наведеною в додатку 1 до Порядку, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 07.03.13 р. № 103 (цим документом регулюється порядок отримання допомоги на підставі ст. 47 Закону № 5067, але суть та сама). У заяві слід зазначити, що роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва;
• копію наказу із зазначенням дати початку припинення (скорочення) діяльності. Цей наказ теж складається в довільній формі, але в ньому мають бути всі необхідні для наказу реквізити. У цій частині також є зміни, передбачені Законом № 553: тепер у такому наказі не потрібно наводити перелік заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження коронавірусної хвороби, передбачених карантином, і це значно спрощує завдання роботодавцям;
• відомості про працівників, яким належить допомога: прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія і номер паспорта для фізосіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від отримання реєстраційного номера і мають про це позначку в паспорті). Цей документ теж складається в довільній формі із зазначенням усіх необхідних даних. Оскільки розмір допомоги залежить від кількості годин скорочення робочого часу, то цю інформацію теж бажано зазначити у відомостях про працівників;
• довідка про сплату ЄСВ за останні 6 місяців. Завважимо, що отримати довідку про відсутність заборгованості з ЄСВ слід у податковому органі за місцем обліку роботодавця. Для отримання довідки потрібно подати заяву за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.18 р. № 733. Довідку можна отримати в паперовій або електронній формі через Електронний кабінет платника податків. Останній варіант у період карантину буде переважним.

Крім того, необхідно надати засвідчені роботодавцем копії документів, що підтверджують середню кількість працівників і дохід роботодавця за рік, що передує року подачі документів (п. 9 Порядку № 306). Такими документами можуть бути, наприклад, копії фінансової, статистичної та іншої обов’язкової звітності.

11. Як подати документи на отримання допомоги, якщо в період карантину приймання громадян центрами зайнятості не здійснюється?

Так, на період карантину приймання громадян територіальними відділеннями центру зайнятості обмежено. Інформацію про це можна знайти на офіційному сайті Державного центру зайнятості, а також на сайтах його територіальних органів. Проте подати документи можна в електронному вигляді, скориставшись послугами «Електронного кабінету роботодавця» на офіційному сайті відповідного територіального органу. Там же можна знайти покрокову інструкцію, як зареєструватися у цьому кабінеті. Також можна відправити документи на електронну пошту територіального органу, зазначену на його офіційному сайті.

12. У які строки потрібно звернутися за отриманням допомоги?

Протягом 30 к. д. з дня припинення (скорочення) виробництва.

Строк для розгляду документів органом Державного центру зайнятості – 3 робочих дні з моменту подання всіх документів, передбачених законом (ч. 8 ст. 47¹ Закону № 5067).

13. У якому розмірі надається допомога?

Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові була скорочена передбачена законодавством тривалість робочого часу.

Сума допомоги нараховується з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), установленої працівникові відповідного розряду (ч. 4 ст. 47¹ Закону № 5067). Проте розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду ЗДСС на випадок безробіття і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом (наразі – 4 723 грн).

14. Чи передбачено випадки, коли отриману допомогу роботодавець зобов'язаний повернути?

Так, такі випадки передбачено ч. 6 ст. 47¹ Закону № 5067. Тут зазначено, що отримана сума повинна бути повернена Фонду ЗДСС на випадок безробіття в повному обсязі в разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога із часткового безробіття. Мається на увазі розірвання з ними трудового договору протягом шести місяців (а якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 к. д., тоді протягом періоду виплати допомоги) з дня закінчення періоду виплати допомоги за підставами, передбаченими такими нормами КЗпП:

• п. 1 ст. 40 – за скороченням штату (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця);
• п. 1 ст. 36 – за угодою сторін;
• ч. 3 ст. 38 – за власним бажанням працівника в разі невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.

Висновки

Оновлене законодавство про зайнятість передбачає можливість отримання допомоги із часткового безробіття у зв'язку з карантином. Для отримання допомоги роботодавцям, які відповідають необхідним критеріям, необхідно звернутися з пакетом документів до територіального органу Державного центру зайнятості.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині