Якщо підприємство – благодійник: відповідаємо на ваші запитання

Для кого ця стаття: для підприємства – платника податку на прибуток і ПДВ, яке має намір надати допомогу грошима або товарами лікарні або благодійному фонду.

Які проблеми вирішує: підприємство-благодійник дізнається, коли та як потрібно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ при передачі товарів у вигляді благодійної допомоги лікарням; чи виникає об'єкт обкладення ПДВ, якщо допомогу надано грошима; коли при імпорті дезінфекторів можна застосувати пільгу з ПДВ; коли для цілей податку на прибуток застосовується коригування фінрезультату; якими документами оформляється операція з надання благодійної допомоги.

Розглянемо сім найбільш поширених ситуацій із практики підприємств-благодійників і відповімо на запитання, які виникли у бухгалтерів цих підприємств.

Практичні ситуацииії

Ситуація 1

У лютому 2020 року підприємством були куплені з ПДВ медпрепарати і медвироби, які у квітні були передані лікарні і благодійному фонду. У зв'язку із цим виникли запитання:

1. Чи зобов'язане підприємство нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ при передачі таких медпрепаратів і медвиробів лікарні?
2. Як обкладається ПДВ благодійна допомога, надана благодійній організації?
3. Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання при передачі медпрепаратів і медвиробів, придбаних із ПДВ, які включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.20 р. № 224 (далі – Перелік № 224)?

Відповімо на ці запитання по порядку.

1. Безплатна передача товарів (дарування) уважається їх постачанням (пп. 14.1.191 Податкового кодексу, далі – ПК). Тому операція з безплатної передачі обкладається ПДВ за відповідною ставкою (7 % або 20 %). База оподаткування визначається згідно з п. 188.1 ПК, тобто в нашому випадку виходячи із ціни придбання медпрепаратів і медвиробів (ЗІР, категорія 101.16).

На дату безплатної передачі лікарні медпрепаратів і медвиробів підприємству потрібно оформити дві податкові накладні (далі – ПН):

• одну для отримувача (лікарні) – на фактичну ціну постачання, тобто за нульовою вартістю;
• другу на себе – на суму, донараховану до мінімальної бази оподаткування. У цьому випадку оформляється ПН із типом причини «15». Особливості заповнення такої ПН викладено в п. 16 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).

1. Операція з надання благодійної допомоги благодійним організаціям звільняється від обкладення ПДВ (пп. 19.1.15 ПК).

Також слід пам'ятати, що коли як благодійна допомога, яка не обкладається ПДВ, передаються товари, потрібно дотримуватися правил їх маркування (пп. 197.1.15 ПК). Так, напис «Благодійна допомога. Продаж заборонено» наноситься на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню чи внутрішню упаковку товару (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 12.09.17 р. № 1921/ІПК/26-15-12-01-18). При маркуванні товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації і благодійника. Товари маркуються так, щоб при огляді упаковки або безпосередньо товарів напис був видний повністю і чітко. Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади і контролюючі органи.

Зверніть увагу! Пільга з ПДВ не зберігається, якщо у вигляді благодійної допомоги передаються, зокрема, підакцизні товари, зазначені в розд. VI ПК.

Висновок: передача медпрепаратів і медвиробів як благодійної допомоги благодійній організації (у разі виконання умов з пп. 197.1.5 ПК) звільняється від обкладення ПДВ.

2. Якщо на дату передачі з'ясується, що медпрепарати і медвироби (їх назви) унесено до Переліку № 224, така операція звільняється від обкладення ПДВ.

Може виникнути запитання: чи потрібно донараховувати ПДВ до мінімальної бази оподаткування у разі безплатної передачі звільнених від обкладення ПДВ товарів? Відповідь: ні. Якщо це пільгове постачання товарів (тобто товари передаються за ціною, нижчою від ціни їх придбання, або безплатно), то на суму перевищення ціни придбання над ціною продажу таких товарів додаткові податкові зобов'язання не нараховуються. Тобто при безплатній передачі таких товарів ПН із типом причини «15» оформляти не потрібно (так роз'яснює податкова, див. ЗІР, категорія 101.16).

У декларації з ПДВ таку операцію треба відобразити в рядку 5 (заповнити колонку А, де наводиться обсяг постачання медпрепаратів і медвиробів (їх вартість), а колонка Б не заповнюється). Разом із декларацією подається додаток 6. У ньому розраховується сума пільги з ПДВ.

Що стосується компенсуючих податкових зобо­в'язань, то в цій ситуації вони не нараховуються, незважаючи на те, що придбані з ПДВ товари використовуються в неоподатковуваних операціях. Тобто норма п. 198.5 ПК не працює (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Ситуація 2

Підприємство надає лікарні допомогу грошима. Чи виникнуть у підприємства ПДВ-наслідки?

Ні, не виникнуть. Об'єктом обкладення ПДВ є постачання товарів (послуг) на митній території України (п. 185.1 ПК). Передача коштів не вважається постачанням товарів або послуг (пп. 1.1.185, 14.1.191 ПК), а значить, тут немає об'єкта обкладення ПДВ.

Як бачите, допомагати грошима – вигідніше з погляду оподаткування. Тому якщо у вашого підприємства є вибір: надати благодійну допомогу будь-якому отримувачеві, що не є благодійною організацією, товарами (послугами), які обкладаються ПДВ, чи грошима, – краще вибрати гроші. У цьому випадку ПДВ-наслідки у сторони, що передає, відсутні.

Ситуація 3

Підприємство планує купити за кордоном антисептики, дезінфікуючі засоби та їх компоненти для безплатної передачі лікарні в Україні. Які вимоги повинні бути виконані, щоб імпортер міг застосувати пільгу, передбачену п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК?

Від обкладення ПДВ і сплати митного збору тимчасово, на період карантину, звільняються операції з увезення в Україну товарів, зазначених у Переліку № 224 (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Для антисептиків і дезінфікуючих засобів у Переліку № 224 виділено окремий розділ.

Згідно з роз'ясненням, наведеним у листі Держмитслужби від 26.03.20 р. № 08-1/16-03-01/7/3189, для звільнення від обкладення ПДВ і від сплати ввізного мита при ввезенні в Україну товарів, зазначених у Переліку № 224, при їх митному оформленні мають бути подані:

• або декларація про відповідність технічним регламентам;
• або дозвіл від МОЗ/Держпраці про введення в обіг та експлуатацію окремих медичних виробів/окремих засобів індивідуального захисту, щодо яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне на користь охорони здоров'я.

Ситуація 4

Підприємство виробляє антисептики і дезінфікуючі засоби. Які умови потрібно дотримувати при їх постачанні, у тому числі і благодійному, для застосування ПДВ-пільги?

У період епідемії багато суб'єктів господарювання зайнялися виробництвом антисептиків і дезінфекторів. Як ми вже завважили вище, основною вимогою для застосування пільги з ПДВ при передачі (постачанні) таких засобів в Україні є наявність їх назв у Переліку № 224.

Але це ще не все. Згідно зі ст. 6 Закону від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі – Закон № 1645) МОЗ установлює методи випробувань дезінфікуючих засобів, контролю за їх відповідністю вимогам стандартів, інших нормативних документів і регламентує застосування таких методів.

Згідно зі ст. 34 Закону № 1645 дезінфікуючі засоби підлягають обов'язковій держреєстрації (правила такої реєстрації наведено в Порядку № 908).

Проте на період дії в Україні карантину дозволено виробництво і застосування дезінфікуючих засобів (код УКТЗЕД 3808 94 90 00) без їх держреєстрації – за умови, що вони не містять речовин, небезпечних для здоров'я людини (згідно з п. 2¹ розд. Х Закону № 1645).

Про які саме деззасоби йдеться? Якщо ми звернемося до Закону від 19.09.13 р. № 584-VII, то побачимо, що код УКТЗЕД 3808 94 – це дезінфікуючі засоби, а УКТЗЕД 3808 94 90 00 – інші дезінфікуючі засоби. У Переліку № 224 під кодом 3808 наведено, зокрема, такі деззасоби, як:

• засіб на спиртовій основі для протирання рук;
• хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання;
• спиртовмісний антисептик для рук кишеньковий;
• дезінфікуючий засіб для оброблення рук і шкіри.

Виходить, що виробництво таких засобів і, відповідно, їх подальша передача звільняються від обкладення ПДВ навіть без держреєстрації. Але за умови, що назви цих засобів, зазначені в супровідних документах, будуть такими самими, як у Переліку № 224. Ну і, звичайно ж, ці засоби не повинні бути небезпечними для здоров'я людини.

Ситуація 5

Підприємством були придбані медичні маски за кодом УКТЗЕД 6307 – причому зі сплатою ПДВ за ставкою 20 %, оскільки в ПН постачальника було зазначено не «Медична маска», а «Захисна пов'язка». Підприємство передало ці маски лікарні безплатно. Чи можна вважати операцію з передачі масок лікарні звільненою від обкладення ПДВ? Чи підприємству слід донарахувати ПДВ за ставкою 20 %? І що робити, коли наш постачальник – уже після продажу масок нам – отримав дозвіл від Держпраці про введення в обіг цих масок і почав застосовувати пільгу при їх продажу?

У цій ситуації постачальник масок на момент їх продажу підприємству не мав сертифіката відповідності вимогам техрегламенту, і в нього не було дозволу від Держпраці. Тому він і застосував до операції з продажу масок ставку ПДВ 20 %.

Оскільки в період карантину передбачено спрощену процедуру введення в обіг таких товарів, постачальник масок отримав дозвіл від Держпраці про введення їх в обіг. Тобто отримав право на застосування ПДВ-пільги. Проте він мав зазначити в ПН назву товару, що відповідає зазначеній у Переліку № 224, а саме «Маска медична».

Що ж робити нашому підприємству в ситуації, що склалася? Відомо, що на дату придбання масок постачальник продавав їх із ПДВ як захисні пов'язки. Тому ми вважаємо, що будь-які коригування ПДВ після отримання дозволу від Держпраці постачальник проводити не повинен. Якщо підприємство передає такі пов'язки як подарунок (безплатну передачу) лікарні, то в цій ситуації йому доведеться донарахувати суму операції до мінімальної бази оподаткування (оформити ПН з типом причини «15»).

Але, зрозуміло, підприємство може отримати із цього приводу Індивідуальну податкову консультацію.

Ситуація 6

Підприємство перераховує гроші або передає медвироби установі охорони здоров'я або ж благодійному фонду. Чи треба коригувати фінрезультат такої операції згідно з пп. 140.5.9 ПК?

Якщо у підприємства річний дохід за попередній рік не перевищує 20 млн грн, тоді коригування фінрезультату в податковому обліку не проводяться, а сума благодійної допомоги відображається в податковому обліку за правилами бухобліку.

Якщо ж річний дохід підприємства перевищив 20 млн грн, таке підприємство зобов'язане коригувати фінрезультат до оподаткування на податкові різниці.

Так, якщо отримувачем допомоги (у грошовій або натуральній формі) є неприбуткова організація, то фінрезультат до оподаткування слід збільшити на суму коштів або на вартість товарів, безплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Законом від 30.03.20 р. № 540-ІХ до підрозд. 4 розд. XX ПК додано п. 51¹ такого змісту: у 2020 році коригування, установлене абзацом першим пп. 140.5.9 ПК, не застосовується у разі перерахування грошей або передачі лікарських засобів, антисептиків, засобів захисту, медичного обладнання тощо, а також товарів за переліком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.30 р. № 225, зокрема, таким отримувачам:

• благодійним організаціям;
• закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;
• департаментам охорони здоров’я держадміністрацій.

Це звільнення застосовується з 2 квітня 2020 року до закінчення карантину, установленого Кабміном на всій території України з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19). В Інформаційному листі від 03.04.20 р. № 8 податкова служба відзначила: для того щоб відокремити цей період, треба вести окремий облік.

А якщо допомогу надано приватній лікарні? Тут ситуація інша. Така лікарня не є неприбутковою організацією й не підпадає під дію норми п. 51¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК. І якщо така лікарня – платник податку на прибуток, то передача їй допомоги не призводить до необхідності коригувати фінрезультат згідно з пп. 140.5.9 ПК.

Якщо ж приватна лікарня є платником єдиного податку, тоді в разі надання їй безповоротної фіндопомоги або безплатної передачі товарів фінрезультат до оподаткування треба збільшити на суму такої допомоги або вартість таких товарів (пп. 140.5.10 ПК).

Ситуація 7

Підприємство планує надати благодійну допомогу. Як оформити документально таку операцію?

Порядок надання благодійної допомоги регулюється Законом № 5073.

Благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, а також виплати йому будь-якої винагороди або компенсації від імені або за дорученням бенефіціара (набувача цієї допомоги).

Благодійником може бути будь-яка дієздатна фізособа або юрособа, а бенефіціаром має право бути фізособа, неприбуткова організація або територіальна громада (ч. 1 ст. 1, ст. 5 Закону № 5073). Наприклад, якщо підприємство вирішило надати допомогу благодійному фонду, таке підприємство є благодійником, а фонд – бенефіціаром.

Документальне оформлення операції частково залежить від того, хто зі сторін став ініціатором надання (отримання) благодійної допомоги. Так, якщо:

• ініціатором є підприємство – тоді видається наказ по підприємству про надання благодійної допомоги. У ньому зазначається її набувач (бенефіціар), розмір, вид допомоги, мета її використання;
• прохання про надання допомоги виходить від бенефіціара – тоді такий бенефіціар надсилає благодійникові лист (клопотання) про надання допомоги із зазначенням її мети, а підприємство-благодійник оформляє відповідним наказом своє рішення про надання такої допомоги.

Благодійна допомога може бути оформлена:

• договором про пожертву – такий договір обов'язково передбачає цільове використання допомоги;
• договором дарування – цей договір не передбачає зазначення мети використання дарованого майна.

Первинні документи залежать від виду наданої благодійної допомоги. Так, якщо допомога надається у вигляді:

• безготівкових коштів (сума перераховується з банківського рахунка благодійника на банківський рахунок бенефіціара) – підтвердним документом є платіжне доручення;
• готівкових коштів – оформляється видатковий касовий ордер;
• товарів або необоротних активів – тоді оформляється видаткова накладна, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) ос-новних засобів (може бути використана типова форма № ОЗ-1 або довільна форма).

Антикризова допомога: що потрібно знати благодійникам та одержувачам

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині